МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ СУПРОВІД ПІДЛІТКІВ ІЗ КАРДІОЛОГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Анотація

Медичні сестри, як координатори команд у забезпеченні ведення кардіологічних
пацієнтів, довели свою здатність впливати на фактори ризику розвитку та
прогресування патологічних станів.
Мета роботи – вивчити обізнаність медичних сестер щодо чинників розвитку
серцево-судинної патології у підлітків та їх роль у профілактиці кардіологічної
патології.
Матеріал та методи. Упродовж 2023-2024 років проведено анкетування 35
медичних сестер педіатричних відділень м. Чернівці та 57 підлітків за
розробленими опитувальниками щодо чинників розвитку серцево-судинної
патології. У всіх підлітків підраховували пульс, вимірювали артеріальний тиск та
проводили функціональну пробу Руф’є. За необхідності застосовували:
кардіоінтервалографію з кліноортостатичною пробою для оцінювання
вегетативного гомеостазу, електрокардіографію для визначення електричної
активності серця, ехокардіографію для аналізу морфометрії серця та серцевої
діяльності. Усі дослідження проведені за інформованою згодою учасників
дослідження, із дотриманням засад Гельсингської декларації прав людини та за
ухвалою комісії з біоетики БДМУ (протокол № 6 від 15.04.25 р.). Статистичну
обробку одержаних результатів проводили за допомогою стандартної
статистичної комп’ютерної системи «Microsoft Excel» (2007): обчислення
середнього арифметичного (М), похибки середнього арифметичного (m),
стандартного відхилення (д), оцінка достовірності показників (р), обчислення
критерію Стьюдента (t). При p < 0,05 – різниця між показниками вважалася
достовірною.
Результати. Функціональні резерви серцево-судинної системи у 12 (21,6%)
підлітків достатні та високі, у 31 (56,1%) – у нормі та у 14 (24,5%) – знижені.
Ризики відхилень у роботі серцево-судинної системи встановлено у 12,2%
обстежених підлітків та ще у такої ж кількості осіб виявлено незадовільний
функціональний стан серцево-судинної системи. Медичні сестри педіатричних
відділень у переважній більшості знають модифіковані фактори ризику розвитку
серцево-судинних захворювань у підлітків та можуть бути задіяні для
профілактичної роботи. Обізнаність підлітків щодо суті здорового способу
життя є дуже низькою. Частину обмежень із наведеного переліку вони визначили
як не корисні, більшість підлітків відзначили обмеження як такі, що мають
слабку або помірну користь. При цьому 70,1% підлітків вважають застосування
опитувальника емоційної напруги взагалі не корисним.
Висновки. 1. Обізнаність, усвідомленість і готовність підлітків здійснювати
доказові скринінгові обстеження є низькою. 2. Медичні сестри достатньо
поінформовані та можуть оцінювати потенційні ризики розвитку кардіологічної
патології в підлітковому віці, проводити скринінг факторів ризику у підлітків,
виділяти групу ризику. 3. Через персоналізоване керівництво медичні сестри
можуть супроводжувати та заохочувати підлітків до дотримання режиму
раціонального харчування, виконання фізичних вправ, відмови від шкідливих
звичок, застосування ефективних методів боротьби з емоційним стресом,
забезпечуючи довготривалі позитивні зміни. 4. Пропонується створення
навчальної програми для підлітків щодо ймовірних модифікованих ризиків
розвитку серцево-судинної патології.