ОЦІНКА КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНИХ МАРКЕРІВ ХАРЧОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ГЕСТАЦІЙНИМ ВІКОМ 34-36/6 ТИЖНІВ ПРИ ТЯЖКИХ ФОРМАХ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ

Анотація

Клініко-лабораторні показники порушень харчової толерантності у передчасно народжених дітей є актуальним питанням неонатології, яке потребує проведення наукових досліджень. Поглиблена діагностика та корекція харчової недостатності при перинатальній патології дозволить удосконалити підходи до надання допомоги новонародженим при адаптації до умов позаутробного життя, запобігти розвитку функціональної та хронічної патології у подальші роки життя. Мета – вивчити фактори ризику та клініко-лабораторні ознаки харчової недостатності у новонароджених гестаційним віком 34-36/6 тижнів при тяжких формах перинатальної патології. Матеріали і методи. Проведено аналіз факторів ризику та клініко-лабораторних показників харчової недостатності при перинатальній патології у 41 передчасно народженої дитини гестаційним віком від 34 до 36/6 тижнів (I група) порівняно з контрольною групою 50 новонароджених такого ж гестаційного віку (II група). Критеріями включення до I групи були: тяжкі форми перинатальної патології, в комплексі яких відмічалися ознаки харчової недостатності, інформаційна згода батьків на участь дитини у дослідженні. Критеріями виключення були: вроджені вади розвитку, відсутність інформаційної згоди батьків на участь дитини у дослідженні. Нозологічні діагнози виставляли з урахуванням рекомендацій МКХ Х. Аналіз біохімічних показників крові та копрофільтрату проведено з урахуванням загальноприйнятих та спеціальних методів дослідження. Використані можливості Німецько-Української лабораторії «БУКІНТЕРМЕД» при сприянні Котбуської суспільної лабораторії медицини, мікробіології та інфекційної епідеміології, Коттбус, Німеччина. Дослідження виконували з дотриманням основних положень GCP (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участі людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (зі змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України № 523 від 12.07.2012 р.). Отримано схвалення Комісії з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (Протокол № 2 від 9.02.2015 р.). Статистичний аналіз даних проводили з використанням програмного забезпечення «Statistica» (StatSoft Inc., Version 13.0, США). Статистичні величини визначено з урахуванням середньоквадратичного відхилення (S), стандартної похибки (m), середньої арифметичної вибірки (M), з використанням критерію Шапіро-Вілка (нормальний розподіл при кількості вибірки більше 30, р<0,05) та критерію КолгомороваСмірнова. Кількісні показники у вибірках із нормальним розподілом оцінювали з використанням критерію Стьюдента, статистична достовірність результатів визначена при р<0,05. Результати. Проведені дослідження показали, що порушення травної функції у передчасно народжених дітей мають комплексний характер та обумовлені поєднаною дисфункцією гепатобіліарної системи, підшлункової залози та кишківника. Основою патофізіологічних механізмів є гіпоксичне запалення на тлі морфо-функціональної незрілості організму, що супроводжується недосконалістю систем регуляції. Клінічними проявами харчової недостатності у новонароджених є: залишковий об’єм шлунка більше 50%, зригування та блювота, збільшення розмірів печінки та гепатолієнальний синдром, метеоризм, наявність залишків крові у копрофільтраті, ахолічні випорожнення, жовтяниця, набряки та ознаки ендотоксикозу. Лабораторними показниками, що прямо чи опосередковано підтверджують наявність харчової недостатності, у тому числі: з боку гепатобіліарної системи – підвищення активності AлAT, AсAT та ЛДГ (синдром цитолізу), активності ГГТ та ЛФ, рівнів холестерину та білірубіну (синдром холестазу), зменшення рівня загального білка та зростання рівня холестерину (синдром холестазу та синдром печінково-клітинної недостатності); з боку підшлункової залози – зниження рівня амілази, ліпази, трипсину та лейцинамінопептидази (недостатність зовнішньосекреторної функції); з боку кишківника – підвищення рівня кальпротектину, альбуміну, α-1-антитрипсину, фекальної еластази-1; зниження показника PMN-еластази (запалення та підвищення проникності слизової оболонки кишечника).

Висновки. 1. Харчова недостатність у передчасно народжених дітей при перинатальній патології обумовлена поєднаною дисфункцією гепатобіліарної системи,підшлунковоїзалозитакишківника,щопотребуєкомплексногообстеження від народження. 2. Порушення функціонального стану гастроінтестинальної системи у недоношених є проявом загальної дисфункції організму за умов гіпоксії та морфо-функціональної незрілості в період адаптації до позаутробного існування. 3.Оцінка клініко-параклінічних ознак харчової недостатності у новонароджених повинна мати комплексних характер з аналізом як загальноприйнятих показників біохімічного аналізу крові, так і спеціальних показників, які продемонстрували свою значущість, у тому числі, на рівні доклінічних проявів патології.