DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.1.68.2019.11

ЕФЕКТИВНІСТЬ КІНЕЗІОТЕРАПІЇ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ПАЦІЄНТІВ З УСВІДОМЛЕНОЮ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ ПІСЛЯ ТЯЖКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

O. V. Kulik

Анотація


Мета роботи - вивчення ефективності кінезіотерапії в реабілітації пацієнтів з
усвідомленою руховою активністю після тяжкої черепно-мозкової травми.
Матеріали і методи. Досліджено 220 пацієнтів з посттравматичними посткоматозними станами після перенесеної тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ).
Кінезіологічні обстеження (КО) проведені у 100% (N=220) хворих на всіх етапах
відновлення свідомості. КО містило: лінійне вимірювання довжини та окружності
кінцівок; вимір об'єму пасивних рухів у суглобах; кінезіологічне тестування загальної
рухової активності за індексом Мотрісайті; тестування здатності долати
нав'язаний опір та опір до дії зовнішньої сили; координаторні тести,
інструментальне дослідження координації рухів, локомоторно-координаторне
тестування на комп'ютеризованому комплексі з БЗЗ Balance Trаiner® (Medica
medizintechnik Gmbh, Німеччина), при кутових відхиленнях 6 та 12 градусів і
регулюванням жорсткості від 3 до 7 та вертикалізаційній платформі зі зворотнім
нахилом СН-38.03.10 (Україна) і поточним градуюванням кута нахилу, асоційованої
з пульсоксиметром; інструментальне тестування складних рухових актів, рівень
функціональних можливостей в системах закритого та відкритого кінематичного
циклу. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета
прикладних програм "Statistica 6", пакета комп'ютерного аналізу "Office Excel
2016", вибіркового методу: вибіркової середньої, похибки середньої; для визначення
вірогідності різниці між групами - непараметричні методи: критерій  для
порівняння якісних показників та t-критерій для порівняння кількісних параметрів;
для порівняння двох незалежних груп використовували метод Манна-Уїтні.
Результати. За даними проведеного КО пацієнтів виявилося, що реабілітаційний
потенціал визначався руховими (фізичними) можливостями пацієнта на конкретній
стадії відновлення свідомості. За результатами тестування визначена чітка
динаміка позитивного виконання загально-координаторних тестів у більшості
хворих залежно від просування на вищі стадії відновлення свідомості. Встановлено,
що загальна оцінка рухової активності у вигляді індекса Мотрісайті в динаміці
зростала. Встановлено кореляційний прямий зв'язок (r<0,54) прогнозу переходу на
вищу стадію посткоматозного порушення свідомості з динамікою відновлення
"тонких" кінезіологічних характеристик статусу пацієнта.
Висновки. Використання кінезіотерапії в індивідуальних реабілітаційних програмах
у пацієнтів після тяжкої черепно-мозкової травми, визначило достеменний приріст
м'язової сили, фізичної активності та покращення загального стану, охоплюючи
зростання інтелектуально-мнестичних процесів з реалізацією їх в найближчому
оточенні.

Ключові слова


постравматичний коматозний стан; кінезіотерапія; кінезіологічне обстеження; рухова активність

Повний текст:

PDF

Посилання


Grygorova IA, Kufterina NS. Dynamika kohnityvnykh zmin

u khvorykh iz naslidkamy zakrytoi cherepno-mozkovoi travmy

[Dynamics of cognitive changes in patients after closed

craniocerebral injury]. International Neurological Journal. 2011;

2:88-92. (in Ukrainian).

Chernenko ІІ, Сhukhno IA. Epidemiolohichni ta klinichni

aspekty naslidkiv cherepno-mozkovoi travmy [Epidemiological

and clinical aspects of the craniocereberal trauma]. Bulletin of

social hygiene and health protection organization of Ukraine.

2017;4:5-11. doi: 10.11603/1681-2786.2017.4.8646 (in Ukrainian).

Shevchuk VI, Kravchenko VV, Belyaieva NM, Yavorovenko

OB. Osoblyvosti medyko-sotsial'noi ekspertyzy ta reabilitatsii

invalidiv viis'kovoi sluzhby ta uchasnykiv Antyterorystychnoi

operatsii [Features of medical and social examination and rehabilitation of disabled military service and participants of the

Antiterrorist operation]: metod. rekom. Vinnytsia; 2016. 43 p. (in

Ukrainian).

Archer T, Svensson K, Alricsson M. Physical exercise

ameliorates deficits induced by traumatic brain injury. Acta Neurol

Scand. 2012;125(5):293-302. doi: 10.1111/j.1600-0404.2011.

01638.x

Brzuszkiewicz-Kuzmicka G, Kuzmicki S, Domaniecki J.

Relationships between kinesiotherapy methods used in rehabilitation and the course of lost function recovery following surgical

treatment of cranio-cerebral trauma. Brain Inj. 2012;26(12):1431-

8. doi: 10.3109/02699052.2012.694562

Kreutzer JS, Stejskal TM, Ketchum JM, Marwitz JH, Taylor

LA, Menzel JC. A preliminary investigation of the brain injury

family intervention: impact on family members. Brain Inj. 2009;

23(6):535-47. doi: 10.1080/02699050902926291

Lendraitiene E, Petruseviciene D, Savickas R, Zemaitiene I,

Mingaila S. The impact of physical therapy in patients with severe

traumatic brain injury during acute and post-acute rehabilitation

according to coma duration. J Phys Ther Sci. 2016;28(7):2048-54.

doi: 10.1589/jpts.28.2048

Wick JY. Traumatic brain injury: special problem, special

care. Consult Pharm. 2012;27(6):392-9. doi: 10.4140/TCP.n.

2012.392

Self M, Driver S, Stevens L, Warren AM. Physical activity

experiences of individuals living with a traumatic brain injury: a

qualitative research exploration. Adapt Phys Activ Q, 2013;

30(1):20-39.

de Guise E, Gosselin N, Leblanc J, et al. Clock drawing and

mini-mental state examination in patients with traumatic brain

injury. Appl Neuropsychol. 2011;18(3):179-90. doi: 10.1080/

09084282.2011.595444

Archer T. Influence of physical exercise on traumatic brain

injury deficits: scaffolding effect. Neurotox Res. 2012;21(4):418-

34. doi: 10.1007/s12640-011-9297-0

Driver S, Ede A. Impact of physical activity on mood after

TBI. Brain Inj. 2009;23(3):203-12. doi: 10.1080/0269905080269

5574

Griffen JA, Hanks RA, Meachen S. The reliability and

validity of the community integration measure in persons with

traumatic brain injury. Rehabil Psychol. 2010;55(3):292-7. doi:

10.1037/a0020503

Kruk B, Rokoshevska V, Bilyansky О. Fizychna reabilitatsiia osib iz cherepno-mozkovoiu travmoiu [Physical rehabilitation

persons with traumatic brain injury]. Sport Science of Ukraine

[Internet]. 2015[tsytovano 2019 Liut 27];1:66-9. Dostupno: http://sportscience.ldufk.edu.ua/index.php/snu/article/view/ 292/285 (in Ukrainian).

Rybak OYu, Rybak LI. Kineziolohiia rukhovykh yakostei

[Kinesiology of motor qualities]: metod. posib. L'viv; 2013.

Chastyna 1; 44 p. (in Ukrainian).


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Григорова ІА, Куфтеріна НС. Динаміка когнітивних змін у хворих із наслідками закритої черепно-мозкової травми. Міжнародний неврологічний журнал. 2011;2:88-92.

Черненко ІІ, Чухно ІА. Епідеміологічні та клінічні аспекти наслідків черепно-мозкової травми. Вісник соціальної гігієни
та організації охорони здоров'я України. 2017;4:5-11. doi: 10.
11603/1681-2786.2017.4.8646

Шевчук ВІ, Кравченко ВВ, Беляєва НМ, Яворовенко ОБ.
Особливості медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів військової служби та учасників Антитерористичної операції: метод. реком. Вінниця; 2016. 43 с.

Archer T, Svensson K, Alricsson M. Physical exercise ameliorates deficits induced by traumatic brain injury. Acta Neurol Scand.
2012;125(5):293-302. doi: 10.1111/j.1600-0404.2011.01638.x

Brzuszkiewicz-Kuzmicka G, Kuzmicki S, Domaniecki J.
Relationships between kinesiotherapy methods used in rehabilitation and the course of lost function recovery following surgical
treatment of cranio-cerebral trauma. Brain Inj. 2012;26(12):1431-
8. doi: 10.3109/02699052.2012.694562

Kreutzer JS, Stejskal TM, Ketchum JM, Marwitz JH, Taylor
LA, Menzel JC. A preliminary investigation of the brain injury
family intervention: impact on family members. Brain Inj. 2009;
23(6):535-47. doi: 10.1080/026990509029262917.

Lendraitiene E, Petruseviciene D, Savickas R, Zemaitiene I, Mingaila S. The impact of physical therapy in patients with severe traumatic brain injury during acute and post-acute rehabilitation according to coma duration. J Phys Ther Sci. 2016; 28(7):2048-54. doi: 10.1589/jpts.28.2048

Wick JY. Traumatic brain injury: special problem, special
care. Consult Pharm. 2012;27(6):392-9. doi: 10.4140/TCP.
n.2012.392

Self M, Driver S, Stevens L, Warren AM. Physical activity
experiences of individuals living with a traumatic brain injury: a
qualitative research exploration. Adapt Phys Activ Q, 2013;
30(1):20-39.

de Guise E, Gosselin N, Leblanc J, et al. Clock drawing and
mini-mental state examination in patients with traumatic brain
injury. Appl Neuropsychol. 2011;18(3):179-90. doi: 10.1080/
09084282.2011.595444

Archer T. Influence of physical exercise on traumatic brain
injury deficits: scaffolding effect. Neurotox Res. 2012;21(4):418-
34. doi: 10.1007/s12640-011-9297-0

Driver S, Ede A. Impact of physical activity on mood after
TBI. Brain Inj. 2009;23(3):203-12. doi: 10.1080/026990508026
95574

Griffen JA, Hanks RA, Meachen S. The reliability and
validity of the community integration measure in persons with
traumatic brain injury. Rehabil Psychol. 2010;55(3):292-7. doi:
10.1037/a0020503

Крук Б, Рокошевська В, Білянський О. Фізична реабілітація осіб із черепно-мозковою травмою. Спортивна наука України [Інтернет]. 2015[цитовано 2019 Лют 27];1:66-9. Доступно:
http://sportscience.ldufk.edu. ua/index.php/snu/article/view/292/285

Рибак ОЮ, Рибак ЛІ. Кінезіологія рухових якостей:
метод. посіб. Львів; 2013. Частина 1; 44 с.





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754