СОЦІАЛЬНА ДЕПРИВАЦІЯ ЯК ЧИННИК РИЗИКУ ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ СЕРЕД ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ УКРАЇНЦІВ

Анотація

Мета – дослідити чинники ризику підліткової психічної дезадаптації.
Матеріали та методи. Серед 30 (13 дівчат і 17 хлопців) соціально депривованих
підлітків шкільного віку застосовували діагностичний метод клінічного інтерв’ю
(МКІ) за А. Айві (відкриті, закриті питання, відображення почуттів, переказ),
клініко-психопатологічний, статистичні методи.
Результати.Встановлено,щопсихоемоційну напругу,невротичнізміни танестійкість
емоційних реакцій, особливо у підлітків із депривацією, спричиняють психотравмуючі
ситуації (гострі чи хронічні) та незадовільний соціально-психологічний клімат у сім’ї,
побуті, навчальному закладі. Сильні емоційні переживання у 62 % дівчат (9 осіб) були
через розрив дружніх стосунків, невелика кількість – 28 % (4 особи) через покарання
за неуспішність у школі і найменша – через байдужість оточуючих 24 % (3 особи). Три
дівчини відмічали у себе по 2 ознаки. У найбільшої частини юнаків емоційно-стресові
ситуації виникали через байдужість оточуючих – 72 % (12 осіб), достатньо високий
показник – через розрив дружніх стосунків – 32 % (5 осіб) і найменше –у випадках
покарання за неуспішність – 6 % (1 особа). Один юнак відмічав у себе 2 ознаки. Серед
обстеженихсвідкамипсихологічногоцькуваннябули70 %підлітків, 27 %досліджуваних
періодично ображали однолітки в школі, а один хлопець зізнався, що терпів побиття
від старшокласників. Різниця вірогідна (Р<0,001) порівняно з показниками психічного
та фізичного насилля. Кривдником себе не характеризував жоден респондент.
Висновки. Застосування шляхів зменшення чи усунення сімейної і соціальнопсихологічної депривацій у суспільстві серед підростаючого покоління українських
підлітків створює умови для гармонійного і всебічного розвитку особистості, яка
знаходиться у процесі формування.