ТАЗОВИЙ БІЛЬ І ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАТУС У ЖІНОК З ЕНДОМЕТРІОМОЮ ЯЄЧНИКІВ, ПОЄДНАНОЮ ІЗ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ МАЛОГО ТАЗУ: ВИБІР ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ

Автор(и)

  • Р.В. Бігун
  • Н.І. Геник

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXI.1.79.2022.02

Ключові слова:

хронічний тазовий біль, ендометріома, запальні процеси органів малого тазу, лікування

Анотація

Традиційною думкою залишається зв’язок хронічного тазового болю з наявністю
в організмі патологічного джерела структурно- морфологічних змін тканини,
наприклад, міоми матки, ендометріозу, хронічних запальних процесів органів малого
тазу. Ендометріоз, при якому найбільш характерним симптомом є хронічний
тазовий біль, уражає близько 10% жінок репродуктивного віку, а проблема вивчення
ендометріоїдних кіст демонструє свою актуальність домінуванням у структурі
генітальногоендометріозу–до 59%. Хронічнийтазовийбільобумовлюєнедоцільність
курсів антибактеріальної терапії і, як її наслідок, дисбіоз, розвиток синдрому
виснаження яєчників, а хірургічний підхід не завжди демонструє бажані результати,
часто погіршуючи клінічну картину та психоемоційний статус пацієнтки.
Мета дослідження – оцінити вираженість больового синдрому та психологічний
статус у пацієнток із тазовим болем, асоційованим з ендометріомами яєчників,
та ефективність терапевтичних опцій.
Матеріали та методи. У дослідження залучили 40 пацієнток з ендометріозом
яєчника, поєднаним із запальними процесами органів малого тазу (основна група)
та 40 пацієнток із ізольованими ендометріомами (група порівняння). Контрольну
групу сформували з 30 пацієнток без клініки генітального ендометріозу.
Проведено аналіз соматичного та гінекологічного анамнезу, даних об’єктивного
та гінекологічного огляду, даних адаптованих опитувальників шкал депресії Бека
та тривожності Спілбергера- Ханіна, оцінку болю за візуально- аналоговою шкалою

(ВАШ), сонографічне дослідження органів малого тазу, оцінку даних магнітно-
резонансної томографії, ендоскопічних та гістологічних методів дослідження.

Результати.Диспареунія відзначена утретини пацієнток основноїгрупи, дизуричні
прояви, розлади функції кишківника – у кожної четвертої жінки, у третини –
поєднання з проявами астено- невротичного синдрому, інтенсивність болю була
представлена у третини як виражена та нестерпна. Слід вказати на зростання
у 2,6 раза частки вторинного безпліддя, у двох третинах спостережень відзначили
розлади менструального циклу, при якому домінували прояви альгодисменореї
та аномальних маткових кровотеч. Аналіз психологічних опитувальників відзначив
рівні частки депресивних проявів середнього та легкого ступеня в основній
групі, а також, поряд зі зниженням психоемоційної адаптації, високі показники
ситуативної та особистісної тривожності. Запропоновані терапевтичні опції
включали використання дієногесту, перш за все у жінок зі слабкою та помірною
інтенсивністю больового синдрому, враховуючи можливість тривалого
застосування при ризику рецидиву та меншу частку ймовірних побічних ефектів.
Висновки. 1. Для пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними
процесами органів малого тазу, характерними є більш інтенсивний больовий
синдром, висока частота порушень менструального циклу, вторинного безпліддя
та проявів неспецифічних клінічних симптомів.
2. Психоемоційний стан жінок з ендометріомами, поєднаними із запальними
процесами органів малого тазу, характеризується високим рівнем депресивних
та тривожних розладів, а також вираженою інтенсивністю больового синдрому
у третині спостережень.
3. Прислабкомутапомірномуступенітазовогоболюпрепаратомвиборутерапевтичної
програми є дієногест, використання якого доцільне у довготривалій перспективі;
у випадку вираженої інтенсивності больового синдрому перевага надається аГнРГ.

Посилання

Vdovychenko YuP, Abuhali Alaa. Alhorytm diahnostyky,

profi laktyky ta likuvannia psykho- vehetatyvnykh ta seksual’nykh

dysfunktsii u zhinok z endometriozom [Algorithm for diagnosis,

prevention and treatment of psycho- autonomic and sexual

dysfunctions in women with endometriosis]. Health of woman.

;5:67-9. (in Ukrainian)

Danilov AB, Danilov Al B. Biopsikhosotsial’naya kontseptsiya

boli [Biopsychosocial concept of pain]. Manage pain. 2013;1:7-11.

(in Russian)

Orazov MR, Nosenko EN, Khamoshina MB, Barsegyan LK,

Tokaeva ES, Zakirova Ya R. Otsenka bolevogo sindroma patsientok

s endometrioz- assotsiirovannoy tazovoy bol’yu, obuslovlennoy

naruzhnym genital’nym endometriozom []. Akusherstvo,

ginekologiya i reproduktsiya. 2017;11(2):18-22. doi: 10.17749/2

-7347.2017.11.2.018-022 (in Russian)

Chernukha GE. Endometrioz i khronicheskaya tazovaya bol’:

prichiny i posledstviya [Endometriosis and chronic pelvic pain:

causes and consequences]. Problemy reproduktsii. 2011;5:83-9.

(in Russian)

Aerts L, Grangier L, Streuli I, Dällenbach P, Marci R, Wenger JM,

et al. Psychosocial impact of endometriosis: From co-morbidity to

intervention. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;50:2-10.

doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.01.008

Chapron C, Santulli P, Steuli, I, Borghese B, Ziegler D. Endometriosis:

causes of pain. International Journal of Gynecology & Obstetrics.

;119(Suppl 3): S177. doi: 10.1016/S0020-7292(12)60095-2

Gelbaya TA, Gordts S, D’Hooghe TM, Gergolet M, Nardo LG.

Management of endometrioma prior to IVF: compliance with

ESHRE guidelines. Reprod Biomed Online. 2010;21(3):325-30.

doi: 10.1016/j.rbmo.2010.04.023

Grandi G, Mueller M, Bersinger NA, Cagnacci A, Volpe A,

McKinnon B. Does dienogest infl uence the infl ammatory response

of endometriotic cells? A systematic review. Infl amm Res.

;65(3):183-92. doi: 10.1007/s00011-015-0909-7

Hickey M, Ballard K, Farquhar C. Endometriosis. BMJ. 2014;348:

g1752. doi: 10.1136/bmj.g1752

Leonardo- Pinto JP, Benetti- Pinto CL, Cursino K, Yela DA.

Dienogest and deep infi ltrating endometriosis: The remission of

symptoms is not related to endometriosis nodule remission. Eur

J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;211:108-11. doi: 10.1016/j.

ejogrb.2017.02.015

McCrae C. Stress/Anxiety and Chronic Pain: Interactions,

Assessment, and Treatment Approaches. Menopause.

;21(12):1370-3.

Semeniuk LM, Demyanenko LV, Chernukha LS, Kryzhanovska

OI. Sexual dysfunction as an early marker of endometriosis.

Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2020;2:86-91. doi:

30978/CEES-2020-2-86

Somigliana E, Berlanda N, Benaglia L, Viganò P, Vercellini

P, Fedele L. Surgical excision of endometriomas and ovarian

reserve: a systematic review on serum antimüllerian hormone level

modifi cations. Fertil Steril. 2012;98(6):1531-8. doi: 10.1016/j.

fertnstert.2012.08.009

Zito G, Luppi S, Giolo E, Martinelli M, Venturin I, Di Lorenzo

G, et al. Medical treatments for endometriosis- associated

pelvic pain. Biomed Res Int [Internet]. 2014[cited 2022 Apr

;2014:191967. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.

gov/pmc/articles/PMC4140197/pdf/BMRI2014-191967.pdf doi:

1155/2014/191967

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-21

Номер

Розділ

Статті