ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ПОРУШЕННЯ ГОРМОНАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ ПЛАЦЕНТИ НА СТАН ПЛОДА І НОВОНАРОДЖЕНОГО ВІД ЖІНОК З ВУЗЛОВИМ ЗОБОМ

Автор(и)

  • С.Є. Косілова

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XX.2.76.2021.4

Ключові слова:

вагітність, вузловий зоб, гормони плаценти, стан плода і новонародженого

Анотація

Патологія щитоподібної залози є однією з найпоширеніших у світі і за своєю
важливістю перебуває на одному рівні з цукровим діабетом і захворюваннями
серцево-судинної системи. Екстрагенітальна патологія, зокрема вузловий зоб,
у вагітних виступає як додатковий стресовий фактор, що може негативно
вплинути на гормональні взаємозв’язки в системі мати-плацента-плід і сприяти
збільшенню частоти ускладненню вагітності, пологів, порушенню стану плода
і новонародженого.
Мета роботи – вивчити вплив порушення гормональної функції плаценти на
стан плода і новонародженого від жінок із вузловим зобом.
Матеріали і методи. Проведено аналіз стану плода і новонародженого від
20 практично здорових жінок (контрольна група) і від 54 жінок (основна
група), хворих на вузловий зоб. З них 30 новонароджених від жінок із
вузловим зобом І ступеня увійшли до І групи, а 24 новонароджених від жінок
з вузловим зобом ІІ ступеня – до ІІ групи. Стан внутрішньоутробного плода
визначали за даними кардіотокографії, біофізичного профілю плода (БПП),
ультразвукового дослідження, результатів доплерометрії. Функціональний
стан фетоплацентарного комплексу оцінювали шляхом визначення концентрації
у сироватці крові естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону, плацентарного
лактогену, а також за результатами гістологічного дослідження плацент.
Результати. Вивчення гормональної функції плаценти, результатів
ультразвукової діагностики і гістологічного дослідження плацент засвідчують
про наявність плацентарної дисфункції у вагітних із вузловим зобом, що вплинуло
на стан плода і новонародженого. Зокрема, кардіотокографічний показник у
плодів від вагітних із вузловим зобом достовірно менший, ніж у плодів здорових
вагітних (р<0,05). Середній бал БПП у жінок із вузловим зобом також достовірно
нижчий, ніж у контрольній групі (р<0,05). Дані доплерометрії вказують на зміну
показників материнської гемодинаміки, що призводило до порушення матковоплацентарного кровоплину, розвитку гіпоксії плода.
Висновки. Наявність вузлового зобу у матері є фактором ризику плацентарної
дисфункції. Починаючи з другого триместру вагітності, мають місце достовірні
зміни вмісту фетоплацентарних гормонів у крові. Зниження концентрації
прогестерону в сироватці крові вагітних із вузловим зобом у пізні терміни
вагітності може служити маркером загрози переривання вагітності та
передчасних пологів. Зниження вмісту естрадіолу та плацентарного лактогену
в сироватці крові матері може бути використано як маркер дистресу плода у
вагітних із вузловим зобом. Стан плода та новонародженого перебуває у прямій
залежності від ступеня прояву вузлового зобу і функціонального стану плаценти.

Посилання

Alexander EK, Pearce EN, Brent GA, Brown RS, Chen H, Dosiou

C, et al. 2017 Guidelines of the American Thyroid Association

for the diagnosis and management of thyroid disease during

pregnancy and the postpartum. Thyroid. 2017;27(3):315-89.

doi: 10.1089/thy.2016.0457

Grytsyshyn BR. Osoblyvosti perebihu vahitnosti i stan

fetoplatsentarnoho kompleksu v zhinok iz patolohiieiu

schytopodibnoi zalozy [Features of the pregnancy course and state

of the feto-placental complex in women with thyroid pathology].

Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2019;1(65):87-

doi: 10.30978/CEES-2019-1-87 (in Ukrainian)

Springer D, Jiskra J, Limanova Z, Zima T, Potlukova E. Thyroid

in pregnancy: from physiology to screening. Crit Rev Clin Lab

Sci. 2017;54(2):102-16. doi: 10.1080/10408363.2016.1269309

Petunina NA, Trukhina LV, Petunina VV, Martirosyan NS.

Beremennost' i patologiya shchitovidnoy zhelezy [Pregnancy and

thyroid pathology]. Therapy. 2020;1:96-102. doi: https://dx.doi.

org/10.18565/therapy.2020.1.96-102 (in Russian)

Thompson W, Russell G, Baragwanath G, Matthews J, Vaidya

B, Thompson-Coon J. Maternal thyroid hormone insufficiency

during pregnancy and risk of neurodevelopmental disorders in

offspring: a systematic review and meta-analysis. Clin Endocrinol

(Oxf). 2018;88(4):575-84. doi: 10.1111/cen.13550

Nahar L, Nahar K, Hossain MI, Yasmin H, Annur BM. Placental

changes in pregnancy induced hypertension and its impacts on

fetal outcome. Mymensingh Med J. 2015;24(1):9-17.

Salmani D, Purushothaman S, Somashekara SC, Gnanagurudasan

E, Sumangaladevi K, Harikishan R, Venkateshwarareddy M.

Study of structural changes in pla centa in pregnancy-induced

hypertension. J Nat Sci Biol Med. 2014;5(2):352-5. doi:

4103/0976-9668.136182

Botasheva TL, Kudinova EI, Orlov AV, Palieva NV, Avrutskaya

VV, Kapustin EA, et al. Osobennosti mezhsistemnoy integratsii

mezhdu gormonal'nym statusom, sistemoy angiogennykh faktorov,

produktsiey platsentarnogo belka RR 13 i gemodinamicheskimi

protsessami v matochno-platsentarno-plodovom komplekse

pri fiziologicheskoy i oslozhnennoy beremennosti [Features

of intersystem integration between hormonal status, system

of angiogenic factors, production of placental protein pp 13

and hemodynamics in utero-placental-fetal complex in the

physiological and complicated pregnancy]. Modern Problems of

Science and Education Surgery. 2015;4:400-4. (in Russian)

Zhukovets IV, Zaritskaya EN. Sintez steroidnykh gormonov vo

vremya beremennosti (obzor literatury) [The synthesis of steroid

hormones during pregnancy (literature review)]. Yakut Medical

Journal. 2012;2:96-8. (in Russian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-15

Номер

Розділ

Статті