ЕФЕКТ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ ЩОДО МЕТАБОЛІЧНОГО ПРОГРАМУВАННЯ ТА ПРОФЛАКТИКИ ОЖИРІННЯ ДІТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXV.2.96.2026.10Ключові слова:
немовля, грудне вигодовування, ожиріння, індекс маси тілаАнотація
Резюме. Грудне вигодовування демонструє захисний ефект проти розвитку ожиріння на різних етапах життя — від дитинства до зрілого віку. Зокрема, у дітей, яких вигодовували грудним молоком до шести місяців, ймовірність розвитку надмірної маси тіла є нижчою порівняно з дітьми, які з народження перебували на штучному вигодовуванні.
Метою дослідження була оцінка впливу різних типів вигодовування (грудного та штучного) на фізичний розвиток дітей впродовж перших трьох років життя, зокрема на зміну ваги та зросту.
Матеріал і методи. Оцінили динаміку ваги і зросту 75 дітей на різних етапах розвитку від народження до 12 місяців, на другому та третьому році життя, використовуючи дані щомісячних вимірювань. Провели статистичне порівняння між групами (грудне та штучне вигодовування показників маси тіла, зросту та індексу маси тіла-ІМТ).
Результати дослідження. Аналіз фізичного розвитку дітей впродовж перших трьох років життя залежно від типу вигодовування продемонстрував відсутність статистично значущих відмінностей у масі тіла та ІМТ у перші 12 місяців життя. Зокрема, середні значення маси тіла у віці 12 місяців становили 10 236,36 ±1 236,82 у групі дітей на грудному вигодовуванні та 10 109,09±991,18 у групі дітей на штучному вигодовуванні (p > 0,05). Середні щомісячні прирости маси тіла до 6 місяців також не виявили суттєвих відмінностей між групами: 816,60±195,01 у дітей на грудному вигодовуванні проти 830,0± 124,28 у дітей на штучному вигодовуванні (p > 0,05). Після 6 місяців життя у дітей на штучному вигодовуванні спостерігався дещо вищий середній приріст маси (353,27± 84,01 проти 321,85± 84,48г), проте ця різниця не досягла статистичної значущості. Натомість, у віці 2 та 3 років виявлено достовірні відмінності між групами за показниками ІМТ. Так, у 2 роки середній ІМТ у групі дітей на грудному вигодовуванні становив 16,96 ± 0,47, тоді як у групі дітей на штучному вигодовуванні — 19,26 ± 0,37(p<0,05). Аналогічна тенденція зберігалася у 3 роки: 16,96 ± 1,45 у дітей з грудним вигодовуванням проти 18,57 ± 0,69 (p<0,05) у дітей на штучному вигодовуванні.
Висновки. Тип раннього харчування впливає на майбутній енергетичний обмін, регуляцію апетиту та схильність до надмірної ваги. Зокрема, грудне вигодовування може сприяти кращому формуванню механізмів саморегуляції споживання їжі і попереджати розвиток ожиріння.
Посилання
World Health Organization. Exclusive breastfeeding for optimal growth, development and health of infants [Internet]. Geneva: WHO; 2023[cited 2025 May 20]. Available from: https://www.who.int/tools/elena/interventions/exclusivebreastfeeding
UNICEF. Celebrating the innocenti declaration on the protection, promotion and support of breastfeeding: past achievements, present challenges and priority actions for infant and young child feeding. New York: UNICEF; 2006. 64 р.
World Health Organization. Global Nutrition Targets 2025 Breastfeeding Policy Brief. Geneva: WHO; 2014. 8 p. 4. UNICEF. Celebrating the innocenti declaration on the protection, promotion and support of breastfeeding: past achievements, present challenges and priority actions for infant and young child feeding. Florencia: UNICEF; 2005.
Patnode CD, Henrikson NB, Webber EM, Blasi PR, Senger CA, Guirguis-Blake JM. Breastfeeding and Health Outcomes for Infants and Children: A Systematic Review. Pediatrics [Internet]. 2025[cited 2025 Apr 17]. https://publications.aap.org/pediatrics/article/doi/10.1542/peds.20 25-071516/201741/Breastfeeding-and-Health-Outcomes-forInfants-and doi: 10.1542/peds.2025-071516
Wu Y, Marc I, Bouchard L, Ouyang F, Luo ZC, Fan J, et al. Study protocol for the Sino-Canadian Healthy Life Trajectories Initiative (SCHeLTI): a multicentre, cluster-randomised, parallel-group, superiority trial of a multifaceted community-family-mother-child intervention to prevent childhood overweight and obesity. BMJ Open [Internet]. 2021[cited 2025 Feb 25];11(4):e045192. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8021741/pdf/bmjopen2020-045192.pdf doi: 10.1136/bmjopen-2020-045192
Miettinen ME, Honkanen J, Niinistö S, Vaarala O, Virtanen SM, Knip M. Breastfeeding and circulating immunological markers during the first 3 years of life: the diabimmune study. Diabetologia. 2022;65(2):329–35. Doi: 10.1007/s00125-021-05612-48.
Yi DY, Kim SY. Human Breast Milk Composition and Function in Human Health: From Nutritional Components to Microbiome and MicroRNAs. Nutrients [Internet]. 2021[cited 2025 Jan 19];13(9):3094. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8471419/pdf/nutrients13-03094.pdf doi: 10.3390/nu13093094
Santos-Guzmán A, Rivera JA, Unar-Munguía M, Ramírez-Silva I. Addressing Infant and Young Child Feeding Recommendations From a Planetary Health Perspective. Adv Nutr [Internet]. 2024[cited 2025 Feb 16];15(11):100303. Available from: doi:2
Rito AI, Buoncristiano M, Spinelli A, Salanave B, Kunešová M, Hejgaard T, et al. Association between Characteristics at Birth, Breastfeeding and Obesity in 52 Countries: The WHO European Childhood Obesity Surveillance Initiative – COSI 2015/2017. Obes Facts. 2019;12(2):226-43. Doi: 10.1159/000500425
Cassidy TM. Relational Perspective in Breastfeeding Research. J Hum Lact. 2024;40(3):348-51. doi: 10.1177/08903344241255124
Vargas AJ. Human Milk Composition: An Atlas for Child Health Recommendations. Advances in Nutrition [Internet]. 2024[cited 2025 Jan 21]15(1):100151. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S216183132301 4357?via%3Dihub doi: 10.1016/j.advnut.2023.100151
Miettinen ME, Honkanen J, Niinistö S, Vaarala O, Virtanen SM, Knip M. Breastfeeding and circulating immunological markers during the first 3 years of life: the DIABIMMUNE study. Diabetologia. (2022) 65(2):329–35. doi: 10.1007/s00125-021-05612-2
Hamer DH, Solomon H, Das G, Knabe T, Beard J, Simon J, et al. Importance of breastfeeding and complementary feeding for management and prevention of childhood diarrhoea in low-and middle-income countries. J Glob Health. (2022) 12:10011. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9344980/doi:10.7189/jogh.12.10011
Gordon, N. (2020). Human Milk Composition and its Importance. Advances in Pediatrics, 67(1), 147-158.
KG, Cascaes AM, Nascimento GG, Victoria CG/ Effect of breastfeeding and malocclusions: a systematic review and metaanalysis. Acta Paediatr. 2015;104(S467):54-61
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Л.В. Мельничук, О.В. Макарова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
