ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ: КЛІНІЧНІ МОЖЛИВОСТІ ТАКОНТРОЛЬ

Анотація

Мета роботи – дослідити можливість аналізу ультракороткої варіабельності
серцевого ритму (ВСР) з використанням фотоплетизмографії (ФПГ) та оцінкоюваріабельності частоти пульсу (ВЧП) за допомогою смартфона в умовах стрес- тестів і оцінки шкали депресії Бека. Матеріал та методи. Обстежено 30 здорових добровольців (студентів- медиків)
із розподілом на 2 групи та аналізом вихідної ВСР і після фізичного навантаження
(n=15) і вихідної ВСР та після психоемоційного навантаження з використаннямпрограми «ECG For Everybody» з 2-хвилинною реєстрацією ВЧП за допомогоюсмартфона з оцінкою 17 показників ВСР та з аналізом 6 основних показників
(SDNN, RMSSD, pNN50, LF, HF, LF/HF та додатково – TINN).
Результати. За результатами аналізу змін ВСР при використанні ФПГ за
допомогоюсмартфона в умовах стрес- тестів з оцінкою приросту змін від вихідних
значень (Δ%) визначені розбіжності спрямування показників RMSSD (різниця
становила Δ%1-2= –13,77% (p>0,2) для фізичного навантаження і Δ%1-2= –2,25%
(p>0,5) для психоемоційного навантаження), SDNN (Δ%1-2= –23,35%
(p>0,5) і Δ%1-2= –0,21% (p>0,5) відповідно), pNN50 (Δ%1-2= –27,76% (p>0,2)
і Δ%1-2=+14,72% (p>0,2) відповідно), LF (Δ%1-2=+8,55% (p>0,5) і Δ%1-2=+141,40%
(p<0,05) відповідно), НF (Δ%1-2= –40,99% (p>0,2) і Δ%1-2=+98,65% (p<0,005)
відповідно), LF/ НF (Δ%1-2=+113,79% (p<0,05) і Δ%1-2=+66,08% (p<0,02)
відповідно), TINN (Δ%1-2= –34,50% (p<0,05) і Δ%1-2= –16,81% (p>0,2) відповідно),
визначений зв’язок відношення шансів залежності зменшення показника
SDNN і наявності депресії за шкалою Бека, що дорівнює 4,0 (однак при р>0,1).
Використання двохвилинної реєстрації ВСР у власному дослідженні визначило
найбільш ефективними показниками для фізичного навантаження LF/HF і TINN,
що засвідчує про переважання симпатичної активації. За умов психоемоційного
навантаження спостерігаються достовірні зміни LF і LF/HF у напрямку
активації симпатичного контура. Важливо відзначити, що у студентів- медиків активація симпатичного контура спостерігається за всіма вивченими
показниками RMSSD, SDNN, pNN50, LF і HF із достовірною різницеюдля
LF/ HF і TINN за умов фізичного навантаження. Психоемоційне навантаження
пов’язується зі строкатістю спрямування показників, що вивчалися, але такожвказує на активацію симпатичного контура. Висновок. Використання ФПГ зі смартфоном для аналізу ВСР є ефективним. Встановлено нестабільність балансу ВСР серед студентів- медиків при фізичному
навантаженні, що сприяє активації симпатичного відділу нервової системи. У невеликій кількості спостережень підтверджено тенденціюактивації
симпатичного відділу під навантаженням для таких показників ВСР: RMSSD,
SDNN, pNN50, LF і HF із достовірним розподілом для LF/HF і TINN. Оцінка
психічного благополуччя за шкалою депресії Бека вказує на тенденцію до зменшення
показника SDNN у разі наявності депресіїза цією шкалою з відношенням шансів 4,0.