ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ГЕПАТОБІЛІАРНОЇ СИСТЕМИ У НОВОНАРОДЖЕНИХГЕСТАЦІЙНОГО ВІКУ МЕНШИХ ЗА ТИЖНІ ПРИ ПАТОЛОГІЧННИХ СТАНАХНЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ

Анотація

За останні роки в Україні відзначається зростаннямчастотипередчаснихпологівта народження дітей із тяжкими формами перинатальної патології. Наявністьморфофункціональної незрілості при народженні є вагомоюпричиноюобміннихпорушень в організмі, спричиняючи дисфункціональні зміниосновнихсистеморганів, зокрема гепатобіліарної системи. Мета дослідження – вивчити особливості функціонального станугепатобіліарноїсистеми та основні патофізіологічні механізми її дисфункції з урахуваннямкомплексу загальноприйнятих методів дослідження біохімічних показниківкровіу дітей гестаційним віком при народженні менших за 32 тижні. Матеріали і методи. Проведено комплексне клініко- лабораторне обстеження 54 передчасно народжених дітей гестаційного віку менших за 32 тижні, групупорівняннясформували з 50 умовно здорових дітей, народжених терміному 34-36/6 тижні. Критеріямивключеннябули: гестаційнийвікдитинипринародженніменшийза 32 тижні, наявність клінічних ознак перинатальної патології; критеріями виключеннявідповідно: гестаційний вік при народженні більший за 32 тижні, діагностовані антенатальнотапостнатально вроджені вади розвитку. Перелікбіохімічнихдослідженьсироваткикровіновонароджених: рівень загального білка, білірубіну та його фракцій; глюкози, сечовини, холестерину, тригліцеридів; активності лактатдегідрогенази, лужної фосфатази, аланінамінотрасферази, аспартатамінотрасферази, γ-глутамілтрансферази(АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ЛФ та ГГТ). Біохімічні дослідження виконані з використаннямнапівавтоматичного біохімічного аналізатора Microlab 300 фірми Vital Scientifi c N. V. (Нідерланди), реактивів фірми ELITech Clinical System (Франція) набазі біохімічнихлабораторій родопомічних закладів. Отримано інформаційну згодубатьківновонародженихдітей із роз’ясненнямосновноїмети, завдань таметодівдослідження. Статистичну обробку результатів дослідження проведено на ПКз використаннямпакету програмного забезпечення «Statistica» (StatSoft Inc., StatSoft Inc., Version 13.0, США) та Microsoft Excel (2010), Microsoft Offi ce (2010). Дослідженнявиконані умежахнауково- дослідних робіт кафедри педіатрії, неонатології та перинатальної медициниБуковинського державного медичного університету. Результати. Вивчено соматичний, акушерсько- гінекологічний анамнезтаклінічніособливості адаптації дітейгестаційнимвіком при народженні меншимза 32 тижні. На основі комплексу клініко- лабораторних показників визначеноособливостіфункціонального стану гепатобіліарної системи в комплексі синдромуполіорганноїнедостатності за умов гіпоксії при перинатальній патології, дослідженоосновніпатофізіологічні механізми розвитку порушень. На підставі отриманихданихузагальненоклінічніознакидисфункціїгепатобіліарноїсистеми, запропонованоперелікнеобхідних лабораторних досліджень сироватки крові. Відзначено, щоосновнимипатофізіологічними механізмами порушень гепатобіліарної системиупередчаснонароджених дітей є синдром цитолізу, холестазу та мезенхімально- запальної реакції, що підтверджується результатами обстеження і потребує відповідної корекціїтерапевтичних втручань за наявності синдрому поліорганної недостатності. Висновки. 1. Порушення функцій гепатобіліарної системи в комплексі синдромуполіорганної недостатності у передчасно народжених дітейгестаційнимвікомменшим за 32 тижні повинно бути діагностовано вчасно для своєчасної корекціїгомеостатичних порушень за умов гіпоксії та глибокої морфо- функціональноїнезрілості організму. 2. Клінічними проявами дисфункції гепатобіліарної системиу передчасно народжених дітей є: збільшення розмірів печінки абогепатолієнальнийсиндром, метеоризм, набряки, жовтяниця, ахолічнівипорожнення, геморагічніпрояви, утомучислі–кровотечізішлунково- кишковоготракту. 3. Лабораторнимикритеріями, що засвідчують про порушення функціонального стану гепатобіліарної системивкомплексісиндромуполіорганноїнедостатностіпригіпоксичномуураженніуглибоконедоношених дітей є: зниження рівня загального білка, глюкозитатригліцеридів; підвищення рівня білірубіну, сечовини креатиніну та холестерину; збільшення активності АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ЛФ та ГГТ. 4. Діагностика порушень функціонального
стану гепатобіліарної системи повинна враховувати результати комплексного
клініко- лабораторного обстеження з визначенням основних патофізіологічних
механізмів порушень для забезпечення відповідної корекції лікувальних заходів.