АСОЦІАЦІЯ ПОЛІМОРФІЗМУ ГЕНА CD14 (С-159Т) ТА СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКУ З ОЖИРІННЯМ

Анотація

Мета дослідження – вивчити асоціацію поліморфного варіанта С-159Т гена
CD14 у хворих із синдромом подразненого кишечнику (СПК) та ожирінням
залежно від переважання у клінічному перебігу діареї чи закрепів та взаємозв’язок
між генотипами гену CD14(С-159Т) та деякими показниками крові.
Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 90 хворих із СПК (30 чоловіків
та 60 жінок віком від 22 до 56 років). Поліморфний варіант гена CD 14 (C-159T)
проаналізований методом полімеразної ланцюгової реакції у 90 пацієнтів із СПК
без та із супутнім ожирінням і 30 практично здорових осіб (ПЗО). Визначали
вміст у крові С-реактивного білка (СРБ), фактора некрозу пухлин α (ФНПα),
трансформувального фактора росту β1 (ТФРβ1), інтерлейкіну-10 (ІЛ-10),
8-ізопростану, церулоплазміну, середніх молекул та рівень кальпротектину в калі.
Результати. У хворих із СПК та ожирінням частота генотипу ТТ (36,7%) була
більшою порівняно з ПЗО (ТТ генотип – 13,3%). У хворих із СПК, поєднаним з
ожирінням, із ТТ генотипом та переважанням діареї, достовірно вищий рівень
в сироватці крові СРБ (у 3,5 раза та на 26,7%), ФНПα (в 1,7 раза та 19,5%),
ТФРβ1 (на 29,8% та 19,2%), 8-ізопростану (на 54,1% та 31,9%), церулоплазміну
(на 56,7% та 33,0%), середніх молекул (на 7,5% та 12,9%) та кальпротектину у
калі (на 55,7% та 37,4%) порівняно з СС та СТ генотипом.
Висновки. Встановлена асоціація поліморфного варіанта CD14 (С-159Т) гена з
ризиком розвитку СПК у хворих із ожирінням. При ТТ генотипі з переважанням
діареї характерними є вищий вміст прозапальних цитокінів (ФНПα), нижчий
рівень протизапальних цитокінів (ІЛ-10), підвищений вміст СРБ, більш
суттєві зміни прооксидантної та антиоксидантної систем крові (вищий рівень
8-ізопростану та церулоплазміну), більша активність локального запалення
(збільшення вмісту кальпротектину) та вираженість ендотоксикозу (вищий
вміст середніх молекул).