ФУНКЦІОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ ОРГАНІВ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ТА ЇХ УСУНЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЛАСТИКИ У ХВОРИХ НА РАК РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ТА РОТОГЛОТКИ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XXIII.3.89.2024.04Ключові слова:
рак, ротова порожнина, щелепно-лицева ділянка, щелепи, зуби, реконструкціяАнотація
Пухлини ротової порожнини та ротоглотки за поширеністю займають високі
позиції. Одним із методів лікування є хірургічний, який призводить до об’ємних
післяопераційних дефектів. Тому перед хірургом завжди стоїть вибір реконструкції
для відновлення чи збереження функції органів ротової порожнини.
Мета дослідження – оцінити порушення жування, ковтання та ефективність
їх усунення при різних видах пластики за допомогою жувальних показників та
ультразвукового дослідження акту ковтання у хворих на рак ротової порожнини
та ротоглотки.
Матеріали та методи. Дослідження проведено у 38 хворих на рак ротової
порожнини та ротоглотки, у яких застосовані різні види пластик залежно від
післяопераційного дефекту для відновлення функції органів ротової порожнини.
Визначали жувальні показники та здійснювали ультразвукове дослідження акту
ковтання до оперативного втручання та на 10-ту добу після нього. Ефективність
відновлення акту ковтання при різних об’ємах післяопераційної втрати за даними
УЗД розраховували за формулою:
Ефективність методу = ( .)
( ) × 100%,
де N – кількість факторів (показників), i = 1,6
Статистичний аналіз здійснювали за допомогою програмного забезпечення Excel
з пакетів Microsoft Office 2003, STATISTICA 5.5
Результати. При застосуванні жувальної проби виявлено, що втрата жувальної
ефективності в післяопераційному періоді на 5-20 % притаманна усім хворим
порівняно з показниками до операції. При ультразвуковому дослідженні акту
ковтання в В- та М-режимах у хворих на рак ротової порожнини та ротоглотки
в післяопераційному періоді виявлено зниження амплітуди скорочення м’язів
надпід’язикової групи в повздовжній проекції, яке становило менше 35 %
у В-режимі та 40 % – у М-режимі. Спостерігали зменшення показника в бічній
проекції переднього черевця двочеревцевого м’язу на боці локалізації пухлини під
час ковтання у межах 17-20 %. Ці показники засвідчують про відновлення акту
ковтання.
Висновки. Для відновлення функції органів ротової порожнини при післяопераційній
втраті їх на 1/3 об’єму можливе закриття дефекту місцевими тканинами. При
дефектах більше 1/3 об’єму необхідно застосовувати пластику регіонарними
чи вільними клаптями на судинній ніжці, а при більш об’ємних дефектах, що
включають кістки, рекомендовано застосування аутотрансплантату кістки
у комбінації з вільним артеріалізованим трансплантатом.
Посилання
Hasegawa T, Yatagai N, Furukawa T, Wakui E, Saito I, Takeda D,
et al. The prospective evaluation and risk factors of dysphagia after
surgery in patients with oral cancer. J Otolaryngol Head Neck Surg
[Internet]. 2021[cited 2024 Nov 20];50(1):4. Available from: https://
pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC7830751/pdf/40463_2020_
Article_479.pdf doi: 10.1186/s40463-020-00479-6
Ohkoshi A, Ogawa T, Nakanome A, Ishida E, Ishii R, Kato K, et
al. Predictors of chewing and swallowing disorders after surgery
for locally advanced oral cancer with free flap reconstruction:
A prospective, observational study. Surg Oncol. 2018;27(3):490-4.
doi: 10.1016/j.suronc.2018.05.029
Zhang J, Wu HY, Lu Q, Shan XF, Cai ZG, Zhang L, et al. Effects of
personalized swallowing rehabilitation in patients with oral cancer
after free flap transplantation: A cluster randomized controlled
trial. Oral Oncol [Internet]. 2022[cited 2024 Nov 22];134:106097.
Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/
abs/pii/S1368837522003864?via%3Dihub doi: 10.1016/j.
oraloncology.2022.106097
de Vicente JC, Rúa- Gonzálvez L, Barroso JM, Fernández Del
Valle- Fernández Á, de Villalaín L, Peña I, et al. Functional
results of swallowing and aspiration after oral cancer treatment
and microvascular free flap reconstruction: A retrospective
observational assessment. J Craniomaxillofac Surg.
;49(10):959-70. doi: 10.1016/j.jcms.2021.04.01
Bozec A, Majoufre C, De Boutray M, Gal J, Chamorey E, Roussel
LM, et al. Oral and oropharyngeal cancer surgery with free-flap
reconstruction in the elderly: Factors associated with long-term
quality of life, patient needs and concerns. A GETTEC crosssectional study. Surg Oncol. 2020;35:81-8. doi: 10.1016/j.
suronc.2020.08.014
Krebbers I, Simon SR, Pilz W, Kremer B, Winkens B, Baijens
LWJ. Afective Symptoms and Oropharyngeal Dysphagia in Headand- Neck Cancer Patients symptoms. Folia Phoniatr Logop.
;73(4):308-15. doi: 10.1159/000508367
Bottero M, Faiella A, Giannarelli D, Farneti A, D’Urso P, Bertini
L, et al. A prospective study assessing the pattern of response of
local disease at DCE-MRI after salvage radiotherapy for prostate
cancer. Clin Transl Radiat Oncol. 2022;35:21-6. doi: 10.1016/j.
ctro.2022.04.010
Awad ME, Altman A, Elrefai R, Shipman P, Looney S,
Elsalanty M. The use of vascularized fibula flap in mandibular
reconstruction; A comprehensive systematic review and metaanalysis of the observational studies. J Craniomaxillofac Surg.
;47(4):629-41. doi: 10.1016/j.jcms.2019.01.037
Gharzai LA, Li P, Schipper MJ, Yao J, Mayo CS, Wilkie JR, et
al. Characterization of very late dysphagia after chemoradiation
for oropharyngeal squamous cell carcinoma. Oral Oncol.
;111:104853. doi: 10.1016/j.oraloncology.2020.104853
Wilkinson JM, Codipilly DC, Wilfahrt RP. Dysphagia:
Evaluation and Collaborative Management. Am Fam Physician.
;103(2):97-106.
Klingelhöffer C, Obst A, Ettl T, Meier J, Müller S, Reichert T, et al.
Severe postoperative dysphagia as an early predictor for decreased
overall survival in patients with oral cancer. J Craniomaxillofac
Surg. 2019;47(9):1363-9. doi: 10.1016/j.jcms.2019.06.011
Han AY, Kuan EC, Mallen- St Clair J, Badran KW, Palma Diaz
MF, Blackwell KE, et al. Total Glossectomy With Free Flap
Reconstruction: Twenty- Year Experience at a Tertiary Medical
Center. Laryngoscope. 2019;129(5):1087-92. doi: 10.1002/
lary.27579
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А.О. Кушта, С.М. Шувалов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».