КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РУХОВОГО ДЕФІЦИТУ ТА КОГНІТИВНИХ ПОРУШЕНЬ У ПОСТІНСУЛЬТНИХ ПАЦІЄНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXIII.2.88.2024.02Ключові слова:
руховий дефіцит, когнітивні порушення, тривога, депресія, інсультАнотація
У статті розглядаються питання особливостей рухових та когнітивних порушень
у пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт, що значною мірою впливає на процеси
реабілітації.
Мета дослідження – визначити клінічні особливості рухового дефіциту та
когнітивних порушень у пацієнтів, які перенесли інсульт.
Матеріал і методи. Обстеження 39 пацієнтів, які перенесли гостре порушення
мозкового кровообігу (ГПМК) і знаходилися на етапі пізнього відновного періоду,
включало: клініко-неврологічні, психодіагностичні методи із застосуванням шкали
інсульту Національного інституту здоров’я (NIHSS), тесту оцінки діяльності рук
(ARAT), модифікованої шкали спастичності Ashworth (MAS), Монреальської шкали
оцінки когнітивних функцій (МоСА), госпітальноїшкали тривоги та депресії (HADS).
Результати. У всіх обстежених пацієнтів діагностовано рухові розлади зі
спастичним синдромом різного ступеня тяжкості. Виражені та середнього
ступеня функціональні обмеження рухливості верхніх кінцівок, які виявили у 76,92 %
хворих 1-ї групи, через 12 місяців після ГПМК залишилися у 56,41 % хворих 2-ї групи.
Порушення м’язового тонусу в уражених кінцівках змінювалися від підвищення
помірного ступеня до підвищення легкого ступеня у 74,36 % пацієнтів. Через
12 місяців після перенесеного ГПМК спостерігалося наростання когнітивних
дисфункцій та симптомів тривожно-депресивних розладів. Вищий ступінь порушень
рухових функцій корелював із виразністю тривожно-депресивних розладів.
Висновки.Серед пацієнтів,якіперенесли ГПМК,ізчасом збільшується кількість хворих
із руховим дефіцитом легкого і середнього ступенів тяжкості зі зменшенням кількості
пацієнтів із середньо-тяжким та тяжким ступенем тяжкості рухових розладів, що
корелює з виразністю тривоги та депресії, а також і з конітивними дисфункціями.
Посилання
Hyriavets’ MV. Kliniko- nevrolohichni ta neiropsykholohichni
osoblyvosti vidnovlennia rukhovoi funktsii u khvorykh
z kohnityvnymy porushenniamy pislia perenesenoho
ishemichnoho insul’tu [dysertatsiia] [Clinical- neurological and
neuropsychological features of recovery of motor function in
patients with cognitive impairment after an ischemic stroke
[dissertation]]. Uzhhorod; 2020. 200 p. (in Ukrainian)
Koz’olkin OA, Miedviedkova SO, Reven’ko AV. Reabilitatsiia
khvorykh na mozkovyi insul’t [Rehabilitation of stroke patients].
Zaporizhzhia; 2021. 87 p. (in Ukrainian)
Pendlebury ST, Rothwell PM. Incidence and prevalence of
dementia associated with transient ischaemic attack and stroke:
analysis of the population- based Oxford Vascular Study. Lancet
Neurol. 2019;18(3):248-58. doi: 10.1016/s1474-4422(18)30442-3
Pendlebury ST, Chen PJ, Bull L, Bull L, Silver L,
Mehta Z. Methodological factors in determining rates of dementia in
transient ischemic attack and stroke: (I) impact of baseline selection
bias. Stroke. 2015;46(3):641-6. doi: 10.1161/strokeaha.114.008043
Gryb VA, Gerasymchuk VR, Uwa- Agbonikhena IF, Tkachuk NP,
Doroshenko OO, Henyk SI. Dynamika kohnityvnykh funktsii u
khvorykh pislia ishemichnoho insul’tu pid vplyvom kompleksu
fizychnoi ta medykamentoznoi reabilitatsii paretychnoi ruky
[Dynamics of cognitive functions in post-stroke patients under the
influence of physical and pharmacological rehabilitation complex
of the paretic arm]. Ukrains’kyi medychnyi chasopys. 2021;2:1-4.
doi: 10.32471/umj.1680-3051.142.204897 (in Ukrainian)
Havlovska YaYu. Hemostaziolohichni pokaznyky ta stupin’
tiazhkosti insul’tu u patsiientiv z aterotrombotychnym ta
kardioembolichnym pidtypamy [Hemostasiological parameters
and severity of stroke among patients with atherotrombotic
and cardiemobolic subtypes]. Actual Problems of the Modern
Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy.
;21(2):34-3. doi: 10.31718/2077-1096.21.2.34 (in Ukrainian)
Flomin YV, Malyarov SO, Guryanov VG, Sokolova LI. Otsinka
ta prohnoz afektyvnykh rozladiv u patsiientiv pislia mozkovoho
insul’tu z vykorystanniam suchasnykh shkal [Assessment and
prediction of affective disorders in patients after cerebral stroke
using modern measurement scales]. Ukrainian Neurological Journal.
;1-2:24-33. doi: 10.30978/UNJ2022-1-24 (in Ukrainian)
Wei N, Yong W, Li X, Zhou Y, Deng M, Zhu H, et al. Post-stroke
depression and lesion location: a systematic review. J Neurol.
;262(1):81-90. doi: 10.1007/s00415-014-7534-1
Chun HY, Carson AJ, Dennis MS, Mead GE, Whiteley WN. Treating
anxiety after stroke (TASK): the feasibility phase of a novel webenabled randomised controlled trial. Pilot Feasibility Stud [Internet].
[cited 2024 May 27];4:139. Available from: https://www.
ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6092858/pdf/40814_2018_
Article_329.pdf doi: 10.1186/s40814-018-0329-x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Н.В. Васильєва, Н.С. Карвацька, І.А. Зорій
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».
