ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ ЛІПІДНОГО ПРОФІЛЮ ТА РІВНЯ ТИРЕОЇДНИХ ГОРМОНІВ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ПАНКРЕАТИТОМ, ПОЄДНАНИМ ІЗ ГІПОТИРЕОЗОМ

Анотація

При гіпотиреозі (ГЗ) відбувається зміна гомеостазу в чутливих до тиреоїдних
гормонів тканинах, що у наслідку призводить до порушення жирового обміну.
ГЗ індукує значне підвищення пероксидації ліпідів та знижує активність
антиоксидантних ферментів; окиснювальний стрес, який утворюється при ГЗ,
може відігравати ключову роль у прогресуванні дисфункції підшлункової залози
(ПЗ).
Мета роботи – дослідити показники ліпідного профілю та рівня тиреоїдних
гормонів у пацієнтів із ронічним панкреатитом (ХП) та ХП, поєднаним із ГЗ.
Матеріали та методи. Обстежено 107 осіб, із них 29 хворих на ХП (група 1),
30 хворих на ГЗ (група 2), 28 хворих на ХП на тлі ГЗ (група 3), 20 практично
здорових осіб (ПЗО) (група 4). Вік обстежених хворих коливався від 44 до 72 років,
основний відсоток (53%) становили особи працездатного віку від 49 до 58 років
(середній вік – 54,26±1,87). Гендерний розподіл був порівняний у всіх групах. Згідно
з настановами місцевих етичних комітетів із питань біомедичних досліджень,
керуючись законодавством України про охорону здоров’я та Гельсінської декларації
2000 р., обстежені пацієнти та ПЗО дали письмову інформовану згоду на участь
у дослідженні. Усі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні в Чернівецькій
обласній клінічній лікарні та в Чернівецькому обласному ендокринологічному
центрі.
Результати. За результатами дослідження ліпідного профілю у всіх групах
пацієнтів спостерігались прояви дисліпідемії, однак більш вираженими вони були
у пацієнтів при поєднаній патології: показники загального холестерину збільшені
на 36,04 % (р<0,05) порівняно з ПЗО; на 21,37 % порівняно з групою хворих на
ХП та на 15,06 % порівняно з групою хворих на ГЗ. Показник рівня тригліцеридів
збільшений у групі хворих на ХП, поєднаний із ГЗ у 2,2 раза порівняно з групою
ПЗО, при порівнянні групи поєднаної патології із хворими на ХП та з хворими на
ГЗ вищий на 34,51 % (р<0,05) та 9,4%(р<0,05). Для хворих усіх 3 груп властиве
збільшення холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності, порівняно з ПЗО,
з тенденцією до більшого зростання у пацієнтів, у яких ХП поєднувався з ГЗ.
Висновок. Найбільш виражені ознаки дисліпідемії виявлено у хворих із ХП,
поєднаним із ГЗ, що підтверджує тісний патогенетичний зв'язок між
цими нозологіями – маркером тиреоїдної недостатності (підвищення рівня
тиреотропного гормону, зниження показників вільного тироксину), проявами
дисліпідемії, що є предиктором ураженням ПЗ. Дослідження коморбідності
цих нозологій є досить перспективним напрямком клінічної гастроентерології
та ендокринології. Результати доводять необхідність більш детально та
поглиблено дослідити особливості перебігу та взаємовпливу цих хвороб із метою
оптимізації терапевтичних схем лікування, що дасть змогу уникнути ускладнень
та інвалідизації.