ОНТОГЕНЕТИЧНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛИЦЕВИХ ЗАЧАТКІВ КІСТОК ЧЕРЕПА У ПЕРШОМУ ТРИМЕСТРІ ПРЕНАТАЛЬНОГО ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Автор(и)

  • Р.Р. Дмитренко
  • О.В. Цигикало

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXII.4.86.2023.02

Ключові слова:

кісткова тканина, лицевий відділ черепа, пренатальний розвиток, людина

Анотація

Мета дослідження – уточнити джерела та терміни закладки, з’ясувати
вікову динаміку змін та особливості морфогенезу кісток лицевого відділу черепа
у першому триместрі внутрішньоутробного розвитку (ВУР).
Матеріал і методи. Досліджено серійні мікропрепарати 20 зародків (4,0-13,5 мм
тім’яно-куприкової довжини (ТКД) та 25 передплодів (14,0-80 мм ТКД), які
охоплюють період від 4-го до 12-го тижнів ВУР. Застосовано комплекс методів
морфологічного дослідження: виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів,
мікроскопія, морфометрія, тривимірне реконструювання.
Результати. Зачатками кісток лицевого відділу черепа є мезенхіма п’яти
лицевих виступів 4-тижневих зародків людини. Закладка передньої частини
ектоменінгеальної капсули має нейроектодермальне походження, а її зовнішній
шар утворює спланхнокраніум – зачаток лобової, виличної, носової, сльозової
кісток, леміша, щелеп. У 5-тижневих зародків починається процес зрощення
лобового відростка, присередніх і бічних носових відростків верхньощелепного
відростка та нижньощелепного відростка І зябрової дуги та під’язикової зябрової
дуги, у результаті чого виникають носові ямки і первинна носова порожнина.
У 6-тижневих зародків утворюється зачаток нижньої щелепи. Упродовж 7-8-го
тижнів ВУР хрящовий зачаток черепа стає безперервною структурою. Закладка
передньої частини ектоменінгеальної капсули (попереду від зачатка гіпофіза) має
нейроектодермальне походження, а її зовнішній шар утворює спланхнокраніум –
зачаток кісток лицевого відділу голови (лобової, виличної, носової, сльозової кісток,
леміша, щелеп), і осифікується як первинним, перетинчастим, так і вторинним,
хрящовим шляхами. Джерелами розвитку лобової, сльозової, носової кісток, леміша,
передщелепної частини верхньої щелепи є мезенхіма нижньощелепної зябрової дуги.
Джерелами розвиткуверхньої щелепиі виличної кістки є мезенхімаверхньощелепного
відростка І зябрової дуги, тоді як нижня щелепа і барабанна частина скроневої
кістки утворюються з мезенхіми нижньощелепного відростка цієї зябрової дуги.
Висновки. Порушення проліферації відростків І зябрової дуги, їх консолідації та
перетворення зябрового апарату наприкінці зародкового періоду (5-6-й тижні
ВУР) може призвести до появи тяжких уроджених вад лиця. Також критичними
періодами морфогенезу зачатків черепа людини, часом можливої появи варіантів
будови або уроджених вад, є 7-й та 10-й тижні ВУР

Посилання

Petaros A, Garvin HM, Sholts SB, Schlager S, Wärmländer SK.

Sexual dimorphism and regional variation in human frontal

bone inclination measured via digital 3D models. Med (Tokyo).

;29:53-61. doi: 10.1016/j.legalmed.2017.10.001

Reveron RR. Anatomical classification of sutural bones. MOJ Anat

Physiol. 2017;3(4):130-31. doi: 10.15406/mojap.2017.03.00101

Sirak KA, Fernandes DM, Cheronet O, Novak M, Gamarra B,

Balassa T, et al. A minimally- invasive method for sampling human

petrous bones from the cranial base for ancient DNA analysis.

Biotechniques. 2017;62(6):283-9. doi: 10.2144/000114558

Latham KT, Finnegan EJ, Finnegan M, editors. New Perspectives

in Forensic Human Skeletal Identification. 2018. Chapter 20,

Christensen AM, Hatch GM. Advances in the use of frontal sinuses

for human identification; p. 227-40. doi: 10.1016/B978-0-12-

-1.00020-X

Hendricks BK, Patel AJ, Hartman J, Seifert MF, Cohen- Gadol A.

Operative anatomy of the human skull: a virtual reality expedition.

Oper Neurosurg (Hagerstown). 2018;15(4):368-77. doi: 10.1093/

ons/opy166

Gorbatyuk OM, Makedonsky IA, Kurilo HV. Suchasni stratehii

diahnostyky, khirurhichnoi korektsii ta profilaktyky vrodzhenykh

vad rozvytku u novonarodzhenykh [Modern strategies of the

diagnostics, surgical correction and pre-vention of congenital

anomalies in newborns]. Neonatology, surgery and perinatal

medicine. 2019;9(4):88-97. doi: 10.24061/2413-4260.

IX.4.34.2019.7 (in Ukrainian)

Alexander SL, Rafaels K, Gunnarsson CA, Weerasooriya T.

Structural analysis of the frontal and parietal bones of the

human skull. J Mech Behav Biomed Mater. 2019;90:689-701.

doi: 10.1016/j.jmbbm.2018.10.035

Runyan CM, Gabrick KS. Biology of bone formation, fracture

healing, and distraction osteogenesis. J Craniofac Surg.

;28(5):1380-9. doi: 10.1097/scs.0000000000003625

Lacruz RS, Stringer CB, Kimbel WH, Wood B, Harvati K,

O’Higgins P, et al. The evolutionary history of the human face. Nat

Ecol Evol. 2019;3(5):726-36. doi: 10.1038/s41559-019-0865-7

Al Kaissi A, Ryabykh S, Nassib N, Bouchoucha S, Benjemaa

L, Rejeb I, et al. Craniofacial Malformations as Fundamental

Diagnostic Tools in Syndromic Entities. Diagnostics (Basel)

[Internet]. 2022[cited 2023 Dec 10];12(10):2375. Available from:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9600391/pdf/

diagnostics-12-02375.pdf doi: 10.3390/diagnostics12102375

Xu J, Liu W, Deng X, Yang D, Li B, Chen K. Effects of

mandibular distraction osteogenesis on anesthetic implications in

children with hemifacial microsomia. Acta Anaesthesiol Scand.

;66(7):823-32. doi: 10.1111/aas.14073

Choudhary G, Udayasankar U, Saade C, Winegar B, Maroun G,

Chokr J. A systematic approach in the diagnosis of paediatric

skull lesions: what radiologists need to know. Pol J Radiol

[Internet]. 2019[cited 2023 Dec 08];84: e92-e111. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6479152/pdf/

PJR-84-83101.pdf doi: 10.5114/pjr.2019.83101

Nasreddine G, El Hajj J, Ghassibe- Sabbagh M. Orofacial clefts

embryology, classification, epidemiology, and genetics. Mutat Res

Rev Mutat Res [Internet]. 2021[cited 2023 Dec 10];787:108373.

Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/

abs/pii/S1383574221000107?via%3Dihub doi: 10.1016/j.

mrrev.2021.108373

Grill FD, Behr AV, Rau A, Ritschl LM, Roth M, Bauer FX, et

al. Prenatal intrauterine maxillary development – An evaluation

with three- dimensional ultrasound. J Craniomaxillofac Surg.

;47(7):1077-82. doi: 10.1016/j.jcms.2019.01.029

Gruber EA, Dover MS. Craniofacial Syndromes. In: Carachi R,

Helmi S, editors. Edward Doss Clinical Embryology: An Atlas of

Congenital Malformations. 2019, p. 133-42.

Kabak SL, Zhuravleva NV, Melnichenko YM. Human Mandible

Prenatal Morphogenesis. Journal of Morphological Sciences.

;36(2):57-62. doi: 10.1055/s-0039-1685456

Lutsyk OD, Chaikovs’kyi YuB, redaktory. Histolohiia. Tsytolohiia.

Embriolohiia. Vinnytsia: Nova Knyha; 2018. Rozdil 15,

Maslovs’kyi SIu, Heraschenko SB, Diel’tsova OI, Lutsyk OD.

Nervova systema [Chapter 15, Maslovsky Syu, Gerashchenko

SB, Deltsova OI, Lutsyk OD. Nervous System]; p. 333-52.

(in Ukrainian)

Sweta P, Thailavathy V, Kannan MS. Growth Mandible And

Temporomandibular Joint. European Journal of Molecular &

Clinical Medicine. 2020;7(8):1819-23.

Gaca PJ, Lewandowicz M, Lipczynska- Lewandowska M, Simon M,

Matos PAW, Doulis A, et al. Fetal Development of the Orbit. Klin

Monbl Augenheilkd. 2022;239(1):27-36. doi: 10.1055/a-1717-1959

Rynhach NO, Moiseenko RO. Calculation of loss of child mortality in

Ukraine as an instrument for estimation of achievements of sustainable

development goals in Ukraine. Wiad Lek. 2019;72(5 Cz 2):1145-9.

Kambarova SA. Statistical processing of morphometric

measurements of craniofacial area of children with congenital cleft

labia and palate I and II of the childhood period. Texas Journal of

Multidisciplinary Studies. 2022;5:218-22.

Chaurasia V, Tiwari R, Singh V, Agarwal P, Thanvi G. A rare

case of arteriovenous malformation of mandible: a case report.

Journal of Mahatma Gandhi University of Medical Sciences and

Technology. 2020;4(1):14-7. doi: 10.5005/jp-journals-10057-0100

Li T, Jia R, Fan X. Classification and treatment of orbital venous

malformations: an updated review. Front Med. 2019;13(5):547-55.

doi: 10.1007/s11684-018-0623-2

Crompton JL, Black JB, Slattery JA. Craniofacial abnormalities.

In: Lyons CJ, Lambert SR, editors. Taylor and Hoyt’s Pediatric

Ophthalmology and Strabismus. 6th ed. Elsevier; 2022, p. 283-9.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-30

Номер

Розділ

Статті