ХАРАКТЕРИСТИКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ДИНАМІКИ ГОЄННЯ ПОВНОШАРОВИХ ВИРІЗАННИХ ПЛОЩИННИХ РАН САМЦІВ І САМОК ЩУРІВ ІЗ ГЛУТАМАТ-ІНДУКОВАНИМ ОЖИРІННЯМ

Автор(и)

  • Н.Р. Грицевич Львівська медична академія імені Андрея Крупинського, Україна
  • Л.І. Степанова
  • Н.С. Нікітіна
  • В.В. Верещака
  • О.М. Савчук

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXV.1.95.2026.04

Ключові слова:

глутамат-індуковане ожиріння, повношарові вирізані площинні рани, щури самці, щури самки, гоєння ран, вуглеводневий обмін, ліпідний обмін

Анотація

Зростання кількості людей з ожирінням та суттєве збільшення травмованих пацієнтів робить актуальним дослідження процесу гоєння ран, зокрема шкірних. Гоєння шкірних ран є результатом молекулярних і біохімічних процесів у клітинах дерми, які недостатньо вивчені.  Для загоєння шкіри необхідно послідовно синхронізувати різні типи клітин. Кожен шар шкіри має клітини імунної системи, які контролюють її пошкодження та гоєння. Незважаючи на значну кількість проведених досліджень, досі існують наявні потреби у вивченні ряду біохімічних показників в процесі гоєння ран.

Мета - дослідити тривалість загоєння, антропометричні показники та показники вуглеводневого і ліпідного обміну при загоєнні повношарових вирізаних площинних ран у щурів різної статі з глутамат-індукованим ожирінням. 

Матеріали та методи. Дослідження проводили на 64-х білих нелінійних лабораторних щурах віком 4 місяці. Новонароджені самці і самки окремо були рандомізовано розділені на 4 групи. Група 1  (самці) - контроль, у щурів даної групи у віці 4 місяці моделювали повношарові вирізані площинні рани, які нічим не обробляли. У групі 2 (самці) із глутамат-індукованим ожирінням моделювали повношарові вирізані площинні рани. Група 3  (самки) - контроль, у щурів даної групи у віці 4 місяці моделювали повношарові вирізані площинні рани, які нічим не обробляли. У щурів групи 4 (самки) із глутамат-індукованим ожирінням моделювали повношарові вирізані площинні рани. Для індукції ожиріння щурам групи 2 та групи 4 підшкірно дні вводили розчин глутамату натрію в дозі 4,0 мг/кг. У віці 4 місяці усім групам щурів моделювали повношарові вирізані площинні рани. У щурів усіх груп вимірювали масу, нозо-анальну довжину,  масу вісцирального жиру, визначали концентрацію глюкози в крові, концентрацію інсуліну, загального холестерину, ліпопротеїдів дуже низької, низької та високої щільності та тригліцеридів.

Результати. Показано, що у щурів контрольної групи  3 (самки) з повношаровими вирізаними площинними ранами шкіри площа загоєння відставала щодо такої у самців, особливо це спостерігалось між 6 та 21 добою загоєння. При цьому у самців повне загоєння спостерігалось на 24 добу, а у самок на 27-му. При ожирінні площі загоєння ран у самок (група 4) і самців (група 2) були були практично однаковими до 14-ї доби. На 21-шу добу площа незагоєння ран у самок була у 2,7 раза більшою ніж у самців (р<0,001).  Маса вісцирального жиру у самців при індукованому ожирінні зростала в 4,6 раза (р<0,001), а у самок в 6,6 раза (p<0,001). Концентрації глюкози та інсуліну у самців і самок зростали практично однаково, в 1,3-1,4 раза. Рівень інсулінорезистентності (HOMA-IR)  у самців при ожирінні зростав в 4,1 раза  (р<0,001), а у самок в 3,6 раза (р<0,001). У контролі в самців і самок концентрація  загального холестерину практично однакова,  однак при ожирінні вона зростає у самців в 1,5 раза (p<0,001), а у самок в 1,6 раза (p<0,01). Концентрації ліпопротеїдів дуже низької, низької та високої щільності, а також тригліцеридів  у самців і самок у контролі практичгно однакові, однак при ожирінні вони достовірно зростають.

Висновки. 1. У самців із глутамат-індукованим ожирінням тривалість загоєння та площа уражень упродовж експерименту були більшими у порівнянні з контрольними щурами без ожиріння, а у самок із глутамат-індукованим ожирінням тривалість загоєння була такою ж, як в контролі, проте площа ураження упродовж експерименту була більшою в порівнянні з контролем. 2. У самців і самок із глутамат-індукованим ожирінням маса вісцеорального жиру зростала в 4,6 – 6,6 раза, однак у самок вона була в 1,4 раза більшою. 3. При ожирінні в самців і самок зростали концентрації глюкози та інсуліну в крові, однак достовірної різниці між самцями та самками не виявлено. Також не виявлено достовірної різниці при ожирінні між самцями та самками щодо концетрацій загального холестерину, ліпопротеїдів дуже низької, низької та високої щільності, а також тригліцеридів.

Посилання

Sáez-Lara MJ, Robles-Sanchez C, Ruiz-Ojeda FJ, PlazaDiaz J, Gil A. Effects of probiotics and synbiotics on obesity, insulin resistance syndrome, type 2 diabetes and non-alcoholic fatty liver disease: a review of human clinical trials. Int J Mol Sci. 2016;17(6):928. doi: https://doi.org/10.3390/ijms17060928

World Health Organization. Obesity and overweight [Internet]. Geneva: WHO; 2025[cited 2026 Jan 22]. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/obesity-and-overweight

Zhang Y, Liu J, Yao J, Ji G, Qian L, Wang J, et al. Obesity: Pathophysiology and Intervention. Nutrients. 2014;6(11):5153-83. doi: https://doi.org/10.3390/nu6115153

Husarova V, Ostatnikova D. Monosodium glutamate toxic effects and their implications for human intake: a review. JMED Research, 2013;2013:608765. doi: https://doi.org/10.5171/2013.608765

Afifi MM, Abbas AM. Monosodium glutamate versus diet induced obesity in pregnant rats and their offspring. Acta Physiol Hung. 2011;98(2):177-88. doi: https://doi.org/10.1556/aphysiol.98.2011.2.9

Falalyeyeva TM, Kukharskyy VÌ, Beregova TV. Vplyv tryvaloho vvedennia hlutamatu natriiu na strukturu ta funktsional'nyi stan shlunka ta masu tila u schuriv [Effect of long-term monosodium glutamate administration on structure and functional state of the stomach and body weight in rats]. Fiziologichnyi Zhurnal. 2010;56(4):102-10. doi: https://doi.org/10.15407/fz56.04.102 (in Ukrainian)

Ashwini R, Priya NK, Nandini DB, Madhushankari GS. Obesity and Oral health – a review. J Dental Pract Res. 2013;1(2):30-5.

Ueda H, Yagi T, Amitani H, Asakawa A, Ikeda S, Miyawaki S, et al. The roles of salivary secretion, brain-gut peptides, and oral hygiene in obesity. Obes Res Clin Pract. 2013;7(5):e321-9. doi: https://doi.org/10.1016/j.orcp.2013.05.001

Guare RO, Ciamponi AL, Santos MT. Caries experience and salivary parameters among overweight children and adolescents. Dent J. 2013;1(4):31-40. doi: https://doi.org/10.3390/dj1040031

Antar SA, Ashour NA, Sharaky M, Khattab M, Ashour NA, Zaid RT, et al. Diabetes mellitus: Classification, mediators, and complications; A gate to identify potential targets for the development of new effective treatments. Biomed Pharmacother. 2023;168:115734. doi: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2023.115734

Ling C, Bacos K, Rönn T. Epigenetics of type 2 diabetes mellitus and weight change - a tool for precision medicine? Nat Rev Endocrinol. 2022;18(7):433-48. doi: https://doi.org/10.1038/s41574-022-00671-w

Savini I, Catani MV, Evangelista D, Gasperi V, Avigliano L. Obesity-associated oxidative stress: strategies finalized to improve redox state. Int J Mol Sci. 2013:14(5):10497-538. doi: https://doi.org/10.3390/ijms140510497

Taburets OV, Grinchenko OO, Dvorschenko KO, Vereschaka VV, Ostapchenko LI. Vplyv melaninu na prooksydantno-oksydantnyi homeostaz u syrovattsi krovi za umov rizanoi rany shkiry shuriv [Influence of the melanin on the state of prooxidant-antioxidant homeostasis in blood serum at the rats with the full-thickness skin wound]. Bulletin of Problems in Biology and Medicine. 2017;1:191-6. (in Ukrainian)

Garg SS, Kushwaha, Dubey R, Gupta J. Association between obesity, inflammation and insulin resistance: Insights into signaling pathways and therapeutic interventions. Diabetes Res Clin Pract. 2023;200:110691. doi: https://doi.org/10.1016/j.diabres.2023.110691

Sanabria ER, Pereira MF, Dolnikoff MS, Andrade IS, Ferreira AT, Cavalheiro EA, et al. Deficit in hippocampal long-term potentiation in monosodium glutamate-treated rats. Brain Res Bull. 2002;59(1):47-51. doi: https://doi.org/10.1016/s0361-9230(02)00837-7

Bernardis LL, Patterson BD. Correlation between ’Lee index’ and carcass fat content in weanling and adult female rats with hypothalamic lesions. J Endocrinol. 1968;40(4):527-8. doi: https://doi.org/10.1677/joe.0.0400527

Ashcroft GS, Dodsworth J, van Boxtel E, Tarnuzzer RW, Horan MA, Schultz GS, et al. Estrogen accelerates cutaneous wound healing associated with an increase in TGF-beta1 levels. Nat Med. 1997;3(11):1209-15. doi: https://doi.org/10.1038/nm1197-1209

Pirilä E, Parikka M, Ramamurthy NS, et al. Chemically modified tetracycline (CMT-8) and estrogen promote wound healing in ovariectomized rats: effects on matrix metalloproteinase-2, membrane type 1 matrix metalloproteinase, and laminin-5 gamma2-chain. Wound Repair Regen. 2002;10(1):38–51. doi: https://doi.org/10.1046/j.1524-475x.2002.10605.x

Rudyk MP, Pozur VV, Voieikova DO, Hurmach YV, Khranovska NM, Skachkova OV, et al. Sex-based differences in phagocyte metabolic profile in rats with monosodium glutamate-induced obesity. Sci Rep. 2018;8(1):5419. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-018-23664-0

Belemets N, Kobyliak N, Virchenko O, Falalyeyeva T, Tsyryuk O, Bodnar P, et al. Effects of polyphenol compounds melanin on NAFLD/NASH prevention. Biomed Pharmacother. 2017;88:267-76. doi: https://doi.org/10.1016/j.biopha.2017.01.028

Pimenta FS, Tose H, Jr EW, da Cunha MRH, Campos FV, Vasquez EC, et al. Lipectomy associated to obesity produces greater fat accumulation in the visceral white adipose tissue of female compared to male rats. Lipids Health Dis. 2019;18(1):44. doi: https://doi.org/10.1186/s12944-019-0988-5

Matsuzawa Y, Funahashi T, Nakamura T. The concept of metabolic syndrome: Contribution of visceral fat accumulation and its molecular mechanism. J Аtheroscler Thromb. 2011;18(8):629-39. doi: https://doi.org/10.5551/jat.7922

Ortega FB, Lavie CJ, Blairm SN. Obesity and cardiovascular disease. Circ Res. 2016;118(11):1752-70. doi: https://doi.org/10.1161/circresaha.115.306883

Willebrords J, Pereira IVA, Maes M, Yanguas SC, Colle I, Bossche BVD, et al. Strategies, models and biomarkers in experimental non- alcoholic fatty liver disease research. Prog Lipid Res. 2015;59:106-25. doi: https://doi.org/10.1016/j.plipres.2015.05.002

Newell-Fugate AE. The role of sex steroids in white adipose tissue adipocyte function. Reproduction. 2017;153:R133–49. doi: https://doi.org/10.1530/rep-16-0417

Palmer BF, Clegg DJ. The sexual dimorphism of obesity. Mol Cell Endocrinol. 2015;402:113–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.mce.2014.11.029

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-22

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження