Клінічна та експериментальна патологія

ЗМІНИ ІНТЕНСИВНОСТІ ПЕРОКСИДАЦІЇ БІЛКІВ І ЛІПІДІВ У М’ЯЗОВІЙ І ЖИРОВІЙ ТКАНИНАХ, ПРО-/АНТИОКСИДАНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СИРОВАТКИ КРОВІ У ЩУРІВ ІЗ ДЕФІЦИТОМ ЦИНКУ, ЙОДУ ТА ВИСОКОКАЛОРІЙНИМ НАВАНТАЖЕННЯМ

І.В. Василишин — 2024-12-12

Мета дослідження – вивчити інтенсивність процесів окисної модифікації білків
та перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові, м’язовій і жировій тканинах,
антиоксидантний потенціал сироватки крові у щурів із дефіцитом йоду й цинку
та за умов високовуглеводної й високожирової дієт.
Матеріали і методи. Дослідження виконували на нелінійних білих статевозрілих
щурах (самцях), які перебували на стандартному раціоні віварію, цинк- та
йододефіцитній, високофруктозній і високожировій дієтах упродовж 8-ми
тижнів. Уміст продуктів окисної модифікації білків і ліпопероксидації (дієнових
кон’югатів і продуктів, що реагують на тіобарбітурову кислоту) досліджували
у сироватці крові, гомогенатах м’язів стегна й гомілки та вісцерального жиру.
Результати. Встановлено активацію процесів окисної модифікації білків
у скелетних м’язах і сироватці крові (найвагомішу за умов високожирової дієти),
у жировій тканині (найінтенсивнішу у тварин із дефіцитом цинку та йоду) щодо
контролю. Суттєве зростання продуктів перекисного окиснення ліпідів виявили
у сироватці крові (на тлі високожирової дієти), у м’язах (за умов йодної депривації),
у вісцеральному жирі (особливо за умов високожирової дієти) щодо даних у тварин,
які перебували на стандартному харчовому раціоні та питному режимі віварію.
Такі порушення оксидативних процесів спостерігали на тлі зниження активності
супероксиддисмутази та активації каталази, зростання вмісту церулоплазміну
в сироватці крові незалежно від дієти. Активність глутатіонпероксидази зростала
за умов дефіциту цинку та висококалорійного вигодовування, проте пригнічувалась
на тлі йодної депривації. Показник насичення трансферину залізом перевищував
контрольні показники на тлі дефіциту цинку та йоду, високожирового вигодовування.
Висновки. За умов дефіциту цинку, йоду, висококалорійного вигодовування
активуються оксидативні процеси у скелетних м’язах і вісцеральному жирі на
тлі антиоксидантного дисбалансу сироватки крові (особливо за умов перебування
тварин на високожировій дієті). Найвища інтенсивність окисної модифікації
білків та перекисного окиснення ліпідів у скелетних м’язах – за умов високожирової
дієти, у вісцеральному жирі – на тлі дефіциту цинку та йоду.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ВІДВІДУВАЧІВ АПТЕКИ ТА СПЕЦІАЛІСТІВ ФАРМАЦІЇ ЩОДО ПОБІЧНИХ ЕФЕКТІВ КОМБІНОВАНИХ ОРАЛЬНИХ КОНТРАЦЕПТИВІВ ТА ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОПІКИ ПРИ ЇХ ВІДПУСКУ З АПТЕКИ

К.О. Калько — 2024-12-12

Мета роботи– дослідити обізнаність відвідувачіваптеки, фармацевтів та асистентів
фармацевтів щодо побічних ефектів комбінованих оральних контрацептивів (КОК)
і запропонувати підходи до вдосконалення фармацевтичної опіки при їх відпуску.
Матеріаліметоди.Длядослідженняобізнаності відвідувачіваптекитаспеціалістів
фармації щодо побічних ефектів комбінованих оральних контрацептивів здійснено
анкетування цих груп респондентів за розробленими авторами анкетами.
Результати. Результати опитування засвідчують, що відвідувачі аптеки
були знайомі з такими можливими побічними ефектами КОК, як артеріальна
гіпертензія та серцево-судинні захворювання (12 % респондентів), мігрень (8 %),
депресія та погіршення настрою (6 %), ризик розвитку онкопатології (2 %) та
лише 1 % знали про підвищення ризику венозної тромбоемболії. Щодо необхідності
враховувати безпеку сумісного застосування КОК з іншими лікарськими засобами
(ЛЗ), які вживає жінка, то 87 % опитуваних не були з цим обізнані. У 7 % випадків
відвідувачі аптеки поінформовані з протипоказаннями до призначення КОК та 93 %
опитуваних не володіють цією інформацією. Результати опитування спеціалістів
фармації засвідчують, що 78 % респондентів ознайомлені з можливими побічними
ефектами КОК, а 22 % недостатньо володіють такою інформацією. Недостатній
рівень поінформованості відвідувачів аптеки щодо можливих побічних ефектів
КОК може бути підвищений шляхом здійснення фармацевтичного консультування
при відпуску цих препаратів з аптеки.
Висновки. Фармацевтичне консультування є необхідною складовою підвищення
фармакобезпеки застосування КОК та окрім ознайомлення із особливостями
способу застосування препарату повинно включати також такі основні елементи,
як можливі побічні ефекти та пропипоказання і питання взаємодії з іншими
лікарськими засобами, їжею, алкоголем.

НУТРИТИВНИЙ СТАТУС ТА КОРЕКЦІЯ ЙОГО ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНУ ЖИРОВУ ХВОРОБУ ПЕЧІНКИ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ДИСЛІПІДЕМІЙ

Х.Б. Квіт — 2024-12-12

Мета роботи – оцінити нутритивний статус та вивчити вплив персоніфікованої
дієти на основні атропометричні показники у хворих на неалкогольну жирову
хворобу печінки (НАЖХП) із дисліпідеміями ІІа, ІІв і IV типу.
Матеріали та методи. Дослідження охопило 152 пацієнти з НАЖХП та
дисліпідеміями (середній вік – 46,97±2,53 роки, індекс маси тіла (ІМТ) – 27,43±0,74)
без супутніх тяжких захворювань. Пацієнтів розподілено на 3 групи за типами
дисліпідемій за Фредріксоном (ІІа, ІІв та IV тип). Оцінку харчування хворих на
НАЖХП на фоні дисліпідемій ІІа, ІІв та IV типу здійснювали методом 3-денного
анкетування, яке показало, що харчування було надмірним за вживанням вуглеводів
та жирів, бідним на повноцінний тваринний білок, що на фоні генетичної
схильності до цього захворювання, яка має місце при дисліпідеміях, є додатковим
фактором прогресування. Антропометричні показники (ІМТ, обвід талії (ОТ))
розраховували стандартними методами.
Результати. Розроблена нами персоніфікована дієта з підвищеним споживанням
білків та обмеженням жирів і простих вуглеводів сприяла покращенню
нутритивного статусу пацієнтів із НАЖХП та дисліпідеміями ІІа, ІІв та IV типів,
про що засвідчує позитивна динаміка основних антропометричних показників (ІМТ
та ОТ) через 3 місяці дотримання дієтичних рекомендацій

ФУНКЦІОНАЛЬНІ РОЗЛАДИ ОРГАНІВ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ТА ЇХ УСУНЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЛАСТИКИ У ХВОРИХ НА РАК РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ТА РОТОГЛОТКИ

А.О. Кушта — 2024-12-12

Пухлини ротової порожнини та ротоглотки за поширеністю займають високі
позиції. Одним із методів лікування є хірургічний, який призводить до об’ємних
післяопераційних дефектів. Тому перед хірургом завжди стоїть вибір реконструкції
для відновлення чи збереження функції органів ротової порожнини.
Мета дослідження – оцінити порушення жування, ковтання та ефективність
їх усунення при різних видах пластики за допомогою жувальних показників та
ультразвукового дослідження акту ковтання у хворих на рак ротової порожнини
та ротоглотки.
Матеріали та методи. Дослідження проведено у 38 хворих на рак ротової
порожнини та ротоглотки, у яких застосовані різні види пластик залежно від
післяопераційного дефекту для відновлення функції органів ротової порожнини.
Визначали жувальні показники та здійснювали ультразвукове дослідження акту
ковтання до оперативного втручання та на 10-ту добу після нього. Ефективність
відновлення акту ковтання при різних об’ємах післяопераційної втрати за даними
УЗД розраховували за формулою:
Ефективність методу = ( .)
( ) × 100%,
де N – кількість факторів (показників), i = 1,6
Статистичний аналіз здійснювали за допомогою програмного забезпечення Excel
з пакетів Microsoft Office 2003, STATISTICA 5.5
Результати. При застосуванні жувальної проби виявлено, що втрата жувальної
ефективності в післяопераційному періоді на 5-20 % притаманна усім хворим
порівняно з показниками до операції. При ультразвуковому дослідженні акту
ковтання в В- та М-режимах у хворих на рак ротової порожнини та ротоглотки
в післяопераційному періоді виявлено зниження амплітуди скорочення м’язів
надпід’язикової групи в повздовжній проекції, яке становило менше 35 %
у В-режимі та 40 % – у М-режимі. Спостерігали зменшення показника в бічній
проекції переднього черевця двочеревцевого м’язу на боці локалізації пухлини під
час ковтання у межах 17-20 %. Ці показники засвідчують про відновлення акту
ковтання.
Висновки. Для відновлення функції органів ротової порожнини при післяопераційній
втраті їх на 1/3 об’єму можливе закриття дефекту місцевими тканинами. При
дефектах більше 1/3 об’єму необхідно застосовувати пластику регіонарними
чи вільними клаптями на судинній ніжці, а при більш об’ємних дефектах, що
включають кістки, рекомендовано застосування аутотрансплантату кістки
у комбінації з вільним артеріалізованим трансплантатом.

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИЗНАЧЕННЯ МІКРОБІОЦЕНОЗУ ЕНДОМЕТРІЮ У ЖІНОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ У ПРОГРАМІ ПІДГОТОВКИ ДО ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Л.М. Рак — 2024-12-12

Мета дослідження – вивчити мікробіоценоз ендометрію у жінок із безпліддям на
етапі підготовки їх до ембріотрансферу в програмах допоміжних репродуктивних
технологій (ДРТ) та проаналізувати можливу роль інфекційного чинника як одного
з можливих факторів невдалих попередніх спроб ДРТ.
Матеріал та методи. Вивчено особливості мікробіоценозу ендометрію
у 147 жінок, розділених на дві групи: основну (103 пацієнтки з різними формами
безпліддя, у яких планувалося використання ДРТ) та контрольну (44 практично
здорові жінки репродуктивного віку, які мали дітей і не мали проблем із зачаттям).
Жінки основної групи були розподілені на дві підгрупи: I (18 пацієнток із невдалими
спробами ДРТ в анамнезі) та II (85 жінок, у яких ДРТ планувалося вперше).
У вищевказаних пацієнток проведено мікробіологічне дослідження біоптатів
ендометрію, які в основній групі отримували під час проведення гістероскопії як
скринінгової процедури при підготовці до ДРТ.
Результати. Дослідження показало достовірно вищу частоту контамінації
ендометрію жінок основної групи патогенною та умовно-патогенною
бактеріальною флорою (у 81,6 %), що на 71,2 % перевищувало показники в групі
контролю (10,3 %, p<0,001). У жінок основної групи в ендометрії персистували
як абсолютні патогени, так і умовно-патогенна мікрофлора, а також збудники
з переважним внутрішньоклітинним типом персистенції, на відміну від
репродуктивно здорових жінок, в ендометрії яких виявлена лише умовно-патогенна
мікрофлора. Встановлено, що частота контамінації ендометрію в основній
групі супроводжувалась інтенсивним ростом мікроорганізмів (ІІ-ІV ступені
росту, що вказувало на потенційний етіопатогенетичний вплив мікрофлори на
розвиток патологічних процесів у слизовій оболонці матки). Водночас у групі
контролю спостерігався ІІ ступінь її росту умовних патогенів, що засвідчило про
персистенцію мікроорганізмів без потенціювання запалення.
Висновок. Включення мікробіологічного дослідження ендометрію як стандарту
підготовки до допоміжних репродуктивних технологій дасть змогу виявити
потенційні ризики, спричинені інфекційною контамінацією, і підвищити
ефективність цих методів лікування безпліддя.

ВИБІР АНТИГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ТЕРАПІЇ У ВАГІТНИХ: АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ГАЙДЛАЙНІВ

Ю.С. Букатару — 2024-12-12

Мета роботи – здійснити аналіз сучасних міжнародних гайдлайнів щодо лікування
артеріальної гіпертензії у вагітних.
Висновки. За більшістю рекомендацій препаратами першої лінії терапії є
лабеталол, ніфедипін та метилдопа у твердій лікарській формі. В умовах надання
екстреної допомоги застосовують лабеталол (внутрішньовенно), гідралазин
(внутрішньовенно або внутрішньом’язово) та ніфедипін негайного вивільнення.
Зметоюфармакокорекціїпрееклампсіїактуальнимєпризначенняацетилсаліцилової
кислоти, діапазон доз препарату коливається від 75 до 162 мг/ добу перед сном.

КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ ТЕРНЕРА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

М.І. Кривчанська — 2024-12-12

Мета роботи – проаналізувати дані літератури стостовно клініко-діагностичних
особливостей синдрому Тернера.
Висновки. Незважаючина досягнення в розумінні синдрому Тернера, базові питання
та проблеми зберігаються у таких галузях, як діагностика, замісна гормональна
терапія, супутні захворювання, фертильність та створення клінік для дорослих із
цією патологією

ФАРМАЦЕВТИЧНА БЕЗПЕКА ЗАСТОСУВАННЯ КОМБІНОВАНИХ ОРАЛЬНИХ КОНТРАЦЕПТИВІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

О.Ю. Тозюк — 2024-12-12

Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) на сьогодні є найпоширенішим
методом контрацепції серед жінок репродуктивного віку. Однак при призначенні
цих препаратів жінкам необхідно враховувати та аналізувати багато факторів.
Оцінка співвідношення користь/ризик, тобто фармакологічна безпека лікарських
засобів, є невід’ємною частиною аналізу доцільності призначення комбінованих
оральних контрацептивів певним пацієнтам.
Мета роботи – здійснити аналіз даних літератури щодо оцінки фармакологічної
безпеки застосування комбінованих оральних контрацептивів.
Висновки. Аналіз даних літератури щодо фармакобезпеки застосування КОК
дав змогу встановити, що застосування цих препаратів безпосередньо пов’язане
з такими побічними ефектами: розвитком венозної тромбоемболії, депресією,
мігренню, артеріальною гіпертензією, розвитком онкопатології. Необхідно також
враховувати метаболізм КОК в організмі жінки і, відповідно, можливу взаємодію
з іншими препаратами, особливо при перетині їх метаболічних шляхів.

ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ БЕЗПЕКОВИХ ДИСЦИПЛІН СТУДЕНТАМИ МЕДИЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

А.Ю. Масікевич — 2024-12-12

У статті розглядаються питання специфіки вивчення безпекових дисциплін у системі вищих навчальних закладів України на сучасному етапі. Мета дослідження – вивчити особливості підготовки студентів медичних спеціальностей у галузі безпекових дисциплін та визначити підходи до модернізації їх змісту на сучасному етапі воєнного стану в державі з урахуванням міжнародного досвіду. Об’єктомдослідження слугувалибезпекові дисципліни, щовивчаютьсястудентами медичних спеціальностей ЗВО України. Дослідження опиралися на системний та діяльнісний підходи в освіті, методи порівняння, узагальнення та висновків. Результати. У роботі проаналізовано стан вивчення безпекових дисциплін («Безпека життєдіяльності», «Охорона праці в галузі», «Гігієна та екологія», «Цивільний захист»). Показано, що в багатьох випадках ці дисципліни, в кращому випадку, включалися до навчальних планів як дисципліни вільного вибору, а то і зовсім не входили до освітніх програм. Остаточне усвідомлення важливості цих питань настало тільки після широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Значної актуальності ці питання набули для навчання студентів-медиків, майбутніх фахівців із надання першої невідкладної допомоги мирному населенню та комбатантам. Особливу увагу при навчанні студентів медичних спеціальностей та перепідготовці фахівців медичного профілю з безпеки життєдіяльності в умовах воєнного стану слід приділити питанням цивільного захисту, організації безпечного перебування населення в умовах надзвичайних ситуацій, проведення робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, надання населенню та комбатантам першої долікарської допомоги при переломах, кровотечах, термічних опіках, хімічних та радіаційних ураженнях, вироблення динамічних стереотипів та алгоритмів дій під час воєнних дій. Важливим підґрунтям для цього повинен стати міжнародний досвід, набутий у результаті підвищення ефективності академічної мобільності студентів. Висновки. Модернізація викладання безпекових дисциплін для студентів медичних спеціальностей ЗВО стала невідкладною потребою часу. Формування й розвиток безпекових компетенцій у контексті надання невідкладної допомоги, збереження безпеки та життя цивільного населення та військовослужбовців мають бути основним змістом безпекових дисциплін та входити до всіх освітньо-професійних (освітніх) програм навчальних спеціальностей ЗВО як обов’язкові нормативні дисципліни на сучасному етапі.

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ЯК СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

О.В. Гарвасюк — 2024-12-12

У світовій практиці формування критичного мислення (КМ) розроблено багато методик, способів та програм, кожна з яких приводить до бажаного результату.

Використовуючи різні методики формування критичного мислення, у конкретній ситуації педагоги стикаються з низкою особливостей: вік суб’єктів навчального процесу, навчальна дисципліна, на базі якої відбувається формування критичного мислення, психологічний клімат у колективі та форма організації процесу навчання. Тому для кожного випадку різні методики пропонують набір завдань (прийомів, методів), що є частиною певного критерію формування критичного мислення. До способів формування КМ відносять такі: технологія розвитку КМ через читання і писання, інсерт, кластер, розумова картка, прийом Фішбоун, кубик питань, ромашка питань, сінквейн, прийом «товсті» та «тонкі» питання, прийом «Шість капелюхів мислення», «Квітка лотоса», «Дерево передбачень (рішень)», створення проблемних ситуацій, кейсів, написання есе, прийом незакінченого речення, прийом нарощування знань та ін. У цій статті увага буде зосереджена на найбільш поширених прийомах розвитку КМ у студентів-медиків при вивченні предмету «патоморфологія» на кафедрі патологічної анатомії Буковинського державного медичного університету. Мета роботи – обґрунтувати доцільність використання різних способів формування критичного мислення у медичному закладі вищої освіти, а також їх впровадження в навчальний процес студентів, які вивчають дисципліну «патоморфологія». Висновки. Критичне мислення є надважливою запорукою досягнення життєвого успіху у ХХІ столітті. Критичне мислення – це мистецтво аналізувати, наукове мислення,ухваленняретельнообміркованихтанезалежнихрішень.Критичнемислення є окремим типом мислення, який характеризується активністю, цілеспрямованістю, самостійністю, дисциплінованістю та рефлективністю. У процесі навчання студентів-медиків воно передбачає розвиток здатності: визначати проблеми, аналізувати, синтезувати, осягнути інформацію з будь-яких джерел, висувати альтернативи й оцінити їх, обирати спосіб розв’язання проблеми чи власну позицію щодо неї й обґрунтувати свої погляди, зробити свідомий вибір і діяти. Майбутній лікар повинен володіти критичним мисленням задля швидкого прийняття тактики лікування при невідкладному стані пацієнта. Важливо запроваджувати навчання щодо розвитку критичного мислення (розв’язання реальних проблем і прийняття здобувачами освіти рішень у різноманітних ситуаціях), створювати обґрунтовані підстави для вибору найбільш адекватних методів, прийомів, форм і засобів навчання.

РОЛЬ УРОГЕНІТАЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ У РОЗВИТКУ ЦЕРВІКАЛЬНИХ ІНТРАЕПІТЕЛІАЛЬНИХ НЕОПЛАЗІЙ

Л.М. Рак — 2024-12-12

Метадослідження– вивчити видовий склад та роль інфекційного (бактеріального) чинника у виникненні передракової патології шийки матки з метою підвищення ефективності лікування цієї патології. Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 64 жінок репродуктивного віку. Пацієнтки мали верифіковану передракову патологію шийки матки (цервікальну інтраепітеліальну неоплазію (CIN) легкого та середнього ступенів тяжкості – CIN 1 та CIN 2, відповідно), діагностовану при об’єктивному обстеженні. Їм проведені огляд шийки матки в дзеркалах, проста та розширена кольпоскопія, цитологічний метод діагностики, за показами – біопсія шийки матки з наступним гістологічним дослідженням та вивченням маркерів проліферації р16 та КІ 67 (за показами). Визначали наявність патогенної та умовно-патогенної бактеріальної мікрофлори, у тому числі – збудників сексуально-трансмісивних інфекцій (хламідії, трихомонади, гарднерели, мікоплазми, уреаплазми, гонококи, вірусні агенти (вірус простого герпесу, тип II). Проведено ретроспективний аналіз видового спектру мікрофлори піхви та цервікального каналу. Із методів діагностики мікробіоценозу піхви та цервікального каналу, а також ІПСШ використано бактеріоскопічне дослідження (фарбування за Грамом), бактеріологічне дослідження з визначенням мікробного числа та чутливості до антибіотиків, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) та реакція прямої імунофлуоресценції (РПІФ). Для умовно-патогенної мікрофлори, мікоуреаплазменної інфекції (Mycoplasma hominis/Ureaplasma urealyticum) етіологічно значимим вважали титр 1х104 і вище). Використано метод статистичного та системного аналізу. Результати. У всіх пацієнток (100 %), у яких підтверджені диспластичні стани шийки матки, діагностована та чи інша патогенна бактеріальна мікрофлора чи умовно-патогенні мікроорганізми у високому титрі. Переважна більшість жінок (81,2 %) мали асоціації мікроорганізмів (від 2-х до 5 мікробних агентів). Віруси папіломи людини високого канцерогенного ризику (ВПЛ ВКР) виявлено у 51,6 % жінок. Поєднання бактеріальної флори з ВПЛ ВКР корелювало зі ступенем тяжкості дисплазії.

Висновки. 1. На діагностичному етапі у хворих із фоновою патологією шийки матки та цервікальними неоплазіями, окрім діагностики ДНК ВПЛ ВКР, обов’язковим є також обстеження на збудники урогенітальних інфекцій та інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також на умовно-патогенну мікрофлору із врахуванням мікробного числа та визначенням чутливості до антибактеріальних препаратів.2. Лікування вищевказаної категорії пацієнток повинно бути поетапним та розпочинатись із консервативного курсу терапії урогенітальних інфекцій.

СУЧАСНІ НАУКОВІ ЗДОБУТКИ КАФЕДРИ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЇ. ДО 80-РІЧЧЯ БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

О.І. Денисенко — 2024-12-12

У статті висвітлено основні результати наукових досліджень співробітників кафедри дерматовенерології Буковинського державного медичного університету (БДМУ) за останні п’ять років (2020-2024 рр.), присвячених актуальним задачам сучасної дерматовенерології, а саме: вивченню етіопатогенетичних чинників та розробці нових удосконалених схем комплексного лікування найбільш поширених захворювань шкіри – алергічних дерматозів, зокрема екземи, псоріазу, червоного плоского лишаю, розацеа та інших, а також представленню результатів наукових досліджень на науково-практичних форумах та впровадженню їх у медичну практику та навчальний процес зі здобувачами медичної освіти. Стаття присвячується 80-річчю БДМУ

ВІД ЮВІЛЕЮ ДО ЮВІЛЕЮ: ЗДОБУТКИ КАФЕДРИ ФІЗІОЛОГІЇ ІМ. Я.Д. КІРШЕНБЛАТА (ДО 80-РІЧЧЯ БУКОВИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ)

С.С. Ткачук — 2024-12-12

У статті висвітлені основні досягнення співробітників кафедри фізіології ім. Я. Д. Кіршенбата Буковинського державного медичного університету (БДМУ) у науковій, навчально-методичній та організаційній роботі за останні п’ять років. Стаття присвячується 80-річчю БДМУ