БІОХІМІЧНІ МАРКЕРИ НЕСПЕЦИФІЧНОГО ВИРАЗКОВОГО КОЛІТУ ТА ХВОРОБИ КРОНА: С-РЕАКТИВНИЙ ПРОТЕЇН, ФЕКАЛЬНИЙ КАЛПРОТЕКТИН ТА ЇХ АСОЦІАЦІЯ З ТЯЖКІСТЮ ЗАХВОРЮВАНННЯ

Анотація

Мета дослідження – встановити асоціацію С-реактивного протеїну та
фекального кальпротектину з тяжкістю перебігу неспецифічного виразкового
коліту та хвороби Крона.
Матеріал та методи. Обстежено 34 хворих на виразковий коліт та 18 осіб –
із хворобою Крона. Діагноз верифіковано за даними клінічного, лабораторного,
імунологічного та інструментального методів.
Результати. Доведено, що вміст фекального кальпротектину та рівень
С-реактивного протеїну при неспецифічному виразковому коліті залежать від
ступеня тяжкості захворювання: найвищі концентрації біомаркерів спостерігалися
у пацієнтів із тяжким перебігом – 880,0±98,0 мкг/г кальпротектину та 35,6±8,2
мг/л С-реактивного протеїну, р<0,05. Концентрація кальпротектину корелювала
з розповсюдженістю ураження товстої кишки (найвища – при тотальному
ураженні, найменша – при ілеїті, р<0,05). Залежність змін С-реактивного
протеїну від ендоскопічних ознак встановлена на рівні r=0.41, r=0.58 та r=0.72
відповідно до ступенів тяжкості (р<0,05). При хворобі Крона регресійний зв’язок
посилювався із наростанням тяжкості ендоскопічних ознак як відносно вмісту КП
(від r=0.45 до r=0.62, р<0,05), так і стосовно рівня СРП (від r=0.51 до, r=0.71,
р<0,05).
Висновки. Отже, вміст фекального кальпротектину та рівень С-реактивного
протеїну при неспецифічному виразковому коліті та хворобі Крона залежать
від ступеня тяжкості захворювання, корелює з розповсюдженістю ураження
кишківника. Окрім того, є пряма регресійна залежність між вмістом
кальпротектину та тяжкістю ендоскопічного ураження при запальних
захворюваннях кишківника (р<0,05).