СТЕАТОЗ ПЕЧІНКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРОЮ РЕВМАТИЧНОЮ ЛИХОМАНКОЮ: КЛІНІКО-ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Анотація

За нашими попередніми дослідженнями, у 73% пацієнтів із хронічною ревматичною
хворобою серця з набутими вадами діагностується стеатоз печінки (СП), який
асоціюєтьсяз активацієюсиндрому запалення, погіршеннямвуглеводногометаболізму,
структурно-функціональними змінамисерця, перевагоютромбоутвореннята ліпідним
дистресом. Однак стан цих процесів під час гострого ревматичного запалення
у пацієнтів із гострою ревматичною лихоманкою (ГРЛ) вивчений недостатньо, що
зумовило актуальність та доцільність нашого дослідження.
Мета – оцінити поширеність стеатозу печінки та біохімічні критерії активності
запалення, станупечінкита серця у пацієнтів ізгостроюревматичноюлихоманкою.
Матеріали і методи. У стаціонарних умовах за стандартними методами обстежено
58 пацієнтів із ГРЛ (16 чоловіків, 42 жінки, вік 34,7±2,2 р. р.) без збільшення обсягу
досліджень відповідно до наказу МОЗ України № 676 (2006) «Про затвердження
протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Ревматологія»» із
дотриманням засад Гельсингської декларації прав людини та за ухвалою комісії
з біоетики ЛНМУ (протокол № 4 від 15.04.24). Пацієнтів розподілили на дві зіставні за
статтю та масою тіла групи залежно від наявності СП (група 1 (Г1), n=27, чоловіки –
33,33%, жінки – 66,67%; середній вік – 39,11±2,37 рр.) або з його відсутністю (Г0, n=31,
чоловіки – 22,58%, жінки – 77,42%; середній вік – 30,39±2,06 рр.). Критерії діагнозу
СП: неоднорідність паренхіми внаслідок дистального загасання сигналу із підвищенням
акустичної щільності; збільшення розмірів; незначне розширення селезінкової та
ворітної вен, погана візуалізація судин печінки; відсутність лабораторних ознак
запалення та цитолізу. Критерії виключення: наявність вірусних гепатитів, пухлини,
печінкова, серцева та дихальна недостатність 2 ст. та вище, вагітність. Цифрові дані
опрацьовані статистично з використанням програмного забезпечення Statistica 6.0;
кореляційний аналіз проведений за Пірсоном (r),за поріг істотності прийнято р<0,05.
Результати. За даними сонографічного обстеження печінки, майже у половини
пацієнтів траплявся СП (46,55±6,55%). Пацієнти зі СП виявились старшими за
віком (39,11±2,37 vs 30,39±2,06 рр., р<0,05), хоча, згідно критеріям ВООЗ, і ті, й інші
належали до групимолодого віку (до 44 років).Хоча пацієнти, включені до дослідження,
не мали клінічних та лабораторних маркерів стеатогепатиту, за умов СП вміст
аланінамінотрансферази (АЛТ) був істотно вищим (0,61±0,14 vs 0,31±0,04, р<0,05),
тоді як за рівнями аспартатамінотрансферази (АСТ), індексу де Рітіса, загального
білірубіну відмінностей не виявлено.Активністьнеспецифічного запалення була вищою
за умов СП, що засвідчено достовірно вищим значенням С-реактивного протеїну
(16,96 vs 12,61 мг/л, р<0,05). Пацієнти з ГРЛ та СП відрізнялись за гемодинамічними
показниками. Передусім, вони характеризувались вищими значеннями систолічного
артеріального тиску, хоча і в межах норми (132,71 vs 121,30 мм рт.ст., р<0,05), що
супроводжувалось несприятливими структурними змінами серця: істотно більшими
розмірами правого шлуночка (2,22 vs 1,97 см, р<0,05), лівого передсердя (3,83 vs 3,17 см,
р<0,05) та товщини задньої стінки лівого шлуночка (0,99 vs 0,84 см, р<0,05).
Висновки. 1. У 46,55% пацієнтів молодого віку (до 44 рр.) із гострою ревматичною
лихоманкою діагностується стеатоз печінки, що супроводжується вищим нормальним
рівнем систолічного артеріального тиску, активацією системного запального синдрому
за С-реактивним протеїном, вищим значенням АЛТ та ознаками гіпертрофії та
дилатаціїшлуночків.2.Заданимикореляційногоаналізу,зростанняАЛТзаумовстеатозу
печінки асоціюється з ліпідним дисметаболізмом та поглибленням структурних змін
серця, що є несприятливим для пацієнтів ізгострою ревматичною лихоманкою.