ОЦІНКА УРАЖЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНИХ СУДИН У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ПІДВИЩЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXI.2.80.2022.03Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, ступінь підвищення артерального тиску, гомілково-плечовий індексАнотація
Метароботи – дослідити частоту ураження периферичних артерій за допомогою
визначення гомілково-плечового індексу у хворих на артеріальну гіпертензію
1-3 ступеня старшої вікової групи (>55 років) із використанням автоматичних
приладів для вимірювання артеріального тиску.
Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були хворі на артеріальну
гіпертензію (АГ), старші за 55 років, усього 150 осіб (по 50 пацієнтів із рівнем
підвищення артеріального тиску (АТ) 1, 2 та 3 ступенів), а також 20 здорових осіб
того ж віку. До дослідження залучали тільки пацієнтів, які не мали явних клінічних
симптомів ураження периферичних судин та не зараховували хворих зі стійкими
порушеннями ритму серця (фібриляцією передсердь, частою шлуночковою
екстрасистолією та ін.. Одночасно вимірювали АТ на руці з більшим рівнем АТ
та на нозі в положенні лежачи. Після цього обчислювали гомілково-плечовий індекс
як співвідношення середнього рівня систолічного АТ (САТ) окремо на правій та лівій
гомілці і середнього рівня САТ на плечі руки з більшим АТ. При його величині, меншій
за 0,9, діагностували ураження периферійних артерій на відповідному боці.
Результати. Для детального аналізу ми розподілили усіх хворих на АГ залежно
від величини гомілково-плечового індексу на дві підгрупи: до підгрупи А залучено
хворих (n=141) на АГ з величиною індексу > 0,9, а до підгрупи Б (n=9), відповідно,
з величиною індексу < 0,9. Середній вік пацієнтів підгрупи А становив 64,5 ± 1,1 роки,
підгрупи В – 66,5 ± 2,1 роки (р > 0,05 між підгрупами). САТ у підгрупі А становив
159,4 ± 2,9 мм рт ст., у підгрупі В – 162,1 ± 4,2 мм рт ст. (р > 0,05 між підгрупами).
Хворі обох підгруп не відрізнялися за віком, статтю, величиною індексу маси
тіла. Пацієнти в обох підгрупах мали значно підвищений рівень загального
холестерину в сироватці крові 6,5 ± 0,2 ммоль/л та 6,7 ± 0,5 ммоль/л відповідно.
Ступінь підвищення діастолічного АТ (ДАТ) у підгрупі А був достовірно вищий
(103,2 ± 1,2 мм рт ст.) порівняно з підгрупою В – 78 ± 4,6 мм рт.ст. (р < 0,01).
Рівень креатиніну сироватки крові у хворих з ознаками ураження периферичних
артерій був вищим, ніж у пацієнтів без ознак ураження: 99,4 ± 3,6 мкмоль/л проти
88,2 ± 3,1 мкмоль/л (р < 0,05). Цукровий діабет 2 типу траплявся у 44 % у підгрупі
В та у 7 % у підгрупі А.
Висновки. Найчастіше ознаки ураження периферичних судин відзначали у пацієнтів,
старших за 55 років, з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією,
цукровим діабетом 2-го типу та підвищеним рівнем креатиніну сироватки крові.
Посилання
Svishchenko YeP, Bahrii AE, Yena LM, Kovalenko VM, Koval
SM, Mellina IM, ta in. Rekomendatsii Ukrainskoi Asotsiatsii
kardiolohiv z profilaktyky ta likuvannia arterialnoi hipertenzii.
Posibnyk do Natsionalnoi prohramy profilaktyky i likuvannia
arterialnoi hipertenzii [Recommendations of the Ukrainian
Association of Cardiologists for the prevention and treatment of
hypertension. Guide to the National Program for the Prevention
and Treatment of Hypertension]. Kyiv; 2008. 80 p. (in Ukrainian)
Sirenko Yu.M. Arterialna hipertenziia [Hypertension]. Kyiv:
Morion; 2002. 201 p. (in Ukrainian)
Smyrnova IP, Horbas’ IM, Kvasha OO. Arterial’na hipertenziia:
epidemiolohiia i statystyka [Hypertension: epidemiology and
statistics]. Ukrains’kyi kardiolohichnyi zhurnal. 1998;6:3-8.
(in Ukrainian)
Feringa HH, Bax JJ, van Waning VH, Boersma E, Elhendy
A, Schouten O, et al. The long-term prognostic value of the
resting and postexercise ankle- brachial index. Arch Intern Med.
;166(5):529-35. doi: 10.1001/archinte.166.5.529
Feringa HH, Karagiannis SE, Schouten O, Vidakovic R, van
Waning VH, Boersma E, et al. Prognostic significance of
declining ankle- brachial index values in patients with suspected
or known peripheral arterial disease. Eur J Vasc Endovasc Surg.
;34(2):206-13. doi: 10.1016/j.ejvs.2007.02.018
Diehm C, Darius H, Pittrow D, Schwertfeger M, Tepohl G, Haberl
RL, et al. Prognostic value of a low post-exercise ankle brachial
index as assessed by primary care physicians. Atherosclerosis.
;214(2):364-72. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2010.11.030
Sheikh MA, Bhatt DL, Li J, Lin S, Bartholomew JR. Usefulness of
postexercise ankle- brachial index to predict all-cause mortality. Am
J Cardiol 2011;107(5):778-82. doi: 10.1016/j.amjcard.2010.10.060
Hammad TA, Strefling JA, Zellers PR, Reed GW, Venkatachalam
S, Lowry AM, et al. The effect of post-exercise ankle–brachial
index on lower extremity revascularization. JACC Cardiovasc
Interv. 2015;8(9):1238-44. doi: 10.1016/j.jcin.2015.04.021
Hammad TA, Hiatt WR, Gornik HL, Shishehbor MH. Prognostic
value of an increase in post-exercise ankle–brachial index. Vasc
Med 2017;22(3):204-9. doi: 10.1177/1358863x16676902
de Liefde II, Klein J, Bax JJ, Verhagen HJM, van Domburg RT,
Poldermans D. Exercise ankle brachial index adds important
prognostic information on long-term out-come only in patients
with a normal resting ankle brachial index. Atherosclerosis.
;216(2):365-9. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2010.10.051
Sun H, Liu L, Jing Y, Wang J, Zhou Y, Chen K, et al. Post-exercise
ankle- brachial index decline and risk of all-cause mortality:
A meta-analysis. Eur J Prev Cardiol. 2020;27(11):1225-7. doi:
1177/2047487319849507
Hong JB, Leonards CO, Endres M, Siegerink B, Liman TG. AnkleBrachial Index and Recurrent Stroke Risk: Meta- Analysis. Stroke.
;47(2):317-22. doi: 10.1161/strokeaha.115.011321
Mancia G. Initial combination treatment in the 2018 ESC/ESH
hypertension guidelines. Anatol J Cardiol. 2019;22(3):100-1. doi:
14744/anatoljcardiol.2019.03292
Sander D, Poppert H, Sander K, Etgen T. The role of intima- mediathickness, ankle- brachial-index and in ammatory biochemical
parameters for stroke risk prediction: a systematic review. Eur
J Neurol [Internet]. 2012[cited 2022 Jun 10];19(4):544-e36.
Available from: doi: 10.1111/j.1468-1331.2011.03510.x
Fan H, Hu X, Yu W, Cao H, Wang J, Li J, et al. Low ankle- brachial
index and risk of stroke. Atherosclerosis. 2013;229(9):317-23. doi:
1016/j.atherosclerosis.2013.05.014
Agnelli G, Cimminiello C, Meneghetti G, Urbinati S. Low
ankle- barchial index predicts an adverse 1-year outcome after
acute coronary and cerebrovascular events. J Thromb Haemost.
;4(12):2599-606. doi: 10.1111/j.1538-7836.2006.02225.x
Allison MA, Laughlin GA, Barrett- Connor E. Association between
the ankle- brachial index and carotid intimal medial thickness in
the Rancho Bernardo Study. Am J Cardiol. 2006;98(8):1105-9. doi:
1016/j.amjcard.2006.05.037
Fowkes FG, Thorogood M, Connor MD, Lewando- Hundt G,
Tzoulaki I, Tollman SM. Distribution of subclinical markers
of cardiovascular risk, the ankle brachial index, in a rural
African population: SASPI study. Eur J Cardivas Prev Rehabil.
;13(6):964-9. doi: 10.1097/01.hjr.0000201511.28590.9f
Guijarro C, Mesa N, Jimenez J, Puras E, Sánchez C, FernándezSánchez FJ, et al. Similarities and differences among patients
with symptomatic atherosclerosis affecting several territories. The
AIRVAG cohort (Integral Attention to Global Vascular Risk). Med
Clin (Barc). 2006;127(16):605-11. doi: 10.1157/13094417
Kennedy M, Solomon C, Manolio TA, Criqui MH, Newman AB, Polak
JF, et al. Risk factors for declining ankle- brachial index in men and
women 65 years or older: the Cardivascular Health Study. Arch Intern.
Med. 2005;165(16):1896-902. doi: 10.1001/archinte.165.16.1896
Koji Y, Tomiyama H, Ichihashi H, Nagae T, Tanaka N, Takazawa
K, et al. Comparison of ankle- brachial pressure index and pulse
wave velocity as markers of the presence of coronary artery disease
in subjects with a high risk of atherosclerotic cardiovascular
disease. Am J Cardiol. 2004;94(7):868-72. doi: 10.1016/j.
amjcard.2004.06.020
Lamina C, Meisinger C, Heid IM, Löwel H, Rantner B, Koenig W,
et al. Association of ankle- brachial index and plaques in the carotid
and femoral arteries with cardiovascular events and total mortality
in a population- based study with 13 years of follow-u. Eur Heart J.
;27(21):2580-7. doi: 10.1093/eurheartj/ehl228
Faucheur AL, Noury-Desyaux B, Jaquinandi V, Saumet
JL, Abraham P. Simultaneous arterial pressure recording
improves the detection of endofibrosis. Med Sci Sports Exerc.
;38(11):1889-94. doi: 10.1249/01.mss.0000232021.21361.9c
Aiyagari V, Badruddin A. Management of hypertension in acute
stroke. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2009;7(6):637-46. doi:
1586/erc.09.45
Li B, Gao H, Li X, Liu Y, Wang M. Correlation between
brachial- ankle pulse wave velocity and arterial compliance and
cardiovascular risk factors in elderly patients with arteriosclerosis.
Hypertens Res. 2006;29(5):309-14. doi: 10.1291/hypres.29.309
Mehler PS, Coll JR, Estacio R, Esler A, Schrier RW, Hiatt WR.
Intensive blood pressure control reduces the risk of cardiovascular
events in patients with peripheral arterial disease and type 2
diabetes. Circulation. 2003;107(5):753-6. doi: 10.1161/01.
cir.0000049640.46039.52
Menke A, Muntner P, Wildman RP, Dreisbach AW, Raggi
P. Relation of borderline peripheral arterial disease to cardivascular
disease risk. Am J Cardiol. 2006;98(9):1226-30. doi: 10.1016/j.
amjcard.2006.05.056
Murabito JM, Guo CY, Fox CS, D’Agostino RB. Heritability of
ankle- brachial index: the Framingham Offspring study. Am J
Epidemiology. 2006;164(10):963-8. doi: 10.1093/aje/kwj295
O’Hare AM, Rodriguez RA, Bacchetti P. Low ankle- brachial index
associated with rise in creatinine level over time: results from
the atherosclerosis risk in communities study. Arch Intern Med.
;165(13):1481-5. doi: 10.1001/archinte.165.13.1481
Papamichael CM, Lekakis JP, Stamatelopoulos KS, Papaioannou
TG, Alevizaki MK, Cimponeriu AT, et al. Ankle-brachial index as a predictor of the extent of coronary atherosclerosis and
cardiovascular events in patients with coronary artery disease. Am J
Cardiol. 2000;86(6):615-8. doi: 10.1016/S0002-9149(00)01038-9
Resnick HE, Lindsay RS, McDermott M, Devereux RB, Jones
KL, Fabsitz RR, et al. Relationship of high and low ankle brachial
index to all-cause and cardiovascular disease mortality: the Strong
Heart Study. Circulation. 2004;109(6):733-9. doi: 10.1161/01.
cir.0000112642.63927.54
Schroder F, Diehm N, Kareem S, Ames M, Pira A, Zwettler U, et
al. A modified calculation of ankle- brachial pressure index is far
more sensitive in the detection of peripheral arterial disease. J Vasc
Surg. 2006;44(3):531-6. doi: 10.1016/j.jvs.2006.05.016
Selvin E, Erlinger TP. Prevalence of and risk factors for peripheral
arterial disease in the United States: results from the National
Health and Nutrition Examination Survey, 1999-2000. Circulation.
;110(6):738-43. doi: 10.1161/01.cir.0000137913.26087.f0
Vincente I, Lahoz C, Taboada M, Laguna F, García- Iglesias F, Prieto
JMM. Ankle-brachial index in patients with diabetes mellitus:
prevalence and risk factors. Rev Clin Esp. 2006;206(5):225-9. doi:
1157/13088561
Wei Y, Hu D, Zhang R, Zheng L, Li J, Yu J, et al. Metabolic
syndrome complicated by peripheral arterial disease: clinical study
of 2115 cases. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2006;86(30):2114-6.
Wyman RA, Keevil JG, Busse KL, Aeschlimann SE, Korcarz CE,
Stein JH. Is the ankle- brachial index a useful screening test for
subclinical atherosclerosis in asymptomatic, middle-aged adults.
WMJ. 2006;105(6):50-4.
Williams B, Mancia G, Spiering W, Rosei EA, Azizi M, Burnier
M, et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial
hypertension. Eur Heart J. 2018;39(33):3021-104 doi: 10.1093/
eurheartj/ehy339
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Поліщук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».
