ВІДДАЛЕНІ СЕРЦЕВО-СУДИННІ НАСЛІДКИ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ COVID-19: АНАЛІЗ ПРЕДИКТОРІВ ТА БІОМАРКЕРІВ

Анотація

Пандемія COVID-19 спричинила значне навантаження у вигляді довготривалих
ускладнень для здоров’я, особливо в серцево-судинній сфері. Розуміння
предикторів і механізмів, що лежать в основі цих ускладнень, є критично
важливим для покращення догляду за пацієнтами після COVID-19 та їхніх клінічних результатів.
Мета роботи – оцінити довготривалі серцево-судинні (СС) наслідки у пацієнтів,
які перенесли COVID-19, визначити ключові біомаркери та предиктори, а також
розробити прогностичні моделі для стратифікації ризику.
Матеріали і методи. У дослідження включено 328 госпіталізованих пацієнтів із
підтвердженим COVID-19 і пневмонією середнього або тяжкого перебігу, яких
спостерігали протягом 12-ти місяців після виписки. Критеріями виключення були
летальні випадки під час госпіталізації, наявність в анамнезі серцево-судинних
подій (інфаркт міокарда, інсульт) та тяжких декомпенсованих супутніх
захворювань. До вибірки увійшли чоловіки та жінки віком 42-71 років (середній вік
56,6 ± 0,5 року). Після періоду спостереження пацієнтів поділено на дві групи: із
серцево-судинними ускладненнями та без них. Проаналізовано клінічні,
лабораторні й інструментальні показники, зокрема С-реактивний білок (CRP), Dдимер та співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (NLR). Статистичний
аналіз включав описову статистику, t-тест Стьюдента для кількісних змінних,
критерій χ² для категоріальних показників, логістичну регресію для виявлення
незалежних предикторів та ROC-аналіз із розрахунком площі під кривою (AUC)
для оцінки точності прогностичних моделей. Попередньо проводили
стандартизацію кількісних змінних і виключення неповних записів. Аналіз
виконували з використанням Python та Google Sheets; статистично значущими
вважалися результати при p < 0,05. Дослідження схвалене Комісією з біоетики
Буковинського державного медичного університету (Протокол № 1 від
15.09.2022) та проведене відповідно до Гельсінської Декларації. Перед
включенням до дослідження всі учасники надали письмову інформовану згоду.
Результати. Протягом періоду спостереження у 31,4% пацієнтів виявлено
серцево-судинні ускладнення, зокрема аритмії (5,2%), інфаркт міокарда (8,2%)
та MACE (16,5%). Чоловіча стать і вік були значущими демографічними
предикторами СС-наслідків (ВШ = 1,95 та ВШ = 1,04 на рік відповідно). Аналіз
біомаркерів показав суттєво вищі рівні NLR і D-димеру в пацієнтів із ССускладненнями (p < 0,001). NLR виявився найпотужнішим індивідуальним
предиктором (ВШ = 18,18; AUC = 0,72). Прогностичні моделі, що поєднували
біомаркери та демографічні чинники, досягли AUC = 0,93 для СС-ускладнень, що
засвідчує про значно вищу ефективність порівняно з окремими предикторами.
Висновки. 1. У пацієнтів після COVID-19 відзначається висока частота
віддалених серцево-судинних ускладнень, зокрема MACE, аритмій та інфаркту
міокарда. 2. Підвищені рівні NLR та D-димеру є ключовими предикторами
несприятливих серцево-судинних подій. 3. Використання предиктивних моделей із
включенням біомаркерів покращує оцінку ризику та стратифікацію пацієнтів. 4.
Комплексна постковідна допомога потребує регулярного кардіологічного
скринінгу та мультидисциплінарного підходу. 5. Довгостроковий кардіологічний
моніторинг і предиктивні підходи є ключовими для поліпшення результатів
лікування та стійкості системи охорони здоров’я.