ЕФЕКТИВНІСТЬ НОРФЛОКСАЦИНУ У ПРОФІЛАКТИЦІ ГЕПАТОРЕНАЛЬНОГО СИНДРОМУ

Автор(и)

  • I.T. Руснак
  • Н.О. Сливка
  • С.О. Акентьєв
  • М.С. Березова
  • В.Т. Кулачек
  • М.В.О. Аль Салама
  • О.О. Ровінський

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XX.3.77.2021.7

Ключові слова:

норфлоксацин, хронічний пієлонефрит, гепаторенальний синдром, алкогольний цироз печінки

Анотація

Мета дослідження – оцінити ефктивність норфлоксацину для профілактики
розвитку гепаторенального синдрому (ГРС) у пацієнтів з алкогольним цирозом
печінки та супутнім хронічним пієлонефритом.
Матеріал та методи. Усього обстежено 157 пацієнтів, розподілених на дві групи
залежно від способу профілактики розвитку ГРС: група 1 (n=78) – отримували
плацебо; група 2 (n=79) – отримували норфлоксацин. Криві ймовірності виживання
були побудовані за допомогою методу Каплана-Майера.
Результати. Ниркова недостатність розвивалася значно рідше у пацієнтів групи
2 (7 проти 16 пацієнтів, p=0,03). ГРС був асоційований із бактеріальною інфекцією
у 4 пацієнтів у групі 2 і у 6 пацієнтів у групі 1. ГРС розвинувся протягом перших 3
місяців періоду спостереження у 9 пацієнтів у групі 1 і лише в 1 пацієнта з групи 2
(p=0,006). Частота розвитку ГРС упродовж перших 14 днів була значно нижчою
у групі 2. Усього померло 10 пацієнтів у групі 2 і 13 – у групі 1. Головною причиною
смертності в обох групах виявився ГРС (5 і 8 пацієнтів відповідно). Смертність
протягом перших 3 місяців була значно вищою у групі 1 (10 проти 2 пацієнтів,
p=0,02). Тримісячне (група 2 – 94%, група 1 – 62%) і річне виживання (60% проти
48% відповідно, p=0,05) були значно вищими в групі 2.
Висновки. Пероральна антибіотикопрофілактика норфлоксацином майже у
5 разів знижує ризик розвитку гепаторенального синдрому першого типу у
пацієнтів з алкогольним цирозом печінки та супутнім хронічним пієлонефритом,
а також підвищує їх короткострокове виживання.

Посилання

Kumar R, Priyadarshi RN, Anand U. Chronic renal dysfunction

in cirrhosis: A new frontier in hepatology. World J Gastroenterol.

;27(11):990-1005. doi: 10.3748/wjg.v27.i11.990

Angeli P, Ginès P, Wong F, Bernardi M, Boyer TD, Gerbes A, et

al. Diagnosis and management of acute kidney injury in patients

with cirrhosis: revised consensus recommendations of the

International Club of Ascites. J Hepatol. 2015;62(4):968‐74. doi:

1016/j.jhep.2014.12.029

European Association for the Study of the Liver. EASL Clinical

Practice Guidelines for the management of patients with

decompensated cirrhosis. J Hepatol. 2018;69(2):406‐60. doi:

1016/j.jhep.2018.03.024

Ginès P, Solà E, Angeli P, Wong F, Nadim MK, Kamath PS.

Hepatorenal syndrome. Nat Rev Dis Prim. 2018;4(1):23. doi:

1038/s41572-018-0022-7

Bucsics T, Krones E. Renal dysfunction in cirrhosis: acute kidney

injury and the hepatorenal syndrome. Gastroenterol Rep (Oxf).

;5(2):127-37. doi: 10.1093/gastro/gox009

Wong F, Reddy KR, O'Leary JG, Tandon P, Biggins SW, GarciaTsao G, et al. Impact of Chronic Kidney Disease on Outcomes

in Cirrhosis. Liver Transpl. 2019;25(6):870-80. doi: 10.1002/

lt.25454

Solà E, Ginès P. Chronic Kidney Disease in Cirrhosis: Emerging

Complication With Negative Impact in the Liver Transplant

Setting. Liver Transpl. 2020;26(4):483-4. doi: 10.1002/lt.25728

Bassegoda O, Huelin P, Ariza X, Solé C, Juanola A, GratacósGinès J, et al. Development of chronic kidney disease after acute

kidney injury in patients with cirrhosis is common and impairs

clinical outcomes. J Hepatol. 2020;72(6):1132-9. doi: 10.1016/j.

jhep.2019.12.020

Parke CY, Martin P, Bunnapradist S. Renal dysfunction in

cirrhosis. Clin Liver Dis (Hoboken). 2015;5(6):150-3. doi:

1002/cld.485

Chawla LS, Kimmel PL. Acute kidney injury and chronic

kidney disease: an integrated clinical syndrome. Kidney Int.

;82(5):516-24. doi: 10.1038/ki.2012.208

Wong F, Nadim MK, Kellum JA, Salerno F, Bellomo R, Gerbes A,

et al. Working Party proposal for a revised classification system of

renal dysfunction in patients with cirrhosis. Gut. 2011;60(5):702-

doi: 10.1136/gut.2010.236133

Marciano S, Diaz JM, Dirchwolf M, Gadano A. Spontaneous

bacterial peritonitis in patients with cirrhosis: incidence,

outcomes, and treatment strategies. Hepat Med. 2019;11:13-22.

doi: 10.2147/HMER.S164250

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-09

Номер

Розділ

Статті