ТОПОГРАФО-АНАТОМІЧНІ ООБЛИВОСТІ ЧАШЕЧКО-МИСКОВОЇ СИСТЕМИ НИРКИ В ПЛОДОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Анотація

Дослідження особливостей топографічної анатомії та індивідуальної анатомічної мінливості чашечко-мискової системи нирок (ЧМСН) упродовж плодового періоду внутрішньоутробного розвитку (ВУР) людини є важливими для з’ясування та розуміння складних перетворень їх будови, синтопії та скелетотопії, зокрема для пояснення причин та часу появи варіантів будови, можливого виникнення вроджених вад органа. Мета роботи – з’ясувати динаміку топографо-анатомічних змін та анатомічну мінливість чашечко-мискової системи нирки в плодовому періоді онтогенезу людини. Матеріали та методи. Досліджено 102 біоманекени плодів людини 160,0-480,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) (4-10-й місяці ВУР). Застосовано комплекс методів морфологічного дослідження, який включав антропометрію, морфометрію, ін’єкцію кровоносних судин рентгенконтрастними сумішами, рентгенологічні методики, препарування, мікроскопію, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. Встановлено що на всіх препаратах спостерігається часточкова будова нирок плодів людини. Виявлено два основні варіанти їх зовнішньої будови – бобоподібну та овальну форми органа. На початку плодового періоду онтогенезу людини найчастіше спостерігається овальна форма нирки, але з 6-го місяця ВУР починає переважає бобоподібна форма, а з 8-го місяця ВУР вона визначається вже майже удвічі частіше. Спостерігали два варіанти будови ниркових воріт – відкриту та компактну їх форми. До 6-го місяця ВУР пере¬важає відкрита форма ниркових воріт, а з кінця 7-го і до початку 8-го місяців ВУР на більшості препаратів виявлена компактна форма воріт органа. У 10-місячних плодів людини компактна форма трапляється втричі частіше за відкриту. Одночасно зі змінами форми ниркових воріт відбуваються зміни їх голотопії: у 4-7-місячних плодів ворота спря¬мовані вперед і медіально, а з 8-го місяця ВУР вони переорієнтовуються і розміщуються вже на медіальній поверхні нирки. Серед варіантів будови ЧМСН ми спостерігали ампулярний та розгалужений типи. Під час дослідження скелетотопії ниркової миски встановлено, що на початку плодового періоду (4-5-місячні плоди) права та ліва ниркові миски розміщуються майже на одному рівні по відношенню до хребта – при¬близно на рівні проміжку між ІІ і ІІІ поперековими хребця¬ми, але, починаючи з 6-го місяця, вони зліва "піднімаються" до рівня середньої третини ІІ поперекового хребця, а справа, навпаки, "опускаються" до середньої третини ІІІ поперекового хребця. Синтопія ниркової миски та пієло-уретерального сегмента з нирковими судинами справа і зліва майже однакова і в динаміці плодового періоду ВУР суттєво не зміню¬ється. Висновки. 1. Топографія чашечко-мискової системи нирки значною мірою визначається особливостями просторової будови нирки – її зовнішньою формою, розмірами, скелетотопією, індивідуальними особливостями воріт органа, синтопією їх з нирковими судинами. 2. Тісна синтопія ниркової миски та пієлоуретерального сегмента з нирковими судинами при компактній формі ниркових воріт можуть бути анатомічною передумовою пору¬шення уродинаміки за умов варіантів розгалуження ниркових судин чи існування аномальної судини в ділянці воріт нирки. 3. Варіанти будови нирок та їх структур чітко спостерігаються з початку плодового періоду внутрішньоутробного розвитку людини, суттєво впливають на топогра¬фію миски та чашечок, і в деяких випадках можуть спричинити порушення уродинаміки.