ДЕСИНХРОНОЗ: ХРОНОФАРМАКОЛОГІЧНА ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА (огляд літератури)
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XIII.1.47.2014.50Ключові слова:
десинхроноз, хронотерапія, гени, шишкоподібна залозаАнотація
Останніми роками інтенсивно розвивається нова галузь біології – хрономедицина. Патологічні процеси, які відбуваються в організмі людини, викликані десинхронозом основних систем життєзабезпечення. Хронотерапія – це лікування з урахуванням добової ритміки організму. Ключове місце в хронотерапії займає хронофармакологія, вивчення мінливості фармакодинамічних і фармакокінетичних показників залежно від часу введення лікарського препарату. Еволюційно сформувалися клітинні метаболічні біоритми «базові» за своєю сутністю, пізніше виникали «молекулярні», пов'язані з поетапним включенням регуляторних систем: імунної, ендокринної, нервової. У результаті природнього добору ендогенні біоритми набули генетичного підґрунтя.Посилання
Agadzhanyan NA, Gubin DG. Desinkhronoz: mekhanizmy razvitiya ot molekulyarno-geneticheskogo do organizmennogo urovnya [Desynchronosis: mechanisms of development from the molecular genetic to the organismal level]. Uspekhi fiziologicheskikh nauk. 2004;35(2):57-72. (in Russian).
Arushanyan EB. Khronobiologiya depressii: rol' SKhYa i vremennykh genov [Chronobiology of Depression: The Role of SCN and Temporary Genes]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii. 2011;5:96-103. (in Russian).
Dmytrenko SV, Drohovoz SM. Zapalennia - desynkhronokh i yoho khronoterapiia [Inflammation - desynchronoch and its chronotherapy]. Klinichna farmatsiia. 2013;17(2):40-3. (in Ukrainian).
Zaslavs'kaya RM. Khronodiagnostika i khronoterapiya zabolevaniy serdechno-sosudistoy sistemy [Chronodiagnosis and chronotherapy of diseases of the cardiovascular system]. Moskow: Meditsina; 1991. 320 p. (in Russian).
Kurlasov AK. Eksperimental'nye osnovy ispol'zovaniya iskusstvennogo fotorezhima dlya lecheniya raka molochnoy zhelezy v usloviyakh Kazakhstana [Experimental basics of using artificial photo mode for the treatment of breast cancer in Kazakhstan] [avtoreferat]. Moskow; 1990. 40 p. (in Russian).
Rapoport SI, Molchanov AYu, Golichenkov VA. Metabolicheskiy sindrom i ozhirenie [Metabolic syndrome and obesity]. Klinicheskaya meditsina. 2013;11:8-11. (in Russian).
Tabolin VA, Vel'tishchev YuE, Lebedev VP. Sutochnyy ritm funktsii kory nadpochechnikov [Daily rhythm of adrenal cortex function]. Voprosy okhrany materinstva. 1969;4:87-97. (in Russian).
Drogovoz SM, redaktor. Khronofarmakologiya naglyadno (khronofarmakologiya v tablitsakh i risunkakh) [Chronopharmacology clearly (chronopharmacology in tables and figures)]. Khar'kov: Titul; 2014. 128 p. (in Russian).
Yeh KT, Yang MY, Liu TC, Chen JC, Chan WL, Lin SF, et al. Abnormal expression of Period 1 (PER 1) in endometrinal carcinoma. J Pathol. 2005;206(1):111-20. doi: 10.1002/path.1756
Balsalobre A. Clock genes in mammalian peripheral tissues. Cell Tissue Res. 2002;309(1):193-9. doi: 10.1007/s00441-002-0585-0
Bunney WE, Bunney BG. Molecular clock genes in man and lower animals possible implications for circadian abnormalities in depression. Neuropsychopharmacology. 2000;22(4):335-45. doi: 10.1016/S0893-133X(99)00145-1
Abe H, Honma S, Namihira M, Tanahashi Y, Ikeda M, Honma K. Carcadian oscillation of BMAL1, a partner of a mammalian clock gene CLOCK, in rat suprachiasmatic nucleus. Neurosci Lett. 1998;258(2):93-6. doi: 10.1016/s0304-3940(98)00877-5
Tokunaga H, Takebayashi Y, Utsunomiya H, Akahira J, Higashimoto M, Mashiko M, et al. Clinicopathological significance of circadian rhythm-related gene expression levels in patients with epithelial ovarian cancer. Acta Obstet Gynecol Scand. 2008;87(10):1060-70. doi: 10.1080/00016340802348286
Chen ST, Choo KB, Hou MF, Yeh KT, Kuo SJ, Chang JG. Deregulated expression of the PER1, PER2 and PER3 genes in breast cancer. Carcinogenesis. 2005;26(7):1241-6. doi: 10.1093/carcin/bgi075
Hastings M.N. Central clocking. Trends Neurosci. 1997;20(10):459-64. doi: 10.1016/S0166-2236(97)01087-4
La Peňa SS, Chibisov SM, Kirichek AA, Kharlitskaya EV, Frolov VA. Hormone secreted by the pineal gland-melatonin feedsideward involment in cancer growth. Vestnik Rossiyskogo universiteta druzhby narodov. Seriya: Meditsina. 2011;4:7-15.
Hardeland R, Cardinali DP, Srinivasan V, Spence DW, Brown GM, Pandi-Perumal SR. Melatonin – a pleiotropic orchestrating regulator molecule. Prog Neurobiol. 2011;93(3):350-84. doi: 10.1016/j.pneurobio.2010.12.004
Tan DX, Manchester LC, Liu X, Rosales-Corral SA, Acuna-Castroviejo D, Reiter RJ. Mitochondria and chloroplasts as the original sites of melatonin synthesis: a hypothesis related to melatonin’s primary function and evolution in eukaryotes. J Pineal Res. 2013;54(2):127-38. doi: 10.1111/jpi.12026.
Edgar RS, Green EW, Zhao Y, van Ooijen G, Olmedo M, Qin X, et al. Peroxiredoxins are conserved markers of circadian rhythmus. Nature. 2012;485(7399):459-64. doi: 10.1038/nature11088.
King DP, Zhao Y, Sangoram AM, Wilsbacher LD, Tanaka M, Antoch MP, et al. Positional cloning of the monse circadian clock gene. Cell. 1997;89(4):641-53. doi: 10.1016/S0092-8674(00)80245-7
Reinberg A. Clinical chronopharmacology, аll experimental basis for chronotherapy. Arzneimittelforschung. 1978;28(10а):1861-7.
Tan DX, Hardeland R, Manchester LC, Paredes SD, Korkmaz A, Sainz RM, et al. The changing biological role of melatonin during evolution: from antioxidant to signals of darkness sexual selection and fitness. Biol Rev Camb Philos Soc. 2010;85(3):607-23. doi: 10.1111/j.1469-185X.2009.00118.x.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 V. P. Pyshak, M. I. Kryvchanska
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».
