ОЦІНКА ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ МІЖ СИСТЕМНИМ ЗАПАЛЕННЯМ ТА ВИРАЖЕНІСТЮ КЛІНІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ У ХВОРИХ НА НЕУСКЛАДНЕНУ ДИВЕРТИКУЛЯРНУ ХВОРОБУ ТОВСТОЇ КИШКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXV.2.96.2026.11Ключові слова:
дивертикулярна хвороба товстої кишки, якість життя, опитувальник SIBDQ, інтерлейкін-6, маркери запалення, вісцеральна гіперчутливість, діагностика, ефективність лікуванняАнотація
Анотація
Дивертикулярна хвороба товстої кишки (ДХТК) набуває значного поширення та супроводжується зниженням якості життя через хронічний абдомінальний біль і психоемоційні порушення. Сучасна медична парадигма розглядає цю патологію не лише як локальний дефект, але й як комплексну проблему, пов'язану з віссю "кишечник-мозок". Тому об'єктивізація впливу низькоінтенсивного запалення на стан хворих є важливою для клінічної практики.
Мета – вивчити взаємозв’язок між вираженістю клінічної симптоматики при неускладненій ДХТК та показниками оцінки якості життя за опитувальником SIBDQ.
Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження 42 пацієнтів із неускладненою ДХТК та 10 здорових осіб контрольної групи. Якість життя оцінювали за валідованим опитувальником SIBDQ, а інтенсивність клінічних симптомів – за спеціальною бальною шкалою. Рівень системного запалення визначали за концентрацією інтерлейкіну-6 (IL-6) у сироватці крові методом імуноферментного аналізу. Оцінку всіх показників здійснювали до початку консервативного медикаментозного лікування та після його завершення на 14-ту добу.
Результати. На момент поступлення базовий рівень IL-6 становив 14,53±3,24 пг/мл, що у 4,66 раза перевищувало показник здорових осіб (3,12±0,81 пг/мл, p<0,01). Це відбувалося на тлі зниження загального бала SIBDQ до 41,23±4,51. Після терапії рівень IL-6 достовірно знизився у 1,96 раза до 7,41±1,92 пг/мл (p<0,01), а загальний бал SIBDQ зріс на 41,69% до 58,42±3,81 бала (p<0,01). Показники соціального функціонування нормалізувалися, однак у пацієнтів зберігався дискомфорт від залишкового абдомінального болю та метеоризму порівняно з контрольною групою (p<0,05).
Висновки. Визначення рівня IL-6 є клінічно обґрунтованим індикатором вираженості кишкової симптоматики при ДХТК. Зниження системного запалення прямо корелює з відновленням емоційного стану та покращенням загальної якості життя пацієнтів.
Посилання
Munie S, Nanda A. Epidemiology and pathophysiology of diverticular disease. Clin Colon Rectal Surg. 2018;31(4):209-13. doi: https://doi.org/10.1055/s-0037-1607464
Neylan CJ, Kim A, Amy M, Hernandez PT. The epidemiology of diverticulitis. Clin Colon Rectal Surg. 2024;38(4):241-8. doi: https://doi.org/10.1055/s-0044-1791282
Jowett SL, Seal CJ, Barton JR, Welfare MR. The short inflammatory bowel disease questionnaire is reliable and responsive to clinically important change in ulcerative colitis. Am J Gastroenterol. 2001;96(10):2921-8. doi: https://doi.org/10.1111/j.1572-0241.2001.04682.x
Cohen E, Fuller G, Bolus R, Modi R, Vu M, Yeh AL, et al. Increased risk for irritable bowel syndrome after acute diverticulitis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2013;11(12):1614-1619. doi: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2013.03.007
Spiegel BM, Reid MW, Bolus R, Whitman CB, Talley J, Dea S, et al. Development and validation of a disease-targeted quality of life instrument for chronic diverticular disease: the DV-QOL. Qual Life Res. 2015;24(1):163-79. doi: https://doi.org/10.1007/s11136-014-0753-1
Calini G, Abd El Aziz MA, Paolini L, Abdalla S, Rottoli M, Mari G, et al. Symptomatic Uncomplicated Diverticular Disease (SUDD): practical guidance and challenges for clinical management. Clin Exp Gastroenterol. 2023;16:29-43. doi: https://doi.org/10.2147/CEG.S340929
Nasef NA, Mehta S. Role of inflammation in pathophysiology of colonic disease: an update. Int J Mol Sci. 2020;21(13):4748. doi: https://doi.org/10.3390/ijms21134748
Dudzińska E, Grabrucker AM, Kwiatkowski P, Sitarz R, Sienkiewicz M. The importance of visceral hypersensitivity in irritable bowel syndrome—plant metabolites in IBS treatment. Pharmaceuticals (Basel). 2023;16(10):1405. doi: https://doi.org/10.3390/ph16101405
Kraimi N, Ross T, Pujo J, DePalma G. The gut microbiome in disorders of gut-brain interaction. Gut Microbes. 2024;16(1):2360233. doi: https://doi.org/10.1080/19490976.2024.2360233
Yuan Y, Wang X, Huang S, Wang H, Shen G. Low-level inflammation, immunity, and brain-gut axis in IBS: unraveling the complex relationships. Gut Microbes. 2023;15(2):2263209. doi: https://doi.org/10.1080/19490976.2023.2263209
Burisch J, Hart A, Sturm A, Rudolph C, Meadows R, Jus A, et al. Residual disease burden among European patients with inflammatory bowel disease: a real-world survey. Inflamm Bowel Dis. 2025;31(2):411-24. doi: https://doi.org/10.1093/ibd/izae119
Borycka K, Kubiak K, Sobol M, Chodkowska KA, Kiciak A. Towards microbiome-driven management of SUDD: pilot data on combined probiotic–butyrate intervention. Appl Sci. 2025;15(18):9942. doi: https://doi.org/10.3390/app15189942
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В.Є. Нейко, В.В. Дзвонковська, Т.І. Салижин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
