ЗМІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СИСТЕМИ МОНОНУКЛЕАРНИХ ФАГОЦИТІВ У ХВОРИХ ІЗ ШВИДКОПРОГРЕСУЮЧИМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ З ЧУТЛИВИМИ ТА РЕЗИСТЕНТНИМИ ДО МЕДИКАМЕНТІВ ПАРОДОНТАЛЬНИМИ МІКРООРГАНІЗМАМИ

Анотація

Мета дослідження – виявлення особливостей функціональної активності мононуклеарних фагоцитів у хворих із швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом залежно від заселення пародонтальних тканин чутливими та резистентними до медикаментів збудниками захворювання на основі вивчення активованих моноцитів крові, фагоцитарної активності мононуклеарних фагоцитів і продукції основних класів імуноглобулінів, стану цитокінового профілю. Матеріал та методи. Для досліджень було відібрано 74 хворих на швидкопрогресуючий генералізований пародонтит I-II та II-III ступеня тяжкості, віком від 35 до 50 років. Комплекс лабораторних досліджень включав імунофенотипне вивчення субпопуляційного складу мононуклеарних клітин крові (СD3 +, СD4 +, СD8 +, СD14 +, СD16 +, СD25+, HLA-DR та СD95+), фагоцитарної активності нейтрофілів, рівень продукції цитокінів ІЛ-1β, ФНО-α, ІЛ-4 та синтезу sIgA, IgA, IgG і IgM у ротовій рідині. Результати. На підставі проведених комплексних клініко-лабораторних даних встановлено, що значне зниження функціональної активності системи мононуклеарних фагоцитів обумовлює формування тяжкого вторинного дефіциту клітинного і гуморального імунітету у хворих-носіїв резистентних штамів пародонтопатогенних збудників швидкопрогресуючого генералізованого пародонтиту та помірного – при заселенні пародонтального комплексу медикаментозно-чутливими бактеріями. Показана патогенетична залежність медикаментозної чутливості від характеру порушень системного і локального гуморального імунітету: при вираженому імунодефіциті можливий розвиток бактеріальної резистентності до медикаментозних засобів, а збереження медикаментозної чутливості збудників швидкопрогресуючого генералізованого пародонтиту пов'язане з помірними порушеннями протиінфекційних механізмів імунного реагування. Висновок. Оцінка функціональної активності системи мононуклеарних фагоцитів на основі вивчення стану імунофенотипових змін субпопуляційного складу мононуклеарних клітин крові, фагоцитарної активності моноцитів, вмісту імуноглобулінів та цитокінів у ротовій рідині надає цінну інформацію для уточнення механізмів розвитку різної чутливості пародонтопатогенної флори навколозубних тканин до протокольної антибактеріальної терапії у хворих із швидкопрогресуючим генералізованим пародонтитом.