РОЛЬ УРОГЕНІТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ У РОЗВИТКУ ЦЕРВІКАЛЬНИХ ІНТРАЕПІТЕЛІАЛЬНИХ НЕОПЛАЗІЙ

Анотація

Метадослідження– вивчити видовий склад та роль інфекційного (бактеріального) чинника у виникненні передракової патології шийки матки з метою підвищення ефективності лікування цієї патології. Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 64 жінок репродуктивного віку. Пацієнтки мали верифіковану передракову патологію шийки матки (цервікальну інтраепітеліальну неоплазію (CIN) легкого та середнього ступенів тяжкості – CIN 1 та CIN 2, відповідно), діагностовану при об’єктивному обстеженні. Їм проведені огляд шийки матки в дзеркалах, проста та розширена кольпоскопія, цитологічний метод діагностики, за показами – біопсія шийки матки з наступним гістологічним дослідженням та вивченням маркерів проліферації р16 та КІ 67 (за показами). Визначали наявність патогенної та умовно-патогенної бактеріальної мікрофлори, у тому числі – збудників сексуально-трансмісивних інфекцій (хламідії, трихомонади, гарднерели, мікоплазми, уреаплазми, гонококи, вірусні агенти (вірус простого герпесу, тип II). Проведено ретроспективний аналіз видового спектру мікрофлори піхви та цервікального каналу. Із методів діагностики мікробіоценозу піхви та цервікального каналу, а також ІПСШ використано бактеріоскопічне дослідження (фарбування за Грамом), бактеріологічне дослідження з визначенням мікробного числа та чутливості до антибіотиків, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) та реакція прямої імунофлуоресценції (РПІФ). Для умовно-патогенної мікрофлори, мікоуреаплазменної інфекції (Mycoplasma hominis/Ureaplasma urealyticum) етіологічно значимим вважали титр 1х104 і вище). Використано метод статистичного та системного аналізу. Результати. У всіх пацієнток (100 %), у яких підтверджені диспластичні стани шийки матки, діагностована та чи інша патогенна бактеріальна мікрофлора чи умовно-патогенні мікроорганізми у високому титрі. Переважна більшість жінок (81,2 %) мали асоціації мікроорганізмів (від 2-х до 5 мікробних агентів). Віруси папіломи людини високого канцерогенного ризику (ВПЛ ВКР) виявлено у 51,6 % жінок. Поєднання бактеріальної флори з ВПЛ ВКР корелювало зі ступенем тяжкості дисплазії.

Висновки. 1. На діагностичному етапі у хворих із фоновою патологією шийки матки та цервікальними неоплазіями, окрім діагностики ДНК ВПЛ ВКР, обов’язковим є також обстеження на збудники урогенітальних інфекцій та інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також на умовно-патогенну мікрофлору із врахуванням мікробного числа та визначенням чутливості до антибактеріальних препаратів.2. Лікування вищевказаної категорії пацієнток повинно бути поетапним та розпочинатись із консервативного курсу терапії урогенітальних інфекцій.