ВПЛИВ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО БОЙОВОГО СТРЕСУ ВИСОКОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ОСОБИСТОСТІ: ВІД ДЕЗАДАПТАЦІЇ ДО ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXV.2.96.2026.22Ключові слова:
бойова психічна травма, війна високої інтенсивності, трансформація особистості, комплексний посттравматичний стресовий розлад, моральна травма, посттравматичне зростання, депресія, розлади зрілої особистостіАнотація
В умовах сучасних збройних конфліктів високої інтенсивності проблема пролонгованого впливу бойового стресу на психіку комбатантів набуває критичного значення. Зростання кількості військовослужбовців та ветеранів із глибокими змінами характеру вимагає перегляду класичних уявлень про психотравму та виходу за межі концепції ізольованого посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Розуміння того, як екстремальний досвід перебудовує ядро особистості, є необхідним для розробки ефективних програм реабілітації.
Мета роботи – систематизувати сучасні наукові дані щодо психологічних та нейробіологічних механізмів трансформації особистості під впливом екстремального бойового стресу, проаналізувавши континуум наслідків: від дезадаптації до посттравматичного зростання.
Висновки. Екстремальний бойовий стрес ініціює системну трансформацію особистості, що розгортається у вигляді нелінійного континууму між глибокою дезадаптацією (комплексний ПТСР, моральна травма) та адаптивним посттравматичним зростанням. Ключовим модератором, який діє як психологічний каталізатор та дозволяє психіці конвертувати травматичний досвід у підвищення резильєнтності, виступає сприйнята надія. Відповідно, програми реабілітації мають змістити фокус із простої редукції симптомів тривоги на комплексні стратегії реінтеграції ідентичності, подолання ціннісних конфліктів та цілеспрямоване культивування надії.
Посилання
Hoge CW, McGurk D, Thomas JL, Cox AL, Engel CC, Castro CA. Mild traumatic brain injury in U.S. Soldiers returning from Iraq. N Engl J Med. 2008;358(5):453-63. doi: https://doi.org/10.1056/nejmoa072972
Brewin CR, Cloitre M, Hyland P, Shevlin M, Maercker A, Bryant RA, et al. A review of current evidence regarding the ICD-11 proposals for diagnosing PTSD and complex PTSD. Clin Psychol Rev. 2017;58:1-15. doi: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2017.09.001
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. 5th ed. American Psychiatric Publishing, Inc; 2013. doi: https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596
Bremner JD. Traumatic stress: effects on the brain. Dialogues Clin Neurosci. 2006;8(4):445-61. doi: https://doi.org/10.31887/dcns.2006.8.4/jbremner
Ressler KJ, Berretta S, Bolshakov VY, Rosso IM, Meloni EG, Rauch SL, et al. Post-traumatic stress disorder: clinical and translational neuroscience from cells to circuits. Nat Rev Neurol. 2022;18(5):273-88. doi: https://doi.org/10.1038/s41582-022- 00635-8
Leistner C, Menke A. Hypothalamic-pituitary-adrenal axis and stress. Handb Clin Neurol. 2020;175:55-64. doi: https://doi.org/10.1016/b978-0-444-64123-6.00004-7
Bäärnhielm S, Ramel B, Theunis E, Mijaljica G, Dyster-Aas J, Arnberg FK. Post-traumatic stress disorder (PTSD) and complex PTSD (CPTSD) - a clinical update of knowledge. Lakartidningen. 2024;121:23090.
Hogg B, Gardoki-Souto I, Valiente-Gómez A, Rosa AR, Fortea L, Radua J, et al. Psychological trauma as a transdiagnostic risk factor for mental disorder: an umbrella meta-analysis. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci. 2023;273(2):397-410. doi: https://doi.org/10.1007/s00406-022-01495-5
Rytwinski NK, Scur MD, Feeny NC, Youngstrom EA. The cooccurrence of major depressive disorder among individuals with posttraumatic stress disorder: a meta-analysis. J Trauma Stress. 2013;26(3):299-309. doi: https://doi.org/10.1002/jts.21814
Debell F, Fear NT, Head M, Batt-Rawden S, Greenberg N, Wessely S, et al. A systematic review of the comorbidity between PTSD and alcohol misuse. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2014;49(9):1401-1425. doi: https://doi.org/10.1007/s00127-014- 0855-7
Nestgaard Rød Å, Schmidt C. Complex PTSD: what is the clinical utility of the diagnosis? Eur J Psychotraumatol. 2021;12(1):2002028. doi: https://doi.org/10.1080/20008198.2021.2002028
Giallonardo V. Letter to the Editor: Educational activities related to the icd-11 chapter on mental disorders. Turk Psikiyatri Derg. 2021;32(4):291-292. doi: https://doi.org/10.5080/u26898
Billings J, Nicholls H. PTSD and complex PTSD, current treatments and debates: a review of reviews. Br Med Bull. 2025;156(1):ldaf015. doi: https://doi.org/10.1093/bmb/ldaf015
Møller L, Søgaard U, Elklit A, Simonsen E. Differences between ICD-11 PTSD and complex PTSD on DSM-5 section III personality traits. Eur J Psychotraumatol. 2021;12(1):1894805. doi: https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1894805
Hyland P, Hamer R, Fox R, Vallières F, Karatzias T, Shevlin M, et al. Is Dissociation a Fundamental Component of ICD-11 Complex Posttraumatic Stress Disorder? J Trauma Dissociation. 2024;25(1):45-61. doi: https://doi.org/10.1080/15299732.2023.2231928
Karatzias T, Hyland P, Bradley A, Cloitre M, Roberts NP, Bisson JI, et al. Risk factors and comorbidity of ICD-11 PTSD and complex PTSD: Findings from a trauma-exposed population based sample of adults in the United Kingdom. Depress Anxiety. 2019;36(9):887-94. doi: https://doi.org/10.1002/da.22934
Litz BT, Stein N, Delaney E, Lebowitz L, Nash WP, Silva C, et al. Moral injury and moral repair in war veterans: a preliminary model and intervention strategy. Clin Psychol Rev. 2009;29(8):695-706. doi: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003
Bartzak PJ. Moral Injury is the Wound: PTSD is the Manifestation. Medsurg Nurs. 2015;24(3 Suppl):10-1.
Fani N, Currier JM, Turner MD, Guelfo A, Kloess M, Jain J, et al. Moral injury in civilians: Associations with trauma exposure, PTSD, and suicide behavior. Eur J Psychotraumatol. 2021;12(1):1965464. doi: https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1965464
Zasiekina L, Zasiekin S, Kuperman V. Post-traumatic Stress Disorder and Moral Injury Among Ukrainian Civilians During the Ongoing War. J Community Health. 2023;48(5):784-92. doi: https://doi.org/10.1007/s10900-023-01225-5
Boska RL, Capron DW. Exploring the maladaptive cognitions of moral injury within a primarily combat-trauma military sample. Psychol Trauma. 2021;13(8):861-8. doi: https://doi.org/10.1037/tra0001071
Currier JM, Farnsworth JK, Drescher KD, McDermott RC, Sims BM, Albright DL. Development and evaluation of the expressions of moral injury scale–Military version. Clin Psychol Psychother. 2018;25(3):474–88. doi: https://doi.org/10.1002/cpp.2170
Mantri S, Lawson JM, Wang Z, Koenig HG. Prevalence and predictors of moral injury symptoms in health care professionals. J Nerv Ment Dis. 2021;209(3):174–80. doi: https://doi.org/10.1097/nmd.0000000000001277
Ditlevsen DN, Elklit A. The combined effect of gender and age on post traumatic stress disorder: Do men and women show differences in the lifespan distribution of the disorder? Ann Gen Psychiatry. 2010;9:32. doi: https://doi.org/10.1186/1744-859x-9- 32
Frankl VE. Man's Search for Meaning. 4th ed. Boston (MA): Beacon Press; 2019. 160 p.
Tedeschi RG, Calhoun LG. Posttraumatic growth: conceptual foundations and empirical evidence. Psychol Inq. 2004;15(1):1-18. doi: https://psycnet.apa.org/doi/10.1207/s15327965pli1501_01
Wu X, Kaminga AC, Dai W, Deng J, Wang Z, Pan X, et al. The prevalence of moderate-to-high posttraumatic growth: A systematic review and meta-analysis. J Affect Disord. 2019;243:408-15. doi: https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.09.023
Brewin CR, Andrews B, Valentine JD. Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. J Consult Clin Psychol. 2000;68(5):748-66. doi: https://doi.org/10.1037//0022-006x.68.5.748
Chaaya C, Devi Thambi V, Sabuncu Ö, Abedi R, Osman Ahmed Osman A, Uwishema O, et al. Ukraine - Russia crisis and its impacts on the mental health of Ukrainian young people during the COVID-19 pandemic. Ann Med Surg (Lond). 2022;79:104033. doi: https://doi.org/10.1016/j.amsu.2022.104033
Jeftić A, Ikizer G, Tuominen J, Chrona S, Kumaga R. Connection between the COVID-19 pandemic, war trauma reminders, perceived stress, loneliness, and PTSD in Bosnia and Herzegovina. Curr Psychol. 2023;42(10):8582-94. doi: https://doi.org/10.1007/s12144-021-02407-x
Kurapov A, Pavlenko V, Drozdov A, Bezliudna V, Reznik A, Isralowitz R. Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. J Loss Trauma. 2023;28(2):167-74. doi: https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838
Kurapov A, Kalaitzaki A, Keller V, Danyliuk I, Kowatsch T. The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Front Psychiatry. 2023;14:1134780. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780
Yurtsenyuk OS, Sumariuk BM. Vplyv viiny na psykhichne zdorov’ia ukrainuiv: chynnyky formuvannia nevrotychnykh ta stresasotsiiovanykh psykhichnykh rozladiv. Suchasnyi stan pytannia [Mpact of the war on the mental health of ukrainians: factors in formation of neurotic and stress-associated mental disorders. Current state of the issue]. Art of Medicine. 2023;2:248-51. doi: https://doi.org/10.21802/artm.2023.2.26.248 (in Ukrainian)
Chudzicka-Czupała A, Hapon N, Chiang SK, Żywiołek-Szeja M, Karamushka L, Lee CT, et al. Depression, anxiety and posttraumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Sci Rep. 2023;13(1):3602. doi: https://doi.org/10.1038/s41598- 023-28729-3
Raccanello D, Burro R, Aristovnik A, Ravšelj D, Umek L, Vicentini G, et al. Coping and emotions of global higher education students to the Ukraine war worldwide. Sci Rep. 2024;14(1):8561. doi: https://doi.org/10.1038/s41598-024-59009-3
Wild ND, Paivio SC. Psychological adjustment, coping, and emotion regulation as predictors of posttraumatic growth. J Aggress Maltreat Trauma. 2003;8(4):97-122. doi: https://psycnet.apa.org/doi/10.1300/J146v08n04_05
Matos M, McEwan K, Kanovský M, Halamová J, Steindl SR, Ferreira N, et al. The role of social connection on the experience of COVID-19 related post-traumatic growth and stress. PLoS One. 2021;16(12):e0261384. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0261384
Kalaitzaki A, Tamiolaki A, Tsouvelas G. From secondary traumatic stress to vicarious posttraumatic growth amid COVID-19 lockdown in Greece: The role of health care workers' coping strategies. Psychol Trauma. 2022;14(2):273-80. doi: https://doi.org/10.1037/tra0001078
Kokun O. The personal growth resources of the adult population following the first months of the war in Ukraine. Int J Psychol. 2023;58(5):407-14. doi: https://doi.org/10.1002/ijop.12915
Mottola F, Gnisci A, Kalaitzaki A, Vintilă M, Sergi I. The impact of the Russian-Ukrainian war on the mental health of Italian people after 2 years of the pandemic: risk and protective factors as moderators. Front Psychol. 2023;14:1154502. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1154502
Long L, Phillips C, Glover N, AL Richardson, JM D’Souza, P. Cunningham-Erdogdu, et al. A meta-analytic review of the relationship between posttraumatic growth, anxiety, and depression. J Happiness Stud. 2021;22(8):3703-28. doi: https://doi.org/10.1007/s10902-021-00370-9
Karanci AN, Işıklı S, Aker AT, Gül Eİ, Erkan BB, Ozkol H, et al. Personality, posttraumatic stress and trauma type: factors contributing to posttraumatic growth and its domains in a Turkish community sample. Eur J Psychotraumatol. 2012;3:17303. doi: https://doi.org/10.3402/ejpt.v3i0.17303
Snyder CR, editor. Handbook of Hope: Theory, Measures and Applications. 1st ed. San Diego (CA): Academic Press; 2000. 440 p.
Krafft AM, Martin-Krumm C, Fenouillet F. Adaptation, Further Elaboration, and Validation of a Scale to Measure Hope as Perceived by People: Discriminant Value and Predictive Utility Vis-à-Vis Dispositional Hope. Assessment. 2019;26(8):1594-609. doi: https://doi.org/10.1177/1073191117700724
Krafft AM, Walker AM. Exploring the concept and experience of hope–theoretical and methodological foundations. In: Krafft AM, Perrig-Chiello P, Walker A, editors. Hope for a Good Life: Results of the Hope-Barometer International Research Program. Cham: Springer; 2018, p. 3-19. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319- 78470-0_1
Chang M, Kim Y. The relationship between self-efficacy and posttraumatic growth: mediating effect of cognitive flexibility and hope. J Korea Content Assoc. 2020;20(6):131-41. doi: https://doi.org/10.5392/JKCA.2020.20.06.131
Ai AL, Cascio T, Santangelo LK, Evans-Campbell T. Hope, meaning, and growth following the September 11, 2001, terrorist attacks. J Interpers Violence. 2005;20(5):523-48. doi: https://doi.org/10.1177/0886260504272896
Koubová A, Kimhi S. Prediction of individual, community and societal resilience in the Czech Republic compared to Slovakia during the war in Ukraine. BMC Public Health. 2024;24(1):583. doi: https://doi.org/10.1186/s12889-024-18075-y
Kondratyuk V, Puchalska-Wasyl MM. Posttraumatic growth, resiliency, and basic hope in soldiers fighting in eastern Ukraine. Roczniki Psychol. 2019;22(3):213-31. doi: http://dx.doi.org/10.18290/rpsych.2019.22.3-2
Slezackova A, Malatincova T, Millova K, Svetlak M, Krafft AM. The moderating effect of perceived hope in the relationship between anxiety and posttraumatic growth during the Russian-Ukrainian war. Front Psychol. 2024;15:1440021. doi: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1440021
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О.С. Юрценюк, О.Я. Хребтій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
