КЛІНІЧНІ ФЕНОТИПИ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ З НЕДОСТАТНІМ КОНТРОЛЕМ: АСОЦІАЦІЇ З ПОРУШЕННЯМ СНУ ТА ЯКІСТЮ ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXV.1.95.2026.08Ключові слова:
діти, порушення сну, бронхіальна астма, бронхіальне дерево, еозинофільний фенотип, не еозинофільний фенотип, якість життя, самооцінкаАнотація
У дитячому віці порушення сну протягом певного періоду часу супроводжуються депресивним або дратівливим настроєм, втратою концентрації, здатності до навчання та сприяє погіршенню пам'яті, а кінцевим результатом неякісного сну виступає збільшення ризику ожиріння, діабету, серцевих захворювань.
Мета роботи. Здійснити порівняльний аналіз якості життя при окремих фенотипах бронхіальної астми з урахуванням контрольованості захворювання на підставі самооцінки дітьми та їх батьками шляхом використання опитувальників PAQLQ та PACQLQ.
Матеріал і методи. Методом випадкової вибірки в умовах ОКНП «Чернівецька обласна клінічна дитяча лікарня» когорту зі 131 дитини, хворої на персистувальну бронхіальну астму, обстежено для встановлення характеру запального фенотипу бронхіального дерева за допомогою вивчення абсолютного вмісту еозинофільних гранулоцитів у периферичній крові та відсоткового вмісту ацидофільних лейкоцитів у мокротинні. Залежно від отриманих результатів дітей розподіляли на дві клінічні групи порівняння. Першу (І) клінічну групу сформували 65 дітей, у яких середній відносний вміст еозинофілів у мокротинні перевищував 3 % і становив 16,2 ± 2,28 %, Даний фенотип захворювання визначено як еозинофільний. До складу другої (ІІ) групи (нееозинофільний фенотип) увійшли 66 хворих школярів, у яких середній вміст еозинофільних гранулоцитів у мокротинні становив лише 0,6 ± 0,1 % (р < 0,001)
Результати і обговорення. Оцінка розподілу пацієнтів клінічних груп порівняння за критерієм контрольованості астми з використанням АСТ-тесту показала, що у І та ІІ групах частка неконтрольованої астми становила 57,8% та 68,4% випадків відповідно, контрольованої – 8,9% та 10,6%, а решту становили діти з часткового контрольованим захворюванням (в усіх випадках Рφ > 0,05).
Проведений порівняльний аналіз самооцінки якості життя за анкетою PAQLQ показав, що самооцінка емоційної сфери дітьми І групи була незначно кращою (5,0±1,1 балу), ніж в однолітків ІІ групи (4,7±1,4 балу, p>0,05). У хворих із нееозинофільним фенотипом найгіршим був рейтинг оцінки симптомів обмеження активності (4,3±0,9 балу проти 4,7±0,6 балів у І групі, p>0,05).
Аналіз результатів самооцінки якості життя, проведений хворими (PAQLQ анкета) та їх батьками (PACQLQ анкета), дозволив дійти висновку, що у хворих із еозинофільним запальним паттерном крові емоційна сфера оцінювалася дітьми краще, а найнижчу бальну оцінку обидва домени отримали при опитування батьків дітей І клінічної групи. Разом із тим, результати самооцінки якості життя хворими ІІ групи та їх батьками за умови поганого контролю над симптомами персистування бронхіальної астми були вірогідно гірше, ніж у представників І групи, що, з одного боку, підкреслювало недооцінку хворими І групи проблем, пов’язаних із захворюванням, а з іншого – певну «адаптацію» дітей та їх батьків до симптомів захворювання.
Посилання
Amihăesei IC, Mungiu OC. Main neuroendocrine features and therapy in primary sleep troubles. Rev Med Chir Soc Med Nat Iasi. 2012;116(3):862-6.
Calem M, Bisla J, Begum A, Dewey M, Bebbington PE, Brugha T, et al. Increased prevalence of insomnia and changes in hypnotics use in England over 15 years: analysis of the 1993, 2000, and 2007 National Psychiatric Morbidity Surveys. Sleep. 2012;35(3):377-84. doi: https://doi.org/10.5665/sleep.1700
Morgan D, Tsai SC. Sleep and the endocrine system. Crit Care Clin. 2015;31(3):403-18. doi:https://doi.org/10.1016/j.ccc.2015.03.004
Tesse R, Schieck M, Kabesch M. Asthma and endocrine disorders: shared mechanisms and genetic pleiotropy. Mol Cell Endocrinol. 2011;333(2):103-11. doi:https://doi.org/10.1016/j.mce.2010.11.032
Palumbo ML, Prochnik A, Wald MR, Genaro AM. Chronic Stress and Glucocorticoid Receptor Resistance in Asthma. Clin Ther. 2020;42(6):993-1006. doi:https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2020.03.002
Bakour C, O'Rourke K, Schwartz S, Wang W, Sappenfield W, Couluris M. Sleep duration, obesity, and asthma, in Florida adolescents: analysis of data from the Florida Youth Risk Behavior Survey (2009-2013). Sleep Breath. 2017;21(4):1039-45. doi:https://doi.org/10.1007/s11325-017-1460-2
Huang H, Jiang X, Du Q, Liao H, Cai S, Dong H. Circadian Clock Disruption and Non-type 2 Asthma: A Hypothesis-Driven Perspective on Immune, Epithelial, and Steroid Response. Clin Rev Allergy Immunol. 2025;68(1):72. doi:https://doi.org/10.1007/s12016-025-09088-5
Juniper EF, Guyatt GH, Feeny DH, Ferrie PJ, Griffith LE, Townsend M. Measuring quality of life in children with asthma. Qual Life Res. 1996;5(1):35-46. doi:https://doi.org/10.1007/bf00435967
Juniper EF, Guyatt GH, Feeny DH, Griffith LE, Ferrie PJ. Minimum skills required by children to complete health-related quality of life instruments for asthma: comparison of measurement properties. Eur Respir J. 1997;10(10):2285-94. doi:https://doi.org/10.1183/09031936.97.10102285
Khan WH, Mohsenin V, D'Ambrosio CM. Sleep in asthma. Clin Chest Med. 2014;35(3):483-93. doi:https://doi.org/10.1016/j.ccm.2014.06.004
Janson C, De Backer W, Gislason T, Plaschke P, Björnsson E, Hetta J, et al. Increased prevalence of sleep disturbances and daytime sleepiness in subjects with bronchial asthma: a population study of young adults in three European countries. Eur Respir J. 1996;9(10):2132-8. doi:https://doi.org/10.1183/09031936.96.09102132
Liu X, Hong C, Liu Z, Fan L, Yin M, Chen Y, Ren X, Gu X. Association of sleep disorders with asthma: a meta-analysis. BMJ Open Respir Res. 2023;10(1):e001661. doi:https://doi.org/10.1136/bmjresp-2023-001661
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О.К. Колоскова, О.В. Власова, К.В. Власова, В.C. Білик
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
