АУТОЛОГІЧНА КЛІТИННА ТЕРАПІЯ ТА ЇЇ РОЛЬ ПРИ ЛІКУВАННІ РЕФРАКТЕРНОЇ СТЕНОКАРДІЇ

Автор(и)

  • С.І Естрін
  • Т.В. Кравченко
  • А.Р. Печененко

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XIX.4.74.2020.4

Ключові слова:

рефрактерна стенокардія, мезенхімальні стовбурові клітини, серцева недостатність

Анотація

З 2007 року в ДУ "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака
НАМН України" початі перші в Україні клінічні дослідження щодо застосування
аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) при стенокардії шляхом
їх внутрішньовенного та трансендокардіального введення. На групі хворих із 60
осіб проведене дослідження ефективності застосування аутологічних МСК, у
результаті якого було продемонстровано, що введення останніх у дозі 50 млн.
при рефрактерній стенокардії є ефективним і безпечним методом лікування.
Дані клінічного дослідження продемонстрували, що при доставці МСК до
вогнища ураження, вони сприяють відновленню скоротливої функції міокарда та
сприятливо впливають на ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ).
Мета роботи – обґрунтувати ефективність застосування аутологічних МСК у
комплексному лікуванні рефрактерної стенокардії.
Матеріал та методи. В основу роботи покладені результати обстеження та
лікування 60 пацієнтів з рефрактерною стенокардією (52 чоловіків і 8 жінок віком
від 46 до 70 років). Термін спостереження за хворими становив 5 років ( з 2007 року
по 2012 рік).
Результати. При вивченні динаміки кінцевого діастолічного об’єму (КДО) ЛШ, що
є прогностичною ознакою перебігу серцевої недостатності (СН), були одержані
такі дані. У групі з ендокардіальним введенням через 3 місяці відбувалося зниження
КДО ЛШ з 248,5±22,3 до 194,3±26,4 мл, далі через 6 місяців цей показник був
стабільним, але меншим за початковий при р>0,05. У групі із внутрішньовенним
введенням спостерігалася подібна тенденція. Зокрема, КДО ЛШ у термін 3 місяці
знизився з 244,1±24,3 до 193,4±18,9 мл і потім до 6 місяців залишався стабільним
і меншим за показник до лікування, але зростав і наближався до початкових
даних. При вивченні динаміки фракції викиду (ФВ) ЛШ, за даними ультразвукового
дослідження (УЗД), у групі із трансендокардіальним введенням клітинного
трансплантата відзначалось її збільшення через 3 місяці з 41,3±3,2 до 49,3±4,6%,
на термін 6 місяців посттрансплантаційного періоду він залишався стабільним.
У групі із внутрішньовенним введенням трансплантата також відзначалось
збільшення ФВ ЛШ із 33,8±3,6 до 42,8±4,8%, у термін 3 місяці, далі показник
поступово знижувався і через 6 місяців наближався до стартових показників.
Висновки. Дані клінічного дослідження продемонстрували, що при доставці МСК
до вогнища ураження вони сприяють відновленню функції міокарда й впливають
на ремоделювання ЛШ, що підтверджено даними додаткових обстежень
(ехокардіографія (ЕхоКГ), тредміл-тест, електромеханічне картування ЛШ).
Позитивний ефект зберігався протягом 6 місяців, у подальшому поступово
зменшувався. Ця обставина потребує повторного введення трансплантату. Усі
ці факти дають підставу рекомендувати клінічне застосування біотехнологій у
лікуванні ішемічного ураження серця.

Посилання

Grin' VK, Mikhaylichenko VYu. Primenenie izogennykh

mezenkhimal'nykh stvolovykh kletok dlya korrektsii

postinfarktnogo rubtsa miokarda i regeneratsii kardiomiotsitov v

eksperimente [The use of isogenic mesenchymal stem cells for

the correction of postinfarction myocardial scar and regeneration

of cardiomyocytes in experiment]. Sertsevo-sudynna khirurhiia.

;17:115-8. (in Russian)

Beeres S, Bax J, Dibbets P, Stokkel M, Zeppenfeld K, Fibbe WE,

et al. Effect of Intramyocardial Injection of Autologous Bone

Marrow-Derived Mononuclear Cells on Perfusion, Function, and

Viability in Patients with Drug-Refractory Chronic Ischemia. J

Nucl Med. 2006;47(4):574-80.

Fuchs S, Satler LF, Kornowski R. Catheter-based autologous

bone marrow myocardial injection in no-option patients with

advanced coronary artery disease: a feasibility study. J Am Coll

Cardiol. 2003;41(10):1721-4. doi: https://doi.org/10.1016/S0735-

(03)00328-0

Izawa H, Kondo T, Usui A, Yamamoto K. Clinical protocol for

angiogenesis by intramyocardial injection of autologous bone

marrow mononuclear cells in patients with severe coronary artery

disease: TACT-NAGOYA-HEART. Circ J. 2006;70(9):1180-3.

doi: 10.1253/circj.70.1180

Cherniavsky AM, Kliever YN, Pokushalov YA, Romanov AB,

Terekhov IN, Kliever YE. Rezul'taty intramiokardial'nogo

vvedeniya mononuklearnoy fraktsii autologichnykh kletok

kostnogo mozga patsientam s ishemicheskoy bolezn'yu serdtsa,

oslozhnennoy serdechnoy nedostatochnost'yu [Results of

intramyocardial administration of a mononuclear fraction of

autologous bone marrow cells in chd patients with concomitant

cardiainsufficiency]. Russian Journal of Transplantology

and Artificial Organs. 2013;15(3):83-91. doi: https://doi.

org/10.15825/1995-1191-2013-3-83-91 (in Russian)

Konoplyannikov MA, Aver'yanov AV, Kal'sin VA. Problemy

i perspektivy terapii ishemicheskoy bolezni serdtsa

mezenkhimal'nymi stvolovymi kletkami [Problems and prospects

of therapy for coronary heart disease with mesenchymal stem

cells]. Klinicheskaya farmakologiya i terapiya. 2017;26(4):61-72.

(in Russian)

Potapov IV. Kletochnaya kardiomioplastika [Cellular

cardiomyoplasty]. Russian Journal of Transplantology and

Artificial Organs. 2001;2:53-62. (in Russian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-21

Номер

Розділ

Статті