ОЦІНКА УРАЖЕННЯ ПЕРИФЕРИЧНИХ СУДИН У ХВОРИХ ІЗ РІЗНИМ СТУПЕНЕМ ПІДВИЩЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ

Автор(и)

  • Ю. М. Сіренко
  • О. Л. Рековець
  • С. А. Поліщук

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXI.2.80.2022.03

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, ступінь підвищення артерального тиску, гомілково-плечовий індекс

Анотація

Метароботи – дослідити частоту ураження периферичних артерій за допомогою
визначення гомілково-плечового індексу у хворих на артеріальну гіпертензію
1-3 ступеня старшої вікової групи (>55 років) із використанням автоматичних
приладів для вимірювання артеріального тиску.
Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були хворі на артеріальну
гіпертензію (АГ), старші за 55 років, усього 150 осіб (по 50 пацієнтів із рівнем
підвищення артеріального тиску (АТ) 1, 2 та 3 ступенів), а також 20 здорових осіб
того ж віку. До дослідження залучали тільки пацієнтів, які не мали явних клінічних
симптомів ураження периферичних судин та не зараховували хворих зі стійкими
порушеннями ритму серця (фібриляцією передсердь, частою шлуночковою
екстрасистолією та ін.. Одночасно вимірювали АТ на руці з більшим рівнем АТ
та на нозі в положенні лежачи. Після цього обчислювали гомілково-плечовий індекс
як співвідношення середнього рівня систолічного АТ (САТ) окремо на правій та лівій
гомілці і середнього рівня САТ на плечі руки з більшим АТ. При його величині, меншій
за 0,9, діагностували ураження периферійних артерій на відповідному боці.
Результати. Для детального аналізу ми розподілили усіх хворих на АГ залежно
від величини гомілково-плечового індексу на дві підгрупи: до підгрупи А залучено
хворих (n=141) на АГ з величиною індексу > 0,9, а до підгрупи Б (n=9), відповідно,
з величиною індексу < 0,9. Середній вік пацієнтів підгрупи А становив 64,5 ± 1,1 роки,
підгрупи В – 66,5 ± 2,1 роки (р > 0,05 між підгрупами). САТ у підгрупі А становив
159,4 ± 2,9 мм рт ст., у підгрупі В – 162,1 ± 4,2 мм рт ст. (р > 0,05 між підгрупами).
Хворі обох підгруп не відрізнялися за віком, статтю, величиною індексу маси
тіла. Пацієнти в обох підгрупах мали значно підвищений рівень загального
холестерину в сироватці крові 6,5 ± 0,2 ммоль/л та 6,7 ± 0,5 ммоль/л відповідно.
Ступінь підвищення діастолічного АТ (ДАТ) у підгрупі А був достовірно вищий
(103,2 ± 1,2 мм рт ст.) порівняно з підгрупою В – 78 ± 4,6 мм рт.ст. (р < 0,01).
Рівень креатиніну сироватки крові у хворих з ознаками ураження периферичних
артерій був вищим, ніж у пацієнтів без ознак ураження: 99,4 ± 3,6 мкмоль/л проти
88,2 ± 3,1 мкмоль/л (р < 0,05). Цукровий діабет 2 типу траплявся у 44 % у підгрупі
В та у 7 % у підгрупі А.
Висновки. Найчастіше ознаки ураження периферичних судин відзначали у пацієнтів,
старших за 55 років, з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією,
цукровим діабетом 2-го типу та підвищеним рівнем креатиніну сироватки крові.

Посилання

Svishchenko YeP, Bahrii AE, Yena LM, Kovalenko VM, Koval

SM, Mellina IM, ta in. Rekomendatsii Ukrainskoi Asotsiatsii

kardiolohiv z profilaktyky ta likuvannia arterialnoi hipertenzii.

Posibnyk do Natsionalnoi prohramy profilaktyky i likuvannia

arterialnoi hipertenzii [Recommendations of the Ukrainian

Association of Cardiologists for the prevention and treatment of

hypertension. Guide to the National Program for the Prevention

and Treatment of Hypertension]. Kyiv; 2008. 80 p. (in Ukrainian)

Sirenko Yu.M. Arterialna hipertenziia [Hypertension]. Kyiv:

Morion; 2002. 201 p. (in Ukrainian)

Smyrnova IP, Horbas’ IM, Kvasha OO. Arterial’na hipertenziia:

epidemiolohiia i statystyka [Hypertension: epidemiology and

statistics]. Ukrains’kyi kardiolohichnyi zhurnal. 1998;6:3-8.

(in Ukrainian)

Feringa HH, Bax JJ, van Waning VH, Boersma E, Elhendy

A, Schouten O, et al. The long-term prognostic value of the

resting and postexercise ankle- brachial index. Arch Intern Med.

;166(5):529-35. doi: 10.1001/archinte.166.5.529

Feringa HH, Karagiannis SE, Schouten O, Vidakovic R, van

Waning VH, Boersma E, et al. Prognostic significance of

declining ankle- brachial index values in patients with suspected

or known peripheral arterial disease. Eur J Vasc Endovasc Surg.

;34(2):206-13. doi: 10.1016/j.ejvs.2007.02.018

Diehm C, Darius H, Pittrow D, Schwertfeger M, Tepohl G, Haberl

RL, et al. Prognostic value of a low post-exercise ankle brachial

index as assessed by primary care physicians. Atherosclerosis.

;214(2):364-72. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2010.11.030

Sheikh MA, Bhatt DL, Li J, Lin S, Bartholomew JR. Usefulness of

postexercise ankle- brachial index to predict all-cause mortality. Am

J Cardiol 2011;107(5):778-82. doi: 10.1016/j.amjcard.2010.10.060

Hammad TA, Strefling JA, Zellers PR, Reed GW, Venkatachalam

S, Lowry AM, et al. The effect of post-exercise ankle–brachial

index on lower extremity revascularization. JACC Cardiovasc

Interv. 2015;8(9):1238-44. doi: 10.1016/j.jcin.2015.04.021

Hammad TA, Hiatt WR, Gornik HL, Shishehbor MH. Prognostic

value of an increase in post-exercise ankle–brachial index. Vasc

Med 2017;22(3):204-9. doi: 10.1177/1358863x16676902

de Liefde II, Klein J, Bax JJ, Verhagen HJM, van Domburg RT,

Poldermans D. Exercise ankle brachial index adds important

prognostic information on long-term out-come only in patients

with a normal resting ankle brachial index. Atherosclerosis.

;216(2):365-9. doi: 10.1016/j.atherosclerosis.2010.10.051

Sun H, Liu L, Jing Y, Wang J, Zhou Y, Chen K, et al. Post-exercise

ankle- brachial index decline and risk of all-cause mortality:

A meta-analysis. Eur J Prev Cardiol. 2020;27(11):1225-7. doi:

1177/2047487319849507

Hong JB, Leonards CO, Endres M, Siegerink B, Liman TG. AnkleBrachial Index and Recurrent Stroke Risk: Meta- Analysis. Stroke.

;47(2):317-22. doi: 10.1161/strokeaha.115.011321

Mancia G. Initial combination treatment in the 2018 ESC/ESH

hypertension guidelines. Anatol J Cardiol. 2019;22(3):100-1. doi:

14744/anatoljcardiol.2019.03292

Sander D, Poppert H, Sander K, Etgen T. The role of intima- mediathickness, ankle- brachial-index and in ammatory biochemical

parameters for stroke risk prediction: a systematic review. Eur

J Neurol [Internet]. 2012[cited 2022 Jun 10];19(4):544-e36.

Available from: doi: 10.1111/j.1468-1331.2011.03510.x

Fan H, Hu X, Yu W, Cao H, Wang J, Li J, et al. Low ankle- brachial

index and risk of stroke. Atherosclerosis. 2013;229(9):317-23. doi:

1016/j.atherosclerosis.2013.05.014

Agnelli G, Cimminiello C, Meneghetti G, Urbinati S. Low

ankle- barchial index predicts an adverse 1-year outcome after

acute coronary and cerebrovascular events. J Thromb Haemost.

;4(12):2599-606. doi: 10.1111/j.1538-7836.2006.02225.x

Allison MA, Laughlin GA, Barrett- Connor E. Association between

the ankle- brachial index and carotid intimal medial thickness in

the Rancho Bernardo Study. Am J Cardiol. 2006;98(8):1105-9. doi:

1016/j.amjcard.2006.05.037

Fowkes FG, Thorogood M, Connor MD, Lewando- Hundt G,

Tzoulaki I, Tollman SM. Distribution of subclinical markers

of cardiovascular risk, the ankle brachial index, in a rural

African population: SASPI study. Eur J Cardivas Prev Rehabil.

;13(6):964-9. doi: 10.1097/01.hjr.0000201511.28590.9f

Guijarro C, Mesa N, Jimenez J, Puras E, Sánchez C, FernándezSánchez FJ, et al. Similarities and differences among patients

with symptomatic atherosclerosis affecting several territories. The

AIRVAG cohort (Integral Attention to Global Vascular Risk). Med

Clin (Barc). 2006;127(16):605-11. doi: 10.1157/13094417

Kennedy M, Solomon C, Manolio TA, Criqui MH, Newman AB, Polak

JF, et al. Risk factors for declining ankle- brachial index in men and

women 65 years or older: the Cardivascular Health Study. Arch Intern.

Med. 2005;165(16):1896-902. doi: 10.1001/archinte.165.16.1896

Koji Y, Tomiyama H, Ichihashi H, Nagae T, Tanaka N, Takazawa

K, et al. Comparison of ankle- brachial pressure index and pulse

wave velocity as markers of the presence of coronary artery disease

in subjects with a high risk of atherosclerotic cardiovascular

disease. Am J Cardiol. 2004;94(7):868-72. doi: 10.1016/j.

amjcard.2004.06.020

Lamina C, Meisinger C, Heid IM, Löwel H, Rantner B, Koenig W,

et al. Association of ankle- brachial index and plaques in the carotid

and femoral arteries with cardiovascular events and total mortality

in a population- based study with 13 years of follow-u. Eur Heart J.

;27(21):2580-7. doi: 10.1093/eurheartj/ehl228

Faucheur AL, Noury-Desyaux B, Jaquinandi V, Saumet

JL, Abraham P. Simultaneous arterial pressure recording

improves the detection of endofibrosis. Med Sci Sports Exerc.

;38(11):1889-94. doi: 10.1249/01.mss.0000232021.21361.9c

Aiyagari V, Badruddin A. Management of hypertension in acute

stroke. Expert Rev Cardiovasc Ther. 2009;7(6):637-46. doi:

1586/erc.09.45

Li B, Gao H, Li X, Liu Y, Wang M. Correlation between

brachial- ankle pulse wave velocity and arterial compliance and

cardiovascular risk factors in elderly patients with arteriosclerosis.

Hypertens Res. 2006;29(5):309-14. doi: 10.1291/hypres.29.309

Mehler PS, Coll JR, Estacio R, Esler A, Schrier RW, Hiatt WR.

Intensive blood pressure control reduces the risk of cardiovascular

events in patients with peripheral arterial disease and type 2

diabetes. Circulation. 2003;107(5):753-6. doi: 10.1161/01.

cir.0000049640.46039.52

Menke A, Muntner P, Wildman RP, Dreisbach AW, Raggi

P. Relation of borderline peripheral arterial disease to cardivascular

disease risk. Am J Cardiol. 2006;98(9):1226-30. doi: 10.1016/j.

amjcard.2006.05.056

Murabito JM, Guo CY, Fox CS, D’Agostino RB. Heritability of

ankle- brachial index: the Framingham Offspring study. Am J

Epidemiology. 2006;164(10):963-8. doi: 10.1093/aje/kwj295

O’Hare AM, Rodriguez RA, Bacchetti P. Low ankle- brachial index

associated with rise in creatinine level over time: results from

the atherosclerosis risk in communities study. Arch Intern Med.

;165(13):1481-5. doi: 10.1001/archinte.165.13.1481

Papamichael CM, Lekakis JP, Stamatelopoulos KS, Papaioannou

TG, Alevizaki MK, Cimponeriu AT, et al. Ankle-brachial index as a predictor of the extent of coronary atherosclerosis and

cardiovascular events in patients with coronary artery disease. Am J

Cardiol. 2000;86(6):615-8. doi: 10.1016/S0002-9149(00)01038-9

Resnick HE, Lindsay RS, McDermott M, Devereux RB, Jones

KL, Fabsitz RR, et al. Relationship of high and low ankle brachial

index to all-cause and cardiovascular disease mortality: the Strong

Heart Study. Circulation. 2004;109(6):733-9. doi: 10.1161/01.

cir.0000112642.63927.54

Schroder F, Diehm N, Kareem S, Ames M, Pira A, Zwettler U, et

al. A modified calculation of ankle- brachial pressure index is far

more sensitive in the detection of peripheral arterial disease. J Vasc

Surg. 2006;44(3):531-6. doi: 10.1016/j.jvs.2006.05.016

Selvin E, Erlinger TP. Prevalence of and risk factors for peripheral

arterial disease in the United States: results from the National

Health and Nutrition Examination Survey, 1999-2000. Circulation.

;110(6):738-43. doi: 10.1161/01.cir.0000137913.26087.f0

Vincente I, Lahoz C, Taboada M, Laguna F, García- Iglesias F, Prieto

JMM. Ankle-brachial index in patients with diabetes mellitus:

prevalence and risk factors. Rev Clin Esp. 2006;206(5):225-9. doi:

1157/13088561

Wei Y, Hu D, Zhang R, Zheng L, Li J, Yu J, et al. Metabolic

syndrome complicated by peripheral arterial disease: clinical study

of 2115 cases. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2006;86(30):2114-6.

Wyman RA, Keevil JG, Busse KL, Aeschlimann SE, Korcarz CE,

Stein JH. Is the ankle- brachial index a useful screening test for

subclinical atherosclerosis in asymptomatic, middle-aged adults.

WMJ. 2006;105(6):50-4.

Williams B, Mancia G, Spiering W, Rosei EA, Azizi M, Burnier

M, et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial

hypertension. Eur Heart J. 2018;39(33):3021-104 doi: 10.1093/

eurheartj/ehy339

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-13

Номер

Розділ

Статті