КЛІНІЧНІ ТА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФЕКЦІЇ COVID-19 У НЕМОВЛЯТ

Анотація

Мета роботи – проаналізувати епідеміологічні та клінічні особливості
коронавірусної хвороби COVID-19 у немовлячому віці порівняно зі старшою віковою
групою.
Матеріали та методи. Проаналізовано 188 карт стаціонарного хворого дітей,
які були госпіталізовані до інфекційних відділень КНП «Чернівецька обласна
дитяча клінічна лікарня» стосовно інфекції COVID-19, зокрема 63 дітей віком до
1 року (І група) та 125 дітей віком 1 рік та старших (ІІ група – група порівняння).
У госпіталізованих дітей визначали комплекс анамнестичних, епідеміолоігчних та
клінічних характеристик інфекції COVID-19.
Результати. Під час аналізу даних установлено, що найбільше епідеміологічне
значення мали родинні контакти, невстановлені позародинні джерела інфікування
відзначено у чверті немовлят (25,4%) та 39,2% дітей ІІ групи (р<0,05). Серед
клінічних симптомів у загальній когорті найчастіше траплялися: лихоманка,
слабкість та в’ялість, зниження апетиту та ознаки катарального фарингіту.
Симптоми ураження верхніх дихальних шляхів превалювали у немовлячому віці,
зокрема у більшості виявлено закладеність носа (55,6% проти 40,2%, р>0,05), ще
у третини траплялася ринорея (30,2% проти 16,8%, р<0,05), натомість у групі
порівняння домінувала симптоматика з боку нижніх дихальних шляхів, зокрема
вірогідно частіше спостерігався кашель (59,2% проти 26,9% у дітей І групи,
р<0,05). Ураження нижніх дихальних шляхів із розвитком пневмонії вірогідно
частіше спостерігалося у 32,0% дітей ІІ групи та лише у 8,0% немовлят (р<0,05).
Висновки. В епідеміологічному відношенні початок пандемії інфекції COVID-19
у дітей Чернівецької області на тлі обмежувальних карантинних заходів
характеризувався переважанням родинного інфікування та значною часткою
нез’ясованих позародинних джерел інфікування. У більшості немовлят, хворих
на коронавірусну хворобу, спричинену новим коронавірусом SARS-CoV-2, серед
респіраторних симптомів домінували ознаки ураження верхніх дихальних шляхів.