МІКРОФЛОРА УРОГЕНІТАЛЬНОГО ТРАКТУ ПРИ ГОСТРИХ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕЧОВИДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЯК ПЕРЕДУМОВА АБДОМІНАЛЬНОГО СЕПСИСУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXIII.1.87.2024.05Ключові слова:
сечовидільна система, запалення, етіологія, патогенез, сепсис, ентеробактерії, стафілококАнотація
Метароботи– з’ясувати етіологічну роль різних таксономічних груп автохтонних
та алохтонних мікроорганізмів у виникненні гострих гнійно-запальних захворювань
сечовидільної системи як передумови абдомінального сепсису.
Матеріали і методи. Дослідження охоплює 145 хворих на гострі гнійно-запальні
захворювання сечовидільної системи. При дослідженні мікробіоти сечовидільної
системи застосовано стандартні мікробіологічні методи, підраховували
кількість колонієутворювальних одиниць (КУО), визначаючи популяційний рівень
кожного виду чи групи мікроорганізмів, отримані числові значення конвертували
у десятинний логарифм (lg КУО). Етіопатогенетичне значення окремих
представників мікробіоти оцінювали за індексом постійності, показниками
частоти вияву та значущості, а також коефіцієнтом кількісного домінування
кожного виду мікроорганізмів, іншими показниками (індекс Маргалефа, індекс
домінування Бергера-Паркера).
Результати. Гострі гнійно-запальні захворювання сечовидільної системи є
поліетіологічним захворюванням, викликаним мікроорганізмами, що зараховані до
різних таксономічних груп. Провідна роль належить умовно-патогенним ешерихіям,
дещо меншою мірою – ентеропатогенним E.coli, а також умовно патогенним
стафілококам, при цьому тільки у незначної (13,48 %) кількості хворих не вдалося
виділити та ідентифікувати збудники. Нерідко траплялися асоціації збудників.
Висновки. Гострі гнійно-запальні захворювання сечовидільної системи
характеризуються поліетіологічністю, розмаїттям збудників із домінуючою роллю
кишкових паличок та стафілококів. Визначені збудники створюють потенціал
для транслокації та формування, за певних умов, абдомінального сепсису у цього
контингенту хворих.
Посилання
Whiteside SA, Razvi H, Dave S, Reid G, Burton JP. The
microbiome of the urinary tract – a role beyond infection. Nat Rev
Urol. 2015;12(2):81-90. doi: 10.1038/nrurol.2014.361
Sydorchuk R, Stepan V, Plehutsa O, Sydorchuk I,
Stepan B. Peculiarities of the formation of polyorganic dysfunction
syndrome in experimental abdominal sepsis: kidney dysfunction.
Journal of Education, Health and Sport. 2018;8(11):863-9.
doi: 10.5281/zenodo.3463504
Stepan VT, Fedoruk OS, Sidorchuk LP, Vozniuk VV, Sidorchuk RI.
Etiology of acute pyelonephritis: species composition and populational
levels of urine microflora. Georgian Med News. 2013;(218):44-8.
Cheung F, Loeb CA, Croglio MP, Waltzer WC, Weissbart SJ.
Bacteria on urine microscopy is not associated with systemic
infection in patients with obstructing urolithiasis. J Endourol.
;31(9):942-5. doi: 10.1089/end.2017.0157
Cabrera- Perez J, Badovinac VP, Griffith TS. Enteric immunity,
the gut microbiome, and sepsis: Rethinking the germ theory of
disease. Experiment Biol Med (Maywood). 2017;242(2):127-39.
doi: 10.1177/1535370216669610
De Simone B, Agnoletti V, Abu- Zidan FM, Biffl WL, Moore EE,
Chouillard E, et al. The Operating Room management for
emergency Surgical Activity (ORSA) study: a WSES international
survey. Updates Surg. 2024;76(2):687-98. doi: 10.1007/
s13304-023-01668-4
Choi HW, Lee KW, Kim YH. Microbiome in urological diseases:
Axis crosstalk and bladder disorders. Investig Clin Urol.
;64(2):126-39. doi: 10.4111/icu.20220357
Kim DS, Lee JW. Urinary Tract Infection and Microbiome.
Diagnostics (Basel) [Internet]. 2023[cited 2024 Mar
;13(11):1921. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.
gov/pmc/articles/PMC10252372/pdf/diagnostics-13-01921.pdf
doi: 10.3390/diagnostics13111921
Cobianchi L, Dal Mas F, Massaro M, Fugazzola P, Coccolini F,
Kluger Y, et al. Team dynamics in emergency surgery teams: results
from a first international survey. World J Emerg Surg [Internet].
[cited 2024 Mar 25];16(1):47. Available from: https://www.
ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8443910/pdf/13017_2021_
Article_389.pdf doi: 10.1186/s13017-021-00389-6
Sartelli M, Abu- Zidan FM, Labricciosa FM, Kluger Y, Coccolini F,
Ansaloni L, et al. Physiological parameters for Prognosis in
Abdominal Sepsis (PIPAS) Study: a WSES observational study.
World J Emerg Surgery [Internet]. 2019[cited 2024 Mar 25];14:34.
Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/
PMC6631509/pdf/13017_2019_Article_253.pdf doi: 10.1186/
s13017-019-0253-2
Utsav SS, Subramaniam V, Ashwin ST. Microbiome studies in
urology- where do we stand and where can we reach? Indian J Med
Microbiol. 2021;39(1):98-103. doi: 10.1016/j.ijmmb.2020.10.009
Tartaglia D, Cremonini C, Annunziata E, Catena F, Sartelli M,
Kirkpatrick AW, et al. Acute diverticulitis in immunocompromised
patients: evidence from an international multicenter observational
registry (Web-based International Register of Emergency Surgery
and Trauma, Wires- T). Tech Coloproctol. 2023;27(9):747-57.
doi: 10.1007/s10151-023-02758-6
Hess B, Cahenzli M, Forbes A, Burgos R, Coccolini F, Corcos O,
et al. Management of acute mesenteric ischaemia: Results
of a worldwide survey. Clin Nutr ESPEN. 2023;54:194-205.
doi: 10.1016/j.clnesp.2022.12.022
Polyovyy VP, Sydorchuk RI, Fedonyuk LY, Rotar OV,
Polyovyy PV, Chepega IG, et al. Application of antibiotics and
probiotics for prevention of antibiotic- associated disbiosis in
patients with generalized peritonitis and enteral dysfunction
supports staff awareness. Wiad Lek. 2021;74(3 Cz 1):508-11.
36740/WLek202103123
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О.О. Петелицький, С.С. Ткачук, В.Т. Степан, О.В. Ткачук, О.М. Плегуца, Р.І. Сидорчук, П.В. Кифяк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».
