ВПЛИВ ПРОВЕДЕНОЇ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ ШЛЯХОМ СТЕНТУВАННЯ НА ПОКАЗНИКИ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ ТА ТУРБУЛЕНТНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У ХВОРИХ НА ХСН ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА

Анотація

Оцінка методу реваскуляризації міокарда шляхом стентування BMS інфаркт-залежної коронарної артерії (ІЗКА) через один місяць за допомогою холтерівського моніторування ЕКГ показала перевагу перкутанного коронарного втручання над консервативною терапією за рахунок зменшення середніх значень виникнення як шлуночкової, так і суправентрикулярної екстрасистолії. Відзначено порівняно вищу ефективність проведення реперфузії в гострий період інфаркту міокарда (ІМ), порівняно із застосуванням консервативної терапії у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН), для зменшення патологічної турбулентності серцевого ритму (ТСР). У статті наведені результати аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР), що є важливим показником прогнозування перебігу захворювання. Хворі на ХСН з перенесеним ІМ характеризувалися вірогідним зниженням добової ВСР порівняно з практично здоровими особами. У них спостерігалося статистично вірогідне зниження часових показників загальної ВРС: SDNNi, SDNN, rMSSD, pNN50. Встановлено, що показник rMSSD знижений у хворих на ХСН без проведеного стентування, що вказує на ослаблення активності парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС) і зниження «захисту» серця від виникнення життєво небезпечних аритмій.