КЛІНІКО-МЕТАБОЛІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГОСТРИМ ІНФАРКТОМ МІОКАРДА З УРАХУВАННЯМ НАЯВНОСТІ ОЖИРІННЯ

Анотація

Поєднання ожиріння, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету 2 типу та
хронічної хвороби нирок формує кардіо-ренально-метаболічний континуум, який
значною мірою визначає перебіг гострого інфаркту міокарда, темпи відновлення
функції серця та довгостроковий прогноз. Саме тому вивчення цієї групи
пацієнтів у межах національних вибірок має важливе практичне значення для
удосконалення підходів до профілактики та лікування серцево-судинних
захворювань.
Мета дослідження – визначити особливості клініко-метаболічного профілю
пацієнтів із гострим інфарктом міокарда (ГІМ) з урахуванням наявності
ожиріння як ключового коморбідного чинника.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на базі відділення лікування
гострого коронарного синдрому та інфаркту міокарда ДНП «Інститут серця
МОЗ України». У дослідження включено 102 пацієнти з підтвердженим діагнозом
ГІМ відповідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ESC,
2023): 81 чоловік (79,4%) та 21 жінка (20,6%); середній вік – 61,7 ± 10,4 року.
Критеріями включення були: підтверджений діагноз ГІМ (STEMI або NSTEMI),
вік 40-86 років, відсутність тяжких супутніх або онкологічних захворювань.
Критеріями виключення були: серцева недостатність III–IV ФК за NYHA,
швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) <30 мл/хв/1,73 м², активні інфекційні,
запальні або системні захворювання, злоякісні новоутворення, неможливість
повного обстеження або відмова від участі у дослідженні. Усі пацієнти
отримували стандартну медикаментозну терапію згідно з рекомендаціями
Європейського товариства кардіологів (ESC) (2023). Проводили
антропометричні вимірювання та розрахунок індексу маси тіла (ІМТ). За ІМТ
хворих поділили на групи з різними ступенями ожиріння (ІМТ ≥30 кг/м²; n=71) та
без ожиріння (ІМТ <30 кг/м²; n=31). Біохімічне обстеження включало визначення
рівнів глюкози, HbA1c, загального холестерину, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцеридів,
NT-proBNP, креатиніну та сечовини з використанням автоматизованих
аналізаторів BioSystems A25 і Cobas e411; показник ШКФ розраховували за
формулою CKD-EPI. Інструментальне обстеження включало ЕКГ у 12-ти
відведеннях та ехокардіографію з оцінкою фракції викиду лівого шлуночка (ФВ
ЛШ), діастолічної функції, локальних порушень скоротливості, систолічного
тиску в легеневій артерії. Товщину епікардіальної жирової клітковини
вимірювали в парастернальній позиції по вільній стінці правого шлуночка в кінці
систоли з обчисленням середнього значення за трьома вимірюваннями.
Статистичний аналіз виконували з використанням пакета Statistica 13.0.
Кількісні показники подано як середнє ± стандартне відхилення. Нормальність
розподілу перевіряли тестом Шапіро–Уїлка. Для порівняння груп застосовували tкритерій Стьюдента або тест Манна–Уїтні. Категоріальні змінні аналізували
за χ²-критерієм. Кореляційний аналіз здійснювали за коефіцієнтом Пірсона або
Спірмена залежно від характеру розподілу. Рівень статистичної значущості
приймали p<0,05. Дослідження проведене з дотриманням принципів Гельсінської
декларації. Отримано схвалення Комісії з питань біоетики Буковинського
державного медичного університету (Протокол № 2 від 20.10.2022 р.). Усі
пацієнти підписали добровільну інформовану згоду. Персональні дані були
знеособлені та не були використані в публікаціях.
Результати. У когорті обстежених пацієнтів переважали особи середнього
(36,3 %) та похилого віку (51,0 %). У більшості з них виявлено ожиріння І ступеня
(52,9 %), рідше – ІІ (11,8 %) та ІІІ (4,9 %). Артеріальна гіпертензія траплялась у
94,1 % випадків, хронічна хвороба нирок - у 79,4 %, активне тютюнопаління – у
20,6 %. Порушення вуглеводного обміну зафіксовано у 37,3 % пацієнтів, зокрема
цукровий діабет 2 типу – у 26,5 %, а середня глікемія при надходженні становила 7,9±3,2 ммоль/л. Ліпідний спектр характеризувався атерогенними змінами:
загальний холестерин – 5,81±1,24 ммоль/л, ліпопротеїди низької щільності –
3,52±0,96, ліпопротеїди високої щільності – 1,14±0,31, тригліцериди – 1,92±0,74
ммоль/л. Середня товщина епікардіальної жирової клітковини становила
10,2±3,5 мм та зростала пропорційно ступеню ожиріння. ФВ ЛШ дорівнювала
49,3±8,0 %, причому у 52,9 % хворих виявлено її зниження (<50 %). Рівень NTproBNP становив 456,7±336,8 пг/мл, що відображало значну активацію
нейрогуморальних механізмів.
Висновок. Пацієнти з ГІМ характеризуються високою частотою ожиріння,
поєднанням артеріальної гіпертензії, дисліпідемії та гіперглікемії, а також
ознаками раннього ремоделювання міокарда. Отримані дані формують
узагальнений кардіометаболічний портрет сучасного хворого на гострий
інфаркт міокарда.