ДОВГОСТРОКОВІ СЕРЦЕВО-СУДИННІ НАСЛІДКИ У ПАЦІЄНТІВ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19: ПРОГНОСТИЧНІ ФАКТОРИ ТА КЛІНІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ

Анотація

Мета дослідження – оцінити поширеність серцево-судинних ускладнень у пацієнтів, що перенесли COVID-19, визначити ключові прогностичні фактори та вивчити вплив демографічних характеристик на ризик їх розвитку. Матеріали і методи. Дослідження проведено у форматі проспективного когортного спостереження, що охопило 328 пацієнтів, які перенесли COVID-19 середнього та тяжкого ступеня. Усі пацієнти мали лабораторно підтверджений діагноз SARS-CoV-2 та рентгенологічні/КТ ознаки пневмонії. Протягом 12 місяців після виписки здійснювали моніторинг стану з оцінкою демографічних даних, анамнезу, фізикального статусу, інструментальних (ЕКГ, ЕхоКГ, КТ/рентген) та лабораторних показників (NLR, CRP, D-димер тощо). з метою виявлення віддалених серцево-судинних ускладнень, включаючи аритмії, MACE, серцеву недостатність, тромбоемболії. Пацієнтів поділено на групи залежно від наявності ускладнень; порівняння здійснювали за допомогою t-тесту та χ²-критерію. Результати. СС ускладнення були виявлені у 31,4% пацієнтів. Гендерний аналіз показав, що чоловіки частіше мали ускладнення, зокрема несприятливі серцевосудинні події (MACE) (19,4% проти 13,8% у жінок). Підвищення нейтрофільнолімфоцитарного співвідношення (NLR), рівнів С-реактивного протеїну (CRP) та D-димеру у пацієнтів із наявними СС наслідками COVID-19 засвідчують про їхню значущість як маркерів ризику серцево-судинних ускладнень. Висновки. Отримані результати підкреслюють важливість моніторингу пацієнтів, що перенесли COVID-19, на предмет кардіоваскулярних захворювань з акцентом на групи ризику. Використання біомаркерів, зокрема, NLR та D-димер, дозволяє підвищити ефективність ранньої діагностики, профілактики та лікування серцево-судинних ускладнень. Ключові слова: COVID-19, довгострокові серцево-судинні наслідки, фактори ризику, прогностичні маркери.