КЛІНІЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ КОРОНАРНИМ СИНДРОМОМ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ІЗ МЕТАБОЛІЧНИМИ МАРКЕРАМИ

Анотація

Мета дослідження – об'єктивізувати аналіз кількісних показників
електрокардіограми (ЕКГ) з урахуванням віку, статі, параметрів ліпідного
обміну та різних рівнів сечової кислоти.
Матеріали і методи. У дослідження включено 19 пацієнтів із ХКС (попередньо
підтвердженим діагнозом стабільної стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК) з
наступним розподілом на групи залежно віку, статі, аналізів крові (рівні сечової
кислоти (СК), загального холестерину (ЗХС), холестерину ліпопротеїнів високої
(ХС ЛПВЩ) і низької щільності (ХС ЛПНЩ), показників ехокардіографії
(фракція викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ)).
Досліджували концепт графічного аналізу ЕКГ, що включав 19 параметрів хвиль
та інтервалів, у тому числі: 1) площа хвилі зубця Р (під кривою до ізолінії від
початку до вершини зубця Р, мм2
), 2) амплітуда зубця Р (мм), 3) мінімум Р зубця
(найкоротша Р хвиля серед усіх відведень, мс), 4) дисперсія P-хвилі (розбіжність
між найдовшою і найкоротшою Р хвилями, мс), 5) максимум зубця Р (найдовша
Р хвиля серед усіх відведень, мс), 6) середня тривалість хвилі Р (в усіх
відведеннях, мс), 7) інтервал PQ (інтервал від початку зубця Р до початку
комплексу QRS, мс), 8) амплітуда зубця R (мм), 9) амплітуда хвилі S (мм), 10)
тривалість інтервалу QRS (мс), 11) амплітуда зубця Т (мм), 12) інтервал TpTe
(мс), 13) мінімум зубця Т (мм), 14) дисперсія хвилі Т (мс), 15) максимум зубця Т
(мм), 16) інтервал QTc коригований, максимум (мс), 17) інтервал QTc
коригований, мінімум (мс), 18) дисперсія QTc (мс), 19) тривалість інтервалу QTс
коригованого (мс).
Статистичну обробку даних здійснювали з використанням електронних
таблиць, застосовували параметричні та непараметричні методи порівняння.
За умови нормального розподілу даних використовували метод Стьюдента (дані
представлені як середнє значення (M) та похибка середнього значення (m)), тоді
як за ненормального розподілу – критерій Манна-Уїтні. Для аналізу кореляційних
зв'язків використовували коефіцієнти кореляції Пірсона та Спірмена. Також
аналізували відношення шансів і відношення ризиків (співвідношення ймовірності
події до ймовірності її ненастання / ймовірність події, OR/RR). Критичний
рівень статистичної значимості було встановлено при p<0,05, а тенденцію –
при p<0,1. Роботу виконували з дотриманням основних положень GCP (1996 р.),
Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 р.), Гельсінської
декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення
наукових медичних досліджень за участі людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ
України № 690 від 23.09.2009 р. (зі змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я України № 523 від 12.07.2012 р.). Дослідження
відбувалось в межах ініціативної науково-дослідної роботи кафедри
внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини на тему:
«Прецизійний підхід до лікування гострого та хронічного коронарних синдромів
– сучасний менеджмент і терапевтичні перспективи» (2025-2029 рр.).
Результати. При аналізі двох груп стосовно рівнів СК (368,1±18,97 ммоль/л
проти 510,6±7,77 ммоль/л, р<0,001) встановлено достовірне зменшення
амплітуди зубця R при вищому рівні СК (10,89±1,00 мм у групі з нижчим рівнем
СК проти 7,1±0,72 мм у групі з вищим рівнем СК, р<0,02, Δ%1-2=-35,00%, при
визначенні за 100% показника амплітуди зубця R у групі з нижчим рівнем СК). У
гендерному та віковому розподілах виявлено кореляцію між амплітудою зубця Т
і рівнем холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ). Аналіз впливу на
показники ЕКГ фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ, в розподілі ≥56<%, що
становило 62,0±1,13% проти 50,11±1,31%, р<0,001) показав значущі
відмінності у тривалості комплексу QRS зі збільшенням тривалості QRS при
нижчих значеннях ФВ ЛШ (155,6±14,05 мс проти 108,9±11,11 мс, р<0,02, Δ%1-
2=-30%, при визначенні за 100% показника тривалості QRS у групі меншої ФВ). Аналіз залежно від рівня загального холестерину (ЗХС, в розподілі ≥5,46<
ммоль/л, 6,36±0,12 ммоль/л проти 3,91±0,22 ммоль/л, р<0,001) виявив значущі
відмінності у дисперсії зубця Т з її зменшенням в групі зростання ЗХС
(80,0±14,96 мс проти 43,33±4,66 мс, р<0,05, Δ1-2=45,8%, при визначенні за 100%
показника у групі меншого ЗХС).
Висновок. Ключові відмінності кількісної оцінки ЕКГ залежно від віку, статі,
параметрів ліпідного обміну та рівня СК встановлено за показниками амплітуди
зубців T і R, дисперсії зубця Т і тривалості комплексу QRS.