МОЖЛИВОСТІ АРГІНІНОВМІСНОЇ ТЕРАПІЇ У ЛІКУВАННІ НЕВРОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ ОСТЕОХОНДРОЗУ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА

Автор(и)

  • I.I. Кричун
  • Н.В. Васильєва

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XX.2.76.2021.6

Ключові слова:

біль у нижній частині спини, глутаргін, ендотеліальна дисфункція, фібронектин, фактор некрозу пухлин альфа, розчинна fms-подібна тирозинкіназа

Анотація

Мета дослідження – на прикладі препарату глутаргін оцінити патогенетичну
доцільність застосування L-аргініну у хворих на неврологічні прояви
остеохондрозу поперекового відділу хребта на основі оцінки клінічної картини,
даних церебральної доплерографії та аналізу вмісту в плазмі крові деяких
показників ендотеліальної дисфункції, таких як фібронектин, розчинна fmsподібна тирозинкіназа-1 (sFlt-1) та туморонекротичний фактор (TNF-α).
Матеріали та методи. Обстежено 104 хворих чоловічої статі з неврологічними
проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта віком від 25 до 45 років
(середній вік – 34,05±5,7) без ожиріння, соматичної та судинної патології та
25 практично здорових осіб, які не відрізнялись за віком від групи обстежених
хворих. Серед обстежених хворих було 50 хворих на радикулопатії на тлі гриж
міжхребцевих дисків, верифікованих за допомогою нейровізуалізації, та 54 хворих
на рефлекторні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта.
Дослідження клініки неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу
хребта проводили методом стандартного неврологічного обстеження з
використанням візуально-аналогової шкали болю (ВАШ). Стан вегетативної
нервової системи оцінювали за допомогою стандартних проб на вегетативну
реактивність та вегетативне забезпечення діяльності, а також із використанням
анкети для виявлення ознак вегетативних змін та схеми дослідження для
виявлення ознак вегетативних порушень (О.М. Вейн, 1993).
Дослідження церебрального кровообігу проводили методом екстраінтракраніальної доплерографії за стандартними методиками на апараті
«Сономед-350» із використанням тесту на цереброваскулярну реактивність
Овершута. Концентрацію у плазмі крові фібронектину, фактора некрозу пухлин
альфа та розчинної fms-подібної тирозинкінази досліджували імуноферментним
аналізом за процедурою продуцента в лабораторних умовах. Використаний
парний критерій Стьюдента та кутове фі-перетворення Фішера.
Результати. У групі хворих, які в комплексному лікуванні вживали глутаргін,
виявлено статистично вірогідне зменшення больового синдрому за шкалою ВАШ.
Суттєвих змін у вегетативному гомеостазі при використанні глутаргіну не
виявлено. Індекс ендотелійзалежної вазодилятації у групі хворих, які вживали
глутаргін, після лікування наблизився до показників контрольної групи – (0,3±0,06
при значеннях у контрольній групі – 0,3±0,096).
Аналіз даних дослідження фібронектину, sFlt-1 та TNF-α у групах хворих на
корінцеві прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта до та після лікування
засвідчує про те, що в обох групах хворих як з використанням стандартного
лікування, так і з використанням у стандартному лікуванні глутаргіну відбулись
позитивні зміни досліджуваних показників, проте тільки в групі хворих,
які вживали додатково до стандартного лікування глутаргін, зменшення
вмісту в плазмі крові фібронектину та туморонекротичного фактора набули
статистичної вірогідності. Підвищення показників sFlt-1 в обох групах хворих
виявилось статистично невірогідним.
Висновки. Використання глутаргіну в комплексному лікуванні хворих із
корінцевими неврологічними проявами поперекового остеохондрозу позитивно
впливає на клінічний перебіг, вірогідно зменшуючи інтенсивність больового
синдрому, та призводить до покращення функціонального стану ендотелію.

Посилання

Veyn AM, redaktor. Vegetativnye rasstroystva. Klinika.

Diagnostika. Lechenie [Vegetative disorders. Clinic. Diagnostics.

Treatment]. Moscow: MIA; 2003. 752 p. (in Russian)

Shkrobot SI, Sokhor NR. Dyferentsiiovanyi pidkhid u likuvanni

khvorykh iz nevrolohichnymy proiavamy poperekovoho

osteokhondrozu [Differentiated approach in the treatment

of patients with neurological manifestations of lumbar

osteochondrosis]. International neurological journal. 2009;3:25-

(in Ukrainian)

Yuryk O, Seker T, Slobodjanuk N, Yuryk N. Deiaki osoblyvosti

diahnostyky ta likuvannia nevrolohichnykh uskladnen' na

etapakh operatsiinoho vtruchannia u patsiientiv z hryzhamy

ta protruziiamy mizhkhrebtsevykh dyskiv pry nestabil'nosti

poperekovo-kryzhovoho viddilu khrebta [Some features of

diagnosis and treatment of neurological complication at stages

of surgical intervention in patients with intervertebral disc hernia

and protrusion in instability of the lumbosacral spine]. Litopys

of traumatology and orthopedics. 2014;1-2:103-7. (in Ukrainian)

Akar E, Emon ST, Uslu S, Orakdogen M, Somay H. Effect of

L-Arginine Therapy on Vasospasm: Experimental Study in Rats.

World Neurosurg [Internet]. 2019[cited 2021 Jun 15];132:e443-

Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/

abs/pii/S1878875019322752 doi: 10.1016/j.wneu.2019.08.119

Silva ACE, Wu CYC, Citadin CT, Clemons GA, Possoit

HE, Grames MS, et al. Protein Arginine Methyltransferases

in Cardiovascular and Neuronal Function. Mol Neurobiol.

;57(3):1716-32. doi: 10.1007/s12035-019-01850-z

Grosse GM, Schwedhelm E, Worthmann H, Choe CU. Arginine

Derivatives in Cerebrovascular Diseases: Mechanisms and

Clinical Implications. Int J Mol Sci [Internet]. 2020[cited 2021

Jun 12];21(5):1798. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.

gov/pmc/articles/PMC7084464/pdf/ijms-21-01798.pdf doi:

3390/ijms21051798

Melik Z, Zaletel P, Virtic T, Cankar K. L-arginine as dietary

supplement for improving microvascular function. Clin

Hemorheol Microcirc. 2017;65(3):205-17. doi: 10.3233/ch-16159

Miller RM, Kaiser RS. Psychological Characteristics of Chronic

Pain: a Review of Current Evidence and Assessment Tools to

Enhance Treatment. Curr Pain Headache Rep. 2018;22(3):22. doi:

1007/s11916-018-0663-y

Ströhle A, von Bibra H, Hahn A. L-Arginine and vascular health.

Med Monatsschr Pharm. 2016;39(12):515-20.

Tousignant-Laflamme Y, Longtin C, Brismée JM. How

radiological findings can help or hinder patients' recovery in the

rehabilitation management of patients with low back pain: what

can clinicians do? J Man Manip Ther. 2017;25(2):63-5. doi:

1080/10669817.2017.1309345

Varrassi G, Moretti B, Pace MC, Evangelista P, Iolascon G.

Common Clinical Practice for Low Back Pain Treatment: A

Modified Delphi Study. Pain Ther. 2021;10(1):589-604. doi:

1007/s40122-021-00249-w

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-15

Номер

Розділ

Статті