ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ПІСЛЯІНФАРКТНОГО ПЕРІОДУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПЕРКУТАННЕ КОРОНАРНЕ ВТРУЧАННЯ

Анотація

Мета – визначити динаміку параметрів вуглеводного, ліпідного, енергетичного,
адипокінового обміну та структурно-функціонального стану міокарда лівого
шлуночка (ЛШ) у пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та цукровим
діабетом (ЦД) 2 типу.
Матеріали і методи. Обстежено 74 пацієнтів, хворих на ЦД 2 типу, які перенесли
інфаркт міокарда. Першу підгрупу сформували з 20 пацієнтів, які отримували
медикаментозну терапію та другу підгрупу – з 50 пацієнтів, яким виконано
перкутанне коронарне втручання (ПКВ). Вміст адропіну, ірисину, білка, що зв’язує
жирні кислоти 4 (FABP 4) і C1q/фактор некрозу пухлини асоційованого білка (CTRP
3) визначено імуноферментним методом. На ультразвуковому сканері Radmir
ULTIMA Pro30 проведено доплер-ехокардіографічне дослідження. Статистичну
обробку результатів дослідження здійснено за допомогою програми «IBM SPPS
Statistics 27,0». При значенні р˂0,05 різниця вважалася достовірною.
Результати. У пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ЦД 2 типу за умов
медикаментозної терапії та ПКВ збільшилися наступні параметри: кінцеводіастолічний об’єм (на 17,19% та 7,42% відповідно), кінцево-систолічний об’єм
(на 30,71% та 10,24% відповідно), ударний об’єм (на 32,58% та 10,61% відповідно), ірисин (на 37,57% та 79,89% відповідно) та зменшилися такі показники: інсулін
(на 46,70% та 58,03% відповідно), глюкоза (на 35,24% та 39,81% відповідно)
порівняно зі значенням цих показників у хворих до лікування відповідно (p<0,05). Після
лікування у хворихізпостінфарктнимкардіосклерозомі ЦД 2типузаумовпроведення
лише медикаментозної терапії встановлено вірогідно більш високі значення таких
показників, як кінцево-діастолічний розмір на 4,90%, товщина задньої стінки ЛШ
на 16,67%, лівого передсердя на 18,42%, маса міокарда ЛШ на 7,77%, індекс маси
міокарда ЛШ на 19,24%, тоді як за умов проведення лише ПКВ визначено вірогідно
більш низьке значення діастолічного артеріального тиску на 16,19%, ліпопротеїдів
низької щільності –на 5,90%,тригліцеридів –на 13,30%,коефіцієнту атерогенності –
на 16,09%, адропіну – на 41,43%, FABP 4 –на 27,71%, CTRP 3 – на 32,91% порівняно
зі значенням цих показників до лікування відповідно (р<0,05).
Висновки. 1. У пацієнтів із постінфарктним кардіосклерозом та ЦД 2 типу
відбувається зростання ехокардіографічних показників, дисбаланс в енергетичному
та адипокіновому обміні. 2. За умов ПКВ у пацієнтів уповільнюються структурнофункціональні зміни міокарда ЛШ порівняно із хворими, котрі отримують лише
медикаментозну терапію.