ОСОБЛИВОСТІ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВУЛЯТОРНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ТА ЕМБРІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ПРИ БЕЗПЛІДДІ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ

Анотація

Безпліддя, пов’язане із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), особливо при
поєднанні з метаболічним синдромом (МС), є складною клінічною проблемою
сучасної репродуктивної медицини. Метаболічні порушення зумовлюють
резистентність до гонадотропінів, зниження якості ооцитів і погіршення
ембріонального розвитку навіть за умов застосування допоміжних
репродуктивних технологій.
Мета – проаналізувати особливості перебігу контрольованої овуляторної
стимуляції, показників запліднення та ембріонального розвитку у пацієнток із
синдромом полікістозних яєчників у поєднанні з метаболічним синдромом.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 120 циклів
екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) у жінок із безпліддям, які проходили
лікування в медичному центрі «Клініка професора Стефана Хміля» у 2013-2023
рр. Дослідження виконано з дотриманням положень Гельсінської декларації
(2013), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (1997) та Наказу
МОЗ України №690 від 2009 р. (зі змінами №523 від 2012 р.). Рішенням комісії з
питань біоетики Тернопільського національного медичного університету імені І.
Я. Горбачевського (протокол №75 від 01.11.2023 р.) дослідження схвалено.
Пацієнток розподілено на три порівнювані групи: основна група (n=46) – СПКЯ
+ МС, група порівняння (n=44) – СПКЯ без МС, контрольна група (n=30) –
трубний фактор безпліддя. Діагноз СПКЯ встановлювався за Роттердамськими
критеріями (ESHRE/ASRM, 2003), а МС – згідно з International Diabetes Federation
(IDF, 2005). До дослідження включали жінок віком 24-36 років із первинним або
вторинним жіночим безпліддям, показаннями до проведення ЕКЗ із власними
ооцитами та повною медичною документацією щодо всіх етапів стимуляції,
пункції, запліднення і культивування ембріонів. Критеріями виключення були вік
понад 37 років, наявність інших факторів безпліддя, протипоказання для
застосування лікувальних програм ДРТ, визначені Порядком застосування
допоміжних репродуктивних технологій в Україні (Наказ Міністерства охорони
здоров’я України 09.09.2013 № 787); використання донорських гамет або
сурогатного материнства. Протокол ЕКЗ містив контрольовану стимуляцію
суперовуляції, трансвагінальну пункцію фолікулів, запліднення методом ICSI,
культивування ембріонів до стадії бластоцисти та їхню кріоконсервацію.
Оцінювали тривалість стимуляції, сумарну дозу гонадотропінів, кількість і
якість ооцитів, частку нормально запліднених (2PN), рівень бластуляції та
кількість отриманих бластоцист. Обробку результатів проводили за допомогою
Microsoft Excel та Statistica. Для перевірки нормальності розподілу застосовували
критерій Шапіро-Вілка, міжгрупові відмінності оцінювали за тестом КраскелаВолліса, а динаміку показників у межах груп – за критерієм Вілкоксона. Рівень
статистичної значущості встановлено при p<0,05.
Результати. У жінок із СПКЯ та МС спостерігалася більша тривалість
стимуляції (11,5 ± 2,1 днів) і вища сумарна доза гонадотропінів (2875 ± 780 МО)
при нижчому індексі чутливості яєчників (7,68 ± 2,1). Кількість отриманих
ооцитів (22,1 ± 6,2) не корелювала з подальшою результативністю запліднення.
Частота нормального запліднених (2PN) була зниженою (76,1 %), як і рівень
бластуляції (39,0 %), порівняно з іншими групами. Ймовірно, це пов’язано з
метаболічними порушеннями мікрооточення фолікулів, підвищеним рівнем
інсулінорезистентності та оксидативного стресу, що негативно впливає на
якість ооцитів і подальший ембріональний розвиток.
Висновки. Поєднання СПКЯ та метаболічного синдрому супроводжується
зниженням якості гамет та ембріонального розвитку при збереженому
оваріальному резерві. Це підтверджує необхідність персоналізованих протоколів
стимуляції та метаболічної корекції на етапі прегравідарної підготовки.