МІКРОБНІ КАРІЄСОГЕННІ ЧИННИКИ ТА МЕХАНІЗМИ ЇХ ПРОТИДІЇ У РОТОВІЙ РІДИНІ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Анотація

Мета роботи – визначити баланс між про- та антибактеріальними агентами,
що впливають на розвиток каріозного процесу в дітей раннього віку.
Матеріал та методи. Обстежено 117 дітей віком 2-3 роки. Сформовано дві
групи спостереження залежно від стану твердих тканин зубів: до І групи
віднесено 52 дитини без карієсу, до ІІ групи – 65 дітей із карієсом. У дітей груп
спостереження здійснено оцінку стану гігієни ротової порожнини за допомогою
індексу ЕМ Кузьміної, досліджено ротову рідину щодо рівня активності лізоциму
бактеріологічним методом, умісту sIgА методом радіальної імунодифузії. За
допомогою тестового набору «Saliva- Check Mutans» визначали рівень концентрації
Str. mutans у ротовій рідині дітей. Усі маніпуляції здійснювали після одержання
проінформованої згоди батьків.
Результати. Установлено, що в дітей у період формування тимчасового прикусу
гігієна ротової порожнини є незадовільною – (0,48±0,20) бала за індексом МЕ
Кузьміної. Рівень колонізації ротової порожнини Str. mutans є високим у 34,48 %
стоматологічно здорових дітей та у 73,33 % дітей, уражених карієсом. За умов
розвитку каріозного процесу в дітей спостерігаються зміни щодо основних
захисних компонентів ротової рідини, зокрема підвищення рівня sIgA на 17,14 %
відносно показника у здорових дітей (р<0,05) та зниження активності лізоциму
в 1,25 раза (р<0,05).
Висновки. У всіх обстежених дітей виявлено м’які зубні відкладення, що
підтверджується значеннями індексів гігієни та рівнем концентрації Str. mutans,
які є вірогідно більшими в осіб ІІ групи. За умов розвитку каріозного процесу
спостерігаються зміни основних захисних компонентів ротової порожнини, що,
безумовно, є сприятливим фоном для результативної дії карієсогенних чинників.