ДІАГНОСТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ У ВЕРИФІКАЦІЇ ГОСТРИХ НЕСТРЕПТОКОКОВИХ ТОНЗИЛОФАРИНГІТІВ У ДІТЕЙ

Анотація

Мета роботи – вивчити діагностичну значимість клініко-лабораторних
показників у верифікації гострих нестрептококових тонзилофарингітів у дітей
для визначення раціональної лікувальної тактики.
Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети сформовано дві
клінічні групи. Першу (I, основну) групу сформували з 66 пацієнтів із гострими
тонзилофарингітами нестрептококової етіології, про що засвідчив негативний
результат бактеріального дослідження змиву із зіву та задньої стінки глотки. До
другої (II) клінічної групи увійшло 32 дітей із діагнозом «стрептококовий гострий
тонзилофарингіт».
Результати. Загальна сума балів за шкалою МакАйзека, що не перевищувала 2
бали, реєструвалась у 15,2±4,4% осіб I групи та у 6,2±4,2% хворих групи порівняння.
Чутливість методу становила 15,2%, специфічність – 93,7%, позитивна та
негативна передбачувана цінність – 83,3% та 34,8% відповідно, при співвідношенні
шансів – 2,6 (95% ДІ: 0,5-13,0). Середній вміст лейкоцитів у крові менший за
8,9×109/л реєструвався у 57,6% пацієнтів І групи та у 48,8% представників другої
(Р˃0,05). Чутливість цього лабораторного тесту у виявленні нестрептококового
тонзилофарингіту становила 57,6%, специфічність – 55,6%, передбачувана
цінність позитивного результату – 54,1%, негативного – 59,1%. Відносний ризик
гострих тонзилофарингітів (ГТФ) нестрептококової етіології при реєстрації у
хворого менший за 8,9×109/л лейкоцитів периферичної крові становив 1,7 (95% ДІ
0,9-2,9), абсолютний ризик – 0,1 при співвідношенні шансів – 1,7 (95% ДІ 0,9-2,9).
Висновки. Запропоновані клінічні шкали та окремі параклінічні показники
мають недостатню діагностичну цінність, тому не можуть бути самостійно
застосовані для ранньої верифікації нестрептококової етіології тонзилофарингіту
в дітей.