ГЕНЕТИЧНІ МАРКЕРИ ОЖИРІННЯ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

Анотація

Понад 50% хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) мають додаткові
фактори серцево-судинного ризику, серед яких найбільш поширеними є ожиріння,
цукровий діабет, метаболічний синдром тощо.
Мета роботи – дослідити поліморфні варіанти генів NOS3 (rs2070744) і GNB3
(rs5443) як маркери ожиріння у хворих на ЕАГ.
Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 100 хворих на ЕАГ і 48
практично здорових осіб групи контролю, яким виконали комплекс клінічнолабораторних обстежень. Ожиріння визначали за індексом маси тіла (ІМТ)
≥30 кг/м2. Гени NOS3 (rs2070744) і GNB3 (rs5443) вивчали методом ПЛР
у режимі реального часу. Ризики вивчали методом клінічної епідеміології.
Результати. У хворих на ЕАГ мутація гена NOS3 у гомозиготному стані
трапляється з частотою 16,67%, а гена GNB3 – 8,33% випадків, що не відрізняється
від групи контролю. Відносна частота осіб із ожирінням переважала серед хворих
на ЕАГ носіїв мутаційного С-алеля гена NOS3 на 31,94% (χ2=13,58; р<0,001) та
у пацієнтів із мутаційним Т-алелем гена GNB3 (30,56%) за відсутності таких
серед здорових. Ризик ожиріння зростає у хворих на ЕАГ носіїв С-алеля гена NOS3
майже у 6 разів [OR 95%CI: 2,11-14,82; р<0,001] та у пацієнтів із Т-алелем гена
GNB3 – у понад 10 разів [OR 95%CI: 2,25-45,44; р<0,001]. При цьому ТТ-генотип
гена NOS3 та СС-генотип гена GNB3 відіграють протективну роль щодо появи
ожиріння.
Висновки. С-алель гена NOS3 (rs2070744) і Т-алель гена GNB3 (rs5443) підвищують
ризик ожиріння у хворих на ЕАГ у 6 і 10 разів відповідно (р<0,001).