ОСОБЛИВОСТІ ГОРМОНАЛЬНОГО ГОМЕОСТАЗУ ТА РІВНЯ ВІТАМІНУ D У ПАЦІЄНТОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ З ЕНДОМЕТРІОМАМИ ЯЄЧНИКІВ

Анотація

Пошук методів збереження репродуктивного потенціалу у жінок з
ендометріомами яєчників залишається однією з найбільш дискусійних тем
сучасної гінекології. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю
мінімізації негативного впливу лапароскопічної цистектомії на оваріальний
резерв, який часто знижується внаслідок хірургічної травми. Особливої уваги
заслуговує вивчення ролі супутньої недостатності вітаміну D, яка може бути
додатковим патогенетичним фактором прогресування ендометріозу та
зниження фертильності.
Мета дослідження – порівняти особливості гормонального гомеостазу та рівня
вітаміну D за даними ретроспективного аналізу у пацієнток репродуктивного
віку з ендометріомами яєчників із використанням хірургічного лікування, без нього
та групи контролю.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток
стаціонарних пацієнток у медичному центрі «Інномед» за період 2019 – 2025 рр.
Дослідження виконано з дотриманням положень Гельсінської декларації,
прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2008
рр.), Конвенції ради Європи про права людини та біомедицину (1977 р.),
відповідних положень ВООЗ, Міжнародної ради медичних наукових товариств,
Міжнародного кодексу медичної етики (1983 р.), наказу МОЗ України № 690 від
23.09.2009 р. (зі змінами № 523 від 12.07.2012 р.). Рішенням комісії з питань
біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова
(протокол № 1 від 16. 01. 2025 р.) дослідження схвалено.
До дослідження було залучено 140 жінок репродуктивного віку (25-37 р.), які
проходили лікування з приводу ендометріом яєчників. Сформовано чотири групи:
перша – 41 пацієнтка з ендометріомами яєчників після лапароскопічної
цистектомії і призначення агоністів рилізинг-гормону; друга – 37 пацієнток після
лапароскопічної цистектомії без призначення а-ГнРГ; третя – 32 пацієнтки з
ендометріомами яєчників без хірургічного лікування; четверта – контрольна (30
жінок репродуктивного віку з безпліддям трубного генезу). Досліджено
гормональний фон та рівень вітаміну D, проведено порівняння між групами
пацієнток із ендометріомами яєчників із застосуванням хірургічного лікування,
без нього та групою контролю. Обробку результатів проводили за допомогою
Microsoft Excel та Statistica. Для перевірки нормальності розподілу застосовували
критерій Шапіро-Вілка, міжгрупові відмінності оцінювали за тестом КраскелаВолліса, а динаміку показників у межах груп – за критерієм Вілкоксона. Рівень
статистичної значущості встановлено при p<0,05.
Результати. Аналіз показників гормонального фону жінок, включених у
дослідження показав, що в усіх основних групах зафіксовано суттєве зниження
оваріального резерву: рівень антимюллерового гормону (АМГ) був мінімальним у
першій групі (0,95 ± 0,15) нг/мл та дещо вищим у другій (1,11 ± 0,19) нг/мл і третій
(1,29 ± 0,11) нг/мл порівняно з контролем (2,37 ± 0,11) нг/мл. Рівень ФСГ був
статистично значуще вищим за контроль (7,15 ± 1,35) МО/л і становив (11,01 ±
1,75); (10,93 ± 1,51) та (10,15 ± 1,49) МО/л відповідно, демонструючи слабкий
зворотний кореляційний зв’язок з АМГ. Концентрація ЛГ мала тенденцію до
зниження (4,94 ± 2,08); (5,34 ± 1,79) та (5,41 ± 1,73) МО/л проти (5,95 ± 1,57)
МО/л у контролі, що призвело до зменшення індексу ЛГ/ФСГ. Також у пацієнток
основних груп виявлено вірогідне підвищення рівнів: естрадіолу: (48,7 ± 6,9); (54,9
± 5,8) та (58,75 ± 4,7) пг/мл (контроль – (35,1 ± 21,9) пг/мл); пролактину:
показники сягали верхньої межі норми (16,95 ± 3,8); (18,79 ± 3,51) та (17,31 ± 3,16)
мкг/л проти (10,99 ± 2,31) мкг/л у контролі (р < 0,05); прогестерону: (1,21 ± 0,18);
(1,17 ± 0,16) та (1,14 ± 0,17) нг/мл (контроль – (0,95 ± 0,17) нг/мл). Натомість
рівень загального тестостерону був значно зниженим (0,37 ± 0,19); (0,45 ± 0,18)
та (0,49 ± 0,17) нг/мл порівняно з (1,55 ± 0,37) нг/мл у контролі. Вміст вітаміну D
(25(OH)D) в основних групах відповідав нестачі (20,16 ± 4,8); (23,79 ± 5,1) та (24,35 ± 4,7) нг/мл, тоді як у контрольній групі він був значно вищим – (51,19 ± 5,7)
нг/мл.
Висновки. Результати дослідження підтверджують негативний вплив
лапароскопічної цистектомії на оваріальний резерв та гормональний дисбаланс у
пацієнток з ендометріомами яєчників: зниження рівнів АМГ, ЛГ і тестостерону
на тлі підвищення ФСГ, естрадіолу, пролактину та прогестерону, а також
демонструють супутню недостатність вітаміну D у цих пацієнток.