ОЦІНКА ВПЛИВУ МОНО ТА КОМБІНОВАНОЇ ТЕРАПІЇ ЛЕРКАНІДИПІНОМ ТА ДІЛТІАЗЕМОМ НА ЦЕНТРАЛЬНИЙ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК ТА ЖОРСТКІСТЬ АРТЕРІЙ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ М’ЯКОЮ ТА ПОМІРНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Автор(и)

  • О.Л. Рековець

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXI.4.82.2022.05

Ключові слова:

артеріальна гіпертензія, лерканідипін, дилтіазем, центральний аортальний тиск, швидкість поширення пульсової хвилі, жорсткість артерій

Анотація

На сьогодні широко обговорюється пошук новітніх методів зниження серцевосудинного ризику в популяції. У багатьох рандомізованих дослідженнях доведено
значення жорсткості артеріальної стінки у погіршенні прогнозу кардіологічних
хворих. Тому, виходячи з таких міркувань, терапія, що сприяє покращенню
еластичності артерій, може мати більшу ефективність у профілактиці основних
кардіоваскулярних подій.
Мета роботи – порівняти ефективність різнодозової комбінації лерканідипіну
та дилтіазему у пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією
за впливом на центральний артеріальний тиск та жорсткість артерій.
Матеріали таметоди.У дослідження залучено 123пацієнти зм’якоюта помірною
артеріальною гіпертензією (АГ): середній рівень офісного систолічного/
діастолічного артеріального тиску (САТ/ДАТ) становив 149,12/91,92±1,42/0,93 мм
рт.ст. Середній вік хворих – 51,83 ± 0,86 роки. Усіх пацієнтів розподілено на групи
терапії: І група (n=20) отримувала дилтіазем у дозі 240 мг на добу у два прийоми;
ІІ (n=20) – лерканідипін 20 мг один раз на добу;, ІІІ (n=22) – нефіксована комбінація
20 мг лерканідипіну та 240 мг дилтіазему на добу; ІV (n=20) – нефіксована
комбінація 10 мг лерканідипіну та 240 мг дилтіазему на добу; V (n=21) –нефіксована
комбінація 10 мг лерканідипінута 120 мгдилтіазему надобу, VІ (n=20) –нефіксована
комбінація 20 мг лерканідипіну та 120 мг дилтіазему на добу.
Усім пацієнтам на початку та в кінці лікування проводили такі дослідження:
вимірювання офісного САТ, ДАТ та ЧСС, добове моніторування АТ (ДМАТ),
визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі по артеріях еластичного
(ШРПХел) та м’язового (ШРПХм) типів, визначення центрального САТ (цСАТ),
біохімічне дослідження крові, що включало визначення вмісту загального
холестерину (ХС), тригліцеридів (ТГ), холестерину ліпопротеїнів високої
щільності (ХС ЛПВЩ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ),
холестерину ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), індексу
атерогенності (ІА), вимірювання товщини інтима-медіа сонних артерій (ТІМ).
Термін лікування– 1 місяць.
Результати. Після аналізу всіх даних встановлено, що центральний
артеріальний тиск () у всіх групах лікування знизився ефективно та однаково.
У групі дилтіазему 240 мг ЦАТ достовірно знизився на 10,95 мм рт.ст., у групі
лерканідипіну 20 мг – на 12,18 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипін 20 мг/
дилтіазем 240 мг – на 14,13 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипін 10 мг/
дилтіазем 240 мг – на 11,93 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипін 10 мг/
дилтіазем 120 мг – на 13,11 мм рт.ст., у групі комбінації лерканідипін 20 мг/
дилтіазем 120 мг – на 14,82 мм рт.ст. Не спостерігали негативного впливу всіх
схем лікування на рівень ліпідного спектру крові. цСАТ пов’язаний із рівнем ДАТ
при добовому моніторуванні та із показниками, що характеризують пружноеластичні властивості артерій, рівнем холестерину, товщиною інтима-медіа
(ТІМ) сонних артерій. Усі схеми лікування достовірно не впливали на середні
величини показників, що характеризують пружно-еластичні властивості артерій
(у зв’язку з коротким терміном спостереження).
Висновок. Терапія на основі як моно, так і комбінації лерканідипіну та дилтіазему
була ефективною у плані зниження центрального АТ та не впливала достовірно
на пружно-еластичні властивості артерій.

Посилання

Mancia G, De Backer G, Dominiczak A, Cifkova R, Fagard R,

Germano G, et al. 2007 Guidelines for the Management of Arterial

Hypertension: The Task Force for the Management of Arterial

Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH)

and of the European Society of Cardiology (ESC). J Hypertens.

;25(6):1105-87. doi: 10.1097/hjh.0b013e3281fc975a

Asmar R. Effect of antihypertensive agents on arterial stiffness

as evaluated by pulse wave velocity: clinical implications. Am J

Cardiovasc Drugs. 2001;1(5):387-97. doi: 10.2165/00129784-2001

-00008

Blacher J, Asmar R, Djane S, London GM, Safar ME. Aortic pulse

wave velocity as a marker of cardiovascular risk in hypertensive

patients. Hypertension. 1999;33(5):1111-7. doi: 10.1161/01.

hyp.33.5.1111

Boutouyrie P, Achouba A, Trunet P, Laurent S. Amlodipinevalsartan combination decreases central systolic blood pressure

more effectively than the amlodipine- atenolol combination: the

EXPLOR study. Hypertension. 2010;55(6):1314-22. doi: 10.1161/

hypertensionaha.109.148999

Dahlöf B, Devereux RB, Kjeldsen SE, Julius S, Beevers G, de

Faire U, et al. Cardiovascular morbidity and mortality in the

Losartan Intervention For Endpoint reduction in hypertension

study (LIFE): a randomised trial against atenolol. Lancet.

;359(9311):995-1003. doi: 10.1016/s0140-6736(02)08089-3

De Ciuceis C, Salvetti M, Rossini C, Muiesan ML, Paini A, et al.

Effect of antihypertensive treatment on microvascular structure,

central blood pressure and oxidative stress in patients with mild

essential hypertension. J Hypertens. 2014;32(3):565-74. doi:

1097/hjh.0000000000000067

Kawano Y, Makino Y, Okuda N, Takishita S, Omae T, et al.

Effects of diltiazem retard on ambulatory blood pressure and

heart rate variability in patients with essential hypertension.

Blood Press Monit. 2000;5(3):181-5. doi: 10.1097/00126097-200

-00007

Luk JH, Walsh B, Yasbin P. Safety and efficacy of prehospital

diltiazem. West J Emerg Med. 2013;14(3):296-300. doi: 10.5811/

westjem.2011.8.6692

Mackenzie IS, McEniery CM, Dhakam Z, Brown MJ, Cockcroft

JR, Wilkinson IB. Comparison of the effects of antihypertensive

agents on central blood pressure and arterial stiffness in isolated

systolic hypertension. Hypertension. 2009;54(2):409-13. doi:

1161/hypertensionaha.109.133801

Matsui Y, Eguchi K, O’Rourke MF, Ishikawa J, Miyashita H,

Shimada K, et al. Differential effects between a calcium channel

blocker and a diuretic when used in combination with angiotensin

II receptor blocker on central aortic pressure in hypertensive

patients. Hypertension. 2009;54(4):716-23. doi: 10.1161/

hypertensionaha.109.131466

Protogerou A, Blacher J, Stergiou GS, Achimastos A, Safar ME.

Blood pressure response under chronic antihypertensive drug

therapy: the role of aortic stiffness in the REASON (Preterax in

Regression of Arterial Stiffness in a Controlled Double- Blind)

study. J Am Coll Cardiol. 2009;53(5):445-51. doi: 10.1016/j.

jacc.2008.09.046

Raicu M, Pojoga L, Simionescu N, Simionescu M. Differential

effect of two calcium channel blockers- nifedipine and diltiazemon atherogenesis in hypercholesterolemic hamster. J Submicrosc

Cytol Pathol. 1996;28(2):265-75.

Safar ME, Protogerou A, Blacher J. Central blood pressure

under angiotensin and calcium channel blockade. Hypertension.

;54(4):704-6. doi: 10.1161/hypertensionaha.109.137406

Sakurai- Yamashita Y, Harada N, Niwa M. Lercanidipine

rescues hippocampus pyramidal neurons from mild ischemiainduced delayed neuronal death in SHRSP. Cell Mol Neurobiol.

;31(4):561-7. doi: 10.1007/s10571-011-9649-6

Williams B, Lacy PS, Cruickshank JK, Collier D, Hughes

AD, Stanton A, et al. Impact of statin therapy on central aortic

pressures and hemodynamics: principal results of the Conduit

Artery Function Evaluation- Lipid- Lowering Arm (CAFELLA) Study. Circulation. 2009;119(1):53-61. doi: 10.1161/

circulationaha.108.785915

Woźnicka- Leśkiewicz L, Posadzy- Małaczyńska A, Juszkat R. et

al. The impact of ankle brachial index and pulse wave velocity on

cardiovascular risk according to SCORE and Framingham scales

and sex differences. J Hum Hypertens. 2015;29(8):502-10. doi:

1038/jhh.2014.80

Peng X, Peng DF, Tang SY. Effect of diltiazem on exercise

tolerance in patients with stable coronary artery disease and

hypertension. J Physiol Pharmacol. 2021;72(4):555-62. doi:

26402/jpp.2021.4.07

Siegel JD, Ko CJ. Diltiazem- associated Photodistributed

Hyperpigmentation. Yale J Biol Med. 2020;93(1):45-7.

Claas SA, Glasser SP. Long-acting diltiazem HCl for the

chronotherapeutic treatment of hypertension and chronic stable

angina pectoris. Expert Opin Pharmacother. 2005;6(5):765-76.

doi: 10.1517/14656566.6.5.765

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-02

Номер

Розділ

Статті