КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПММА-ЦЕМЕНТУ В ЛІКУВАННІ ВОГНЕПАЛЬНИХ ПЕРЕЛОМІВ ІЗ ДЕФЕКТАМИ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ

Анотація

Мета дослідження – охарактеризувати клінічну ефективність використання
ПММА-цементу в лікуванні пацієнтів із вогнепальними переломами трубчастих
кісток, враховуючи анатомо-морфологічні характеристики кісткового дефекту.
Матеріал і методи. Проаналізовано результати лікування 39 поранених із
вогнепальними переломами трубчастих кісток із кістковими дефектами, яким
застосовували ПММА-цемент. Середній вік – 38,77±9,31 років. Клінічні
результати оцінювали з використанням шкали Neer-Grantham-Shelton.
Аналізували розмір дефекту, його тип визначали за допомогою класифікацій
дефектів довгих кісток при бойовій травмі кінцівок та за Tetsworth. Дослідження
виконували з дотриманням біоетичних норм відповідно до принципів Гельсінкської
декларації Всесвітньої медичної асоціації (Сьомий перегляд, редакція 2013 року),
Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997 рік), а також
чинних національних і інституційних етичних стандартів, що підтверджено
Комітетом з біоетики КНП «Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної
допомоги», м. Вінниця (протокол №3 від 02.06.2025 року). Усі пацієнти належно
поінформовані щодо мети дослідження та умов його проведення. Письмові
інформовані згоди на участь у дослідженні отримано. Особисті дані обстежених
знеособлені. Статистичну обробку даних виконували за допомогою програмного
засобу IBM SPSS Statistics 27.0.1. Кількісні параметри наведено у форматі
середнього вибіркового значення та стандартного відхилення (M±SD).
Категоріальні змінні представлено у вигляді абсолютної кількості випадків (n) та
відповідного відсоткового значення (%). Для порівняння показників між
незалежними групами застосовували непараметричний критерій КраскелаУолліса, а для оцінки функціонального зв’язку між змінними – коефіцієнт рангової
кореляції τ-Кендала. Прогностичну цінність досліджуваних характеристик
кісткового дефекту щодо клінічного результату застосовування ПММАкісткового цементу визначали за допомогою моделі бінарної логістичної регресії,
розраховуючи відношення шансів (OR) та 95 % довірчі інтервали (CI).
Статистично значущими вважали відмінності встановлені при рівні
ймовірності р≤0,05.
Результати. Середній результат лікування становив 74,51±14,24 балів. В 11
(28,20 %) обстежених встановлено відмінні показники, у 14 (35,90 %) – хороші, у
9 (23,08 %) – задовільні, у 5 (12,82 %) – незадовільні. Фактором, пов’язаним із
достовірно гіршими результатами, є більший розмір дефекту (τ=-0,48,
р=0,00002), у тому числі понад 5 см (τ=-0,29, р=0,009), дефекти типу С2 (τ=-0,22,
р=0,05), С3 (τ=-0,39, р=0,0004), D3 C (τ=-0,45, р=0,00007). Значущо кращі
результати встановлено у пацієнтів із дефектами розмірами до 3 см (τ=+0,31,
р=0,006), типу В3 (τ=+0,24, р=0,03), С1 (τ=+0,40, р=0,0003), D3 A (τ=+0,44,
р=0,00008). Аналізуючи прогностичну цінність характеристик, вищі шанси
формування незадовільних результатів доведено у пацієнтів із дефектами
розміром понад 5 см (OR=2,79, CI (1,34-13,34), p=0,001), типу С3 (OR=11,25, CI
(1,32-95,73), р=0,02), D3 С (OR=30,00, CI (2,44-368,83), p=0,002). Натомість вищі
шанси відмінних результатів встановлено у пацієнтів із дефектами типу С1
(OR=5,25, CI (1,12-24,67), р=0,03), D3 А (OR=8,00, CI (1,56-40,92), р=0,006).
Висновок. Доведено високу клінічну ефективність використання ПММА-цементу
в лікуванні пацієнтів із вогнепальними переломами трубчастих кісток та
доцільність аналізу анатомо-морфологічних характеристик кісткового дефекту
при виборі оптимального методу лікування.