МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ І СУБКЛІНІЧНИЙ ГІПОТИРЕОЗ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ КОРЕКЦІЇ L-КАРНІТИНОМ

Анотація

У статті описано основні особливості порушень ліпідного спектру крові, процесів вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту в пацієнтів із стабільною стенокардією та субклінічним гіпотиреозом у залежності від тривалості захворювання, а також ефективність застосування препарату L-карнітин в корекції описаних вище змін. У пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом  та тривалістю стабільної стенокардії понад 5 років виявлено достовірно вищі концентрації тригліцеридів (ТГ), загального холестерину (ХС), ХС ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), коефіцієнту атерогенності (КА) та дієнових кон’югат (ДК), а також суттєве зниження концентрації ХС ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ), церулоплазміну (ЦП) та SH-груп порівняно з пацієнтами в яких тривалість стабільної стенокардії становила менше 5 років. У пацієнтів із стабільною стенокардією тривалістю до 5 років застосування стандартного антиішемічного лікування та L-тироксину сприяло ефективному покращенню клінічної симптоматики та знижувало прояви дисліпідемії і перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), тоді як при довшій тривалості захворювання достовірної зміни показників досягнуто не було. У хворих із тривалістю стабільної стенокардії більше 5 років нормалізація клінічного стану і досягнення цільових рівнів основних показників ліпідограми, процесів вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту (АОЗ) спостерігалась під впливом стандартного антиішемічного лікування, L-тироксину та L-карнітину. З метою ефективного відновлення клінічного стану та попередження розвитку і прогресування метаболічних порушень у хворих із стабільною стенокардією та субклінічним гіпотиреозом рекомендовано використання диференційованої комплексної терапії з використанням стандартного антиішемічного лікування, L-тироксину та L-карнітину.