ХАРАКТЕРИСТИКА ФАКТОРІВ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ АБОРТУ В ПЕРШОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXIII.2.88.2024.13Ключові слова:
загрозливий аборт, плацентарна дисфункція, ускладнення вагітності, фактори ризику, ретрохоріальна гематома, ранній термін вагітностіАнотація
Мета роботи – оптимізувати прогнозування розвитку первинної плацентарної
дисфункції шляхом визначення факторів ризику її розвитку у жінок із загрозою
невиношування в ранні терміни вагітності.
Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз соматичного,
репродуктивного та акушерського анамнезу 40 вагітних із загрозливим абортом
у І триместрі вагітності і клінічними проявами плацентарної дисфункції (ПД) –
основна група, 60 вагітних із загрозливим абортом без ПД (група порівняння).
Контрольна група сформована з 50 жінок із фізіологічним перебігом І триместру
вагітності.
Результати. Серед обстежених із симптомами загрози переривання вагітності
в ранніх термінах гестації і ПД достовірно вищою, ніж у групі порівняння і у групі
контролю, була кількість жінок пограничного репродуктивного віку (≤18 років
і ≥40 років), із ожирінням (ІМТ > 30) та поєднанням декількох коморбідних
екстрагенітальних патологій. В анамнезі вагітних основної групи достовірно
частіше виявляли гінекологічні захворювання, ранні втрати вагітностей
(самовільні викидні і вагітності, що не розвиваються). У І триместрі вагітності
у жінок основної групи достовірно частіше діагностовано вагінальну кровотечу,
відшарування хоріону, ретрохоріальну гематому, низьке розташування хоріону.
У 7,5 % випадків у І триместрі гестації вагітні із загрозою аборту і ПД хворіли на
гостру респіраторно вірусну інфекцію.
Встановлена залежність між розвитком первинної ПД та частотою асоційованих
із плацентою гестаційних ускладнень, прееклампсією (20,0 %), передчасним
відшаруванням нормально розташованої плаценти (17,5 %), синдромом затримки
росту плода (10,0 %) і дистресу плода (27,5 %). Передчасними пологами
завершилась кожна третя вагітність (32,5 %). Відсоток розродження шляхом
кесаревого розтину в основній групі становив 62,5 %. Асоційовані із порушеною
функцією плаценти ускладнення вагітності і пологів обумовили високу частоту
народження немовлят у стані асфіксії помірного і тяжкого ступеня (15,0 %
і 5,0 % відповідно) та мертвонародження.
Висновки. Проведені дослідження підтвердили, що розвиток плацентарної
дисфункції із ранніх термінів гестації у жінок із загрозою аборту є причиною
ускладненого перебігу вагітності і пологів, які призводять до несприятливих
перинатальних наслідків. Факторами ризику розвитку плацентарної дисфункції
у вагітних із загрозливим абортом є пограничний репродуктивний вік матері,
ожиріння, поєднання декількох коморбідних екстрагенітальних патологій,
гінекологічні захворювання та ранні репродуктивні втрати в анамнезі. Також ризик
порушення плацентогенезу зростає при відшаруванні хоріону, ретрохоріальній
гематомі та гострій респіраторно вірусній інфекції в ранніх термінах вагітності.
Посилання
Botto S, Abraham J, Mizuno N, Pryke K, Gall B, Landais I, et al.
Human cytomegalovirus immediate early 86-kda protein blocks
transcription and induces degradation of the immature interleukin-1β
protein during virion- mediated activation of the AIM2 inflammasome.
mBio [Internet]. 2019[cited 2024 Jun 20];10(1): e02510-18. Available
from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6372796/pdf/
mBio.02510-18.pdf doi: 10.1128/mbio.02510-18
Brink LT, Roberts DJ, Wright CA, Nel DG, Schubert PT, Boyd TK,
et al. Placental pathology in spontaneous and iatrogenic preterm birth: Different entities with unique pathologic features. Placenta.
;126:54-63. doi: 10.1016/j.placenta.2022.06.004
Burton GJ, Jauniaux E. The human placenta: new perspectives on
its formation and function during early pregnancy. Proc Biol Sci
[Internet]. 2023[cited 2024 Jun 18];290(1997):20230191. Available
from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC10113033/
pdf/rspb.2023.0191.pdf doi: 10.1098/rspb.2023.0191
Enninga EAL, Theiler RN. Lymphocytic choriomeningitis virus
infection demonstrates higher replicative capacity and de-creased
antiviral response in the first- trimester placenta. J Immunol Res
[Internet]. 2019[cited 2024 Jun 20];2019:7375217. Available from:
https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6383429/pdf/
JIR2019-7375217.pdf doi: 10.1155/2019/7375217
Gunnarsdottir J, Stephansson O, Cnattingius S, Akerud H,
Wikström AK. Risk of placental dysfunction disorders after prior
miscarriages: a population- based study. Am J Obstet Gynecol
[Internet]. 2014[cited 2024 Jun 18];211(1):34. Available from:
https://www.ajog.org/article/S0002-9378(14)00112-4/fulltext
doi: 10.1016/j.ajog.2014.01.041
Gumina DL, Su EJ. Mechanistic insights into the development of
severe fetal growth restriction. Clin Sci (Lond). 2023;137(8):679-95.
doi: 10.1042/cs20220284
Hong J, Kumar S. Circulating biomarkers associated with placental
dysfunction and their utility for predicting fetal growth restriction.
Clin Sci (Lond). 2023;137(8):579-95. doi: 10.1042/cs20220300
Javier V, Didier L, Adrián M, Adrián L, Cecilia A, Salazar MI.
Collateral Damage in the Placenta during Viral Infection in
Pregnancy: A Possible Mechanism for Vertical Transmission and
an Adverse Pregnancy Outcome. Diseases [Internet]. 2024[cited
Jun 20];12(3):59. Available from: https://www.ncbi.nlm.
nih.gov/pmc/articles/PMC10969698/pdf/diseases-12-00059.pdf
doi: 10.3390/diseases12030059
Langley- Evans SC, Pearce J, Ellis S. Overweight, obesity and
excessive weight gain in pregnancy as risk factors for adverse
pregnancy outcomes: A narrative review. J Hum Nutr Diet.
;35(2):250-64. doi: 10.1111/jhn.12999
Moon A, Shabbir S. Pregnancy outcome in women presenting
with per vaginal bleeding in first trimester of pregnancy. Int
J Reprod Contracept Obstet Gynecol. 2021;10(2):439-43.
doi: 10.18203/2320-1770.ijrcog20210056
Murugan VA, Murphy BO, Dupuis C, Goldstein A, Kim YH. Role
of ultrasound in the evaluation of first- trimester pregnancies in the
acute setting. Ultrasonography. 2020;39(2):178-89. doi: 10.14366/
usg.19043
Naz S, Irfan S, Naru T, Malik A. Subchorionic hematoma and
pregnancy outcomes in patients with threatened miscarriage. Pak
J Med Sci. 2022;38(3 Part I):511-6. doi: 10.12669/pjms.38.3.4283
Opichka MA, Rappelt MW, Gutterman DD, Grobe JL, McIntosh JJ.
Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells [Internet]. 2021[cited
Jun 18];10(11):3055. Available from: https://www.ncbi.
nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8616535/pdf/cells-10-03055.pdf
doi: 10.3390/cells10113055
Pan S, Lan Y, Zhou Y, Chen B, Zhou F, Dai D, et al. Associations
between the size and duration of asymptomatic subchorionic
hematoma and pregnancy outcomes in women with singleton
pregnancies. BMC Pregnancy Childbirth [Internet]. 2023[cited
Jun 20];23(1):555. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.
gov/pmc/articles/PMC10394775/pdf/12884_2023_Article_5831.
pdf doi: 10.1186/s12884-023-05831-y
Petersen JF, Friis- Hansen LJ, Bryndorf T, Jensen AK,
Andersen AN, Lоkkegaard E. A Novel Approach to Predicting
Early Pregnancy Outcomes Dynamically in a Prospective Cohort
Using Repeated Ultrasound and Serum Biomarkers. Reprod. Sci.
;30:3597-609. doi: 10.1007/s43032-023-01323-8
Relph S, Guo Y, Harvey ALJ, Vieira MC, Corsi DJ, Gaudet LM,
et al. Characteristics associated with uncomplicated pregnancies
in women with obesity: a population- based cohort study.
BMC Pregnancy Childbirth [Internet]. 2021[cited 2024 Jun
;21(1):182. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/
pmc/articles/PMC7934497/pdf/12884_2021_Article_3663.pdf
doi: 10.1186/s12884-021-03663-2
Silvestris E, de Pergola G, Rosania R, Loverro G. Obesity as
disruptor of the female fertility. Reprod Biol Endocrinol [Internet].
[cited 2024 Jun 18];16(1):22. Available from: https://www.
ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5845358/pdf/12958_2018_
Article_336.pdf doi: 10.1186/s12958-018-0336-z
Tersigni C, Vatish M, D’Ippolito S, Scambia G, Di Simone N.
Abnormal uterine inflammation in obstetric syndromes: molecular
insights into the role of chemokine decoy receptor D 6 and
inflammasome NLRP3. Mol Hum Reprod. 2020;26(2):111-21.
doi: 10.1093/molehr/gaz067
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Л.М. Юр’єва, С.В. Печеряга
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».