ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛОР-ОРГАНІВ У АМБУЛАТОРНИХ ПАЦІЄНТІВ М.ЧЕРНІВЦІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.3.69.2019.2Ключові слова:
етіологічно значущий штам, ЛОР-органи, збудникАнотація
Мета роботи - вивчити етіологію гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів тавстановити її особливості залежно від локалізації інфекційного процесу серед
пацієнтів.
Матеріали та методи. Проведено бактеріологічні дослідження матеріалу, відібраного у 632 амбулаторних пацієнтів різного віку з гнійно-запальними захворюваннями ЛОР-органів м. Чернівці. Виділено та вивчено інокуляти зі слизової
оболонки піднебінних мигдаликів, носа та зі слухового проходу у кількості 561, 56
та 15 відповідно. Ідентифікацію виділених культур проводили за морфологічними,
тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками.
Результати. Виявлено залежність спектра виділених етіологічно значущих мікроорганізмів від локалізації патологічного процесу. Зі слизовової оболонки мигдаликів та носа найчастіше виділяли штами S. aureus (55,8 % та 72,0 % відповідно),
тоді як із зовнішнього вуха - мікроскопічні гриби (44,4 %). У більшості випадків з
одного зразка виділено монокультуру етіологічно значущого мікроорганізму. Із
слизової мигдаликів у двох випадках виділено асоціації двох збудників та ще у двох
випадках - три штами мікроорганізмів, що разом становило 14,5% випадків. Етіологічну роль асоціацій з двох збудників також виділено в 12,5 % випадків висівів зі
слухового проходу та у 8,7 % випадків висівів зі слизової носа.
Висновки. 1. Основними етіологічно значущими збудниками гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулатрних пацієнтів були умовно патогенні мікроорганізми (у т.ч. гриби).
2. Провідну роль в етіології гнійно-запальних захворювань мигдаликів та носової
порожнини відіграє S.aureus.
3. Мікроскопічні гриби родів Candida та Aspergilus найчастіше є причиною запальних захворювань зовнішнього вуха.
Посилання
1.Kazmirchuk VV, Andreyeva ID, Makarenko VD. Perspektyvy
zastosuvannia Humulus Lupulus L. pry infektsiiakh verkhnikh
dykhal'nykh shliakhiv [The perspective of Humulus Lupulus L.
Application in the upper respiratory tract infections]. Infectious
Diseases. 2010;2:79-84. doi: https://doi.org/10.11603/1681-
2727.2010.2.659 (in Ukrainian)
2.Kotov RV, Rakhmanova IV. Sovremennyy podkhod k
lecheniyu ostrykh zabolevaniy verkhnikh dykhatel'nykh putey u
detey [Modern conception of pediatric acute upper respiratory
tract diseases treatment]. Current Pediatrics. 2012;11(1):107-10.
(in Russian)
3.Popovich VI, Koshel IV. Dysbioz nosovoi chastyny hlotky
pry khronichnomu adenoidyti, asotsiiovanomu z EBVI. Mozhlyvosti yoho korektsii dlia vyznachennia pokazan' do adenotomii
[Dysbiosis of the the nasopharynx in chronic adenoiditis associated
with epstein-barr virus infection. the possibilities of its correction
to determine the indications for adenotomy]. Rhinology.
2015;1:20-9. (in Ukrainian)
4.Loskutov AL. Mikroflora dykhal'nykh shliakhiv v period
zahostrennia khronichnoho bronkhitu v osib z insulinorezystentnistiu [Microflora of respiratory tracts in the period of intensifying of chronic bronchitis for patients with insulinotolerance].
Ukrains'kyi morfolohichnyi al'manakh. 2012;10(2):56-8. (in
Ukrainian)
5. Minukhin VV, Kovalenko NI, Zamazii TM, Novikova IV,
Taranenko GP. Etiolohichna struktura infektsiinykh zakhvoriuvan'
LOR-orhaniv [Ethiological structure of infectious disorders of the
ear, nose, and throat]. Journal of Clinical and Experimental
Medical Research. 2016;4(3):374-81. (in Ukrainian)
6.Pankov AS, Skachkov MV, Usvyatsov BYa, Liskova EV.
Mikroflora dykhatel'nykh putey pri grippe, ostrykh respiratornykh
zabolevaniyakh i ikh oslozhneniyakh [The microflora of the
respiratory tract in influenza, acute respiratory diseases, and their
complications]. Epidemiology and Infectious Diseases. 2011;2:42-
5. (in Russian)
7.Chopey I, Mykhalko Y, Dukhovych T. Dynamika antybiotykorezystentnosti Staphylococcus aureus do likars'kykh
zasobiv ftorkhinolonovoi grupy in vitro [Dynamics оf
Staphylococcus Aureus Antibiotic Resistance to Fluoroquinolones
in Vitro]. Lviv Clinical Bulletin. 2018;1-2:20-3. doi: https://doi.org/
10.25040/lkv2018.01.020 (in Ukrainian)
8.Brenner DJ, Krieg NR, Staley JT, Garrity GM, editors.
Bergey's Manual of Systematic Bacteriology. US: Springer-Verlag;
2004. Vol. 2, The Proteobacteria; 1136 p.
9.Ob unifikatsii mikrobiologicheskikh (bakteriologicheskikh)
metodov issledovaniya, primenyaemykh v kliniko-diagnosticheskikh laboratoriyakh lechebno-profilakticheskikh uchrezhdeniy [On the unification of microbiological (bacteriological)
research methods used in clinical diagnostic laboratories of medical
institutions]. Prikaz MOZ SSSR ot 22.04.1985 № 535. Moscow:
MOZ SSSR; 1985. 65 p. (in Russian)
10. Voropayeva YeA, Afanasyev SS, Alyoshkin VA, Vorobyov
AA, Matveyevskaya NS, Nesvizhsky YuV, i dr. Mikrobiologicheskie
i immunologicheskie kharakteristiki disbioticheskikh narusheniy
biotopov slizistykh obolochek respiratornogo i urogenital'nogo
traktov [The microbiological and immunological characteristics of
disbiotic disturbances of the biotopes of the mucose membranes of
the respiratory and urogenital tracts]. Annals of the Russian
academy of medical sciences. 2006;1:3-5. (in Russian)
11.Canton R, Morosini MI. Emergence and spread of antibiotic resistance following exposure to antibiotics. FEMS Microbiol
Rev. 2011;35(5):977-91. doi: 10.1111/j.1574-6976.2011.00295.x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 O. O. Blinder, O. V. Blinder, I. P. Burdeniuk, V. F. Myslytsky, D. V. Rotar, A. V. Humenna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».
