DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.3.69.2019.2

ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ЛОР-ОРГАНІВ У АМБУЛАТОРНИХ ПАЦІЄНТІВ М.ЧЕРНІВЦІ

O. O. Blinder, O. V. Blinder, I. P. Burdeniuk, V. F. Myslytsky, D. V. Rotar, A. V. Humenna

Анотація


Мета роботи - вивчити етіологію гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів та
встановити її особливості залежно від локалізації інфекційного процесу серед
пацієнтів.
Матеріали та методи. Проведено бактеріологічні дослідження матеріалу, відібраного у 632 амбулаторних пацієнтів різного віку з гнійно-запальними захворюваннями ЛОР-органів м. Чернівці. Виділено та вивчено інокуляти зі слизової
оболонки піднебінних мигдаликів, носа та зі слухового проходу у кількості 561, 56
та 15 відповідно. Ідентифікацію виділених культур проводили за морфологічними,
тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками.
Результати. Виявлено залежність спектра виділених етіологічно значущих мікроорганізмів від локалізації патологічного процесу. Зі слизовової оболонки мигдаликів та носа найчастіше виділяли штами S. aureus (55,8 % та 72,0 % відповідно),
тоді як із зовнішнього вуха - мікроскопічні гриби (44,4 %). У більшості випадків з
одного зразка виділено монокультуру етіологічно значущого мікроорганізму. Із
слизової мигдаликів у двох випадках виділено асоціації двох збудників та ще у двох
випадках - три штами мікроорганізмів, що разом становило 14,5% випадків. Етіологічну роль асоціацій з двох збудників також виділено в 12,5 % випадків висівів зі
слухового проходу та у 8,7 % випадків висівів зі слизової носа.
Висновки. 1. Основними етіологічно значущими збудниками гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулатрних пацієнтів були умовно патогенні мікроорганізми (у т.ч. гриби).
2. Провідну роль в етіології гнійно-запальних захворювань мигдаликів та носової
порожнини відіграє S.aureus.
3. Мікроскопічні гриби родів Candida та Aspergilus найчастіше є причиною запальних захворювань зовнішнього вуха.

Ключові слова


етіологічно значущий штам; ЛОР-органи; збудник

Повний текст:

PDF

Посилання


1.Kazmirchuk VV, Andreyeva ID, Makarenko VD. Perspektyvy

zastosuvannia Humulus Lupulus L. pry infektsiiakh verkhnikh

dykhal'nykh shliakhiv [The perspective of Humulus Lupulus L.

Application in the upper respiratory tract infections]. Infectious

Diseases. 2010;2:79-84. doi: https://doi.org/10.11603/1681-

2727.2010.2.659 (in Ukrainian)

2.Kotov RV, Rakhmanova IV. Sovremennyy podkhod k

lecheniyu ostrykh zabolevaniy verkhnikh dykhatel'nykh putey u

detey [Modern conception of pediatric acute upper respiratory

tract diseases treatment]. Current Pediatrics. 2012;11(1):107-10.

(in Russian)

3.Popovich VI, Koshel IV. Dysbioz nosovoi chastyny hlotky

pry khronichnomu adenoidyti, asotsiiovanomu z EBVI. Mozhlyvosti yoho korektsii dlia vyznachennia pokazan' do adenotomii

[Dysbiosis of the the nasopharynx in chronic adenoiditis associated

with epstein-barr virus infection. the possibilities of its correction

to determine the indications for adenotomy]. Rhinology.

2015;1:20-9. (in Ukrainian)

4.Loskutov AL. Mikroflora dykhal'nykh shliakhiv v period

zahostrennia khronichnoho bronkhitu v osib z insulinorezystentnistiu [Microflora of respiratory tracts in the period of intensifying of chronic bronchitis for patients with insulinotolerance].

Ukrains'kyi morfolohichnyi al'manakh. 2012;10(2):56-8. (in

Ukrainian)

5. Minukhin VV, Kovalenko NI, Zamazii TM, Novikova IV,

Taranenko GP. Etiolohichna struktura infektsiinykh zakhvoriuvan'

LOR-orhaniv [Ethiological structure of infectious disorders of the

ear, nose, and throat]. Journal of Clinical and Experimental

Medical Research. 2016;4(3):374-81. (in Ukrainian)

6.Pankov AS, Skachkov MV, Usvyatsov BYa, Liskova EV.

Mikroflora dykhatel'nykh putey pri grippe, ostrykh respiratornykh

zabolevaniyakh i ikh oslozhneniyakh [The microflora of the

respiratory tract in influenza, acute respiratory diseases, and their

complications]. Epidemiology and Infectious Diseases. 2011;2:42-

5. (in Russian)

7.Chopey I, Mykhalko Y, Dukhovych T. Dynamika antybiotykorezystentnosti Staphylococcus aureus do likars'kykh

zasobiv ftorkhinolonovoi grupy in vitro [Dynamics оf

Staphylococcus Aureus Antibiotic Resistance to Fluoroquinolones

in Vitro]. Lviv Clinical Bulletin. 2018;1-2:20-3. doi: https://doi.org/

10.25040/lkv2018.01.020 (in Ukrainian)

8.Brenner DJ, Krieg NR, Staley JT, Garrity GM, editors.

Bergey's Manual of Systematic Bacteriology. US: Springer-Verlag;

2004. Vol. 2, The Proteobacteria; 1136 p.

9.Ob unifikatsii mikrobiologicheskikh (bakteriologicheskikh)

metodov issledovaniya, primenyaemykh v kliniko-diagnosticheskikh laboratoriyakh lechebno-profilakticheskikh uchrezhdeniy [On the unification of microbiological (bacteriological)

research methods used in clinical diagnostic laboratories of medical

institutions]. Prikaz MOZ SSSR ot 22.04.1985 № 535. Moscow:

MOZ SSSR; 1985. 65 p. (in Russian)

10. Voropayeva YeA, Afanasyev SS, Alyoshkin VA, Vorobyov

AA, Matveyevskaya NS, Nesvizhsky YuV, i dr. Mikrobiologicheskie

i immunologicheskie kharakteristiki disbioticheskikh narusheniy

biotopov slizistykh obolochek respiratornogo i urogenital'nogo

traktov [The microbiological and immunological characteristics of

disbiotic disturbances of the biotopes of the mucose membranes of

the respiratory and urogenital tracts]. Annals of the Russian

academy of medical sciences. 2006;1:3-5. (in Russian)

11.Canton R, Morosini MI. Emergence and spread of antibiotic resistance following exposure to antibiotics. FEMS Microbiol

Rev. 2011;35(5):977-91. doi: 10.1111/j.1574-6976.2011.00295.x


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Казмірчук ВВ, Андреєва ІД, Макаренко ВД. Перспективи
застосування Humulus Lupulus L. при інфекціях верхніх дихальних шляхів. Інфекційні хвороби. 2010;2:79-84. doi: https://
doi.org/10.11603/1681-2727.2010.2.659

2. Котов РВ, Рахманова ИВ. Современный подход к лечению острых заболеваний верхних дыхательных путей у детей.
Вопросы современной педиатрии. 2012;11(1):107-10.

3. Попович ВП, Кошель ІВ. Дисбіоз носової частини глотки
при хронічному аденоїдиті, асоційованому з ЕБВІ. Можливості
його корекції для визначення показань до аденотомії. Ринологія.
2015;1:20-9.

4. Лоскутов АЛ. Мікрофлора дихальних шляхів в період загострення хронічного бронхіту в осіб з інсулінорезистентністю. Український морфологічний альманах. 2012;10(2):56-8.

5. Мінухін ВВ, Коваленко НІ, Замазій ТМ, Новікова ІВ,
Тараненко ГП. Етіологічна структура інфекційних захворювань ЛОР-органів. Журнал клінічних та експериментальних
медичних досліджень. 2016;4(3):374-81.

6. Паньков АС, Скачков МВ, Усвяцов БЯ, Лискова ЕВ. Микрофлора дыхательных путей при гриппе, острых респираторных заболеваниях и их осложнениях. Эпидемиология и инфекционные болезни. 2011;2:42-5.

7. Чопей ІВ, Михалко ЯО, Духович ТВ. Динаміка антибіотикорезистентності Staphylococcus aureus до лікарських засобів
фторхінолонової ґрупи in vitro. Львівський клінічний вісник.
2018;1-2:20-3. doi: https://doi.org/10.25040/lkv2018.01.020

8. Brenner DJ, Krieg NR, Staley JT, Garrity GM, editors.
Bergey's Manual of Systematic Bacteriology. US: Springer-Verlag;
2004. Vol. 2, The Proteobacteria; 1136 p.

9. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений.
Приказ МОЗ СССР от 22.04.1985 № 535. Москва: МОЗ СССР;
1985. 65 с.

10. Воропаева ЕА, Афанасьева СС, Алешкин ВА, Воробьев
АА, Матвеевская НС, Несвижинский ЮВ, и др. Микробиологические и иммунологические характеристики дисбиотических
нарушений биотопов слизистых оболочек респираторного и
урогенитального трактов. Вестник Российской академии медицинских наук. 2006;1:3-5.

11.Canton R, Morosini MI. Emergence and spread of
antibiotic resistance following exposure to antibiotics. FEMS
Microbiol Rev. 2011;35(5):977-91. doi: 10.1111/j.1574-
6976.2011.00295.x





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2019
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754