DOI: https://doi.org/10.24061/1727-4338.XIII.1.47.2014.50

ДЕСИНХРОНОЗ: ХРОНОФАРМАКОЛОГІЧНА ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА (огляд літератури)

V. P. Pyshak, M. I. Kryvchanska

Анотація


Останніми роками інтенсивно розвивається нова галузь біології – хрономедицина. Патологічні процеси, які відбуваються в організмі людини, викликані десинхронозом основних систем життєзабезпечення.  Хронотерапія  – це лікування з урахуванням добової ритміки організму. Ключове місце в хронотерапії займає хронофармакологія, вивчення мінливості фармакодинамічних і фармакокінетичних показників залежно від часу введення лікарського препарату. Еволюційно сформувалися клітинні метаболічні біоритми «базові» за своєю сутністю, пізніше виникали «молекулярні», пов'язані з поетапним включенням регуляторних систем: імунної, ендокринної, нервової. У результаті природнього добору ендогенні біоритми набули генетичного підґрунтя.

Ключові слова


десинхроноз; хронотерапія; гени; шишкоподібна залоза

Повний текст:

PDF

Посилання


Agadzhanyan NA, Gubin DG. Desinkhronoz: mekhanizmy razvitiya ot molekulyarno-geneticheskogo do organizmennogo urovnya [Desynchronosis: mechanisms of development from the molecular genetic to the organismal level]. Uspekhi fiziologicheskikh nauk. 2004;35(2):57-72. (in Russian).

Arushanyan EB. Khronobiologiya depressii: rol' SKhYa i vremennykh genov [Chronobiology of Depression: The Role of SCN and Temporary Genes]. Zhurnal nevrologii i psikhiatrii. 2011;5:96-103. (in Russian).

Dmytrenko SV, Drohovoz SM. Zapalennia - desynkhronokh i yoho khronoterapiia [Inflammation - desynchronoch and its chronotherapy]. Klinichna farmatsiia. 2013;17(2):40-3. (in Ukrainian).

Zaslavs'kaya RM. Khronodiagnostika i khronoterapiya zabolevaniy serdechno-sosudistoy sistemy [Chronodiagnosis and chronotherapy of diseases of the cardiovascular system]. Moskow: Meditsina; 1991. 320 p. (in Russian).

Kurlasov AK. Eksperimental'nye osnovy ispol'zovaniya iskusstvennogo fotorezhima dlya lecheniya raka molochnoy zhelezy v usloviyakh Kazakhstana [Experimental basics of using artificial photo mode for the treatment of breast cancer in Kazakhstan] [avtoreferat]. Moskow; 1990. 40 p. (in Russian).

Rapoport SI, Molchanov AYu, Golichenkov VA. Metabolicheskiy sindrom i ozhirenie [Metabolic syndrome and obesity]. Klinicheskaya meditsina. 2013;11:8-11. (in Russian).

Tabolin VA, Vel'tishchev YuE, Lebedev VP. Sutochnyy ritm funktsii kory nadpochechnikov [Daily rhythm of adrenal cortex function]. Voprosy okhrany materinstva. 1969;4:87-97. (in Russian).

Drogovoz SM, redaktor. Khronofarmakologiya naglyadno (khronofarmakologiya v tablitsakh i risunkakh) [Chronopharmacology clearly (chronopharmacology in tables and figures)]. Khar'kov: Titul; 2014. 128 p. (in Russian).

Yeh KT, Yang MY, Liu TC, Chen JC, Chan WL, Lin SF, et al. Abnormal expression of Period 1 (PER 1) in endometrinal carcinoma. J Pathol. 2005;206(1):111-20. doi: 10.1002/path.1756

Balsalobre A. Clock genes in mammalian peripheral tissues. Cell Tissue Res. 2002;309(1):193-9. doi: 10.1007/s00441-002-0585-0

Bunney WE, Bunney BG. Molecular clock genes in man and lower animals possible implications for circadian abnormalities in depression. Neuropsychopharmacology. 2000;22(4):335-45. doi: 10.1016/S0893-133X(99)00145-1

Abe H, Honma S, Namihira M, Tanahashi Y, Ikeda M, Honma K. Carcadian oscillation of BMAL1, a partner of a mammalian clock gene CLOCK, in rat suprachiasmatic nucleus. Neurosci Lett. 1998;258(2):93-6. doi: 10.1016/s0304-3940(98)00877-5

Tokunaga H, Takebayashi Y, Utsunomiya H, Akahira J, Higashimoto M, Mashiko M, et al. Clinicopathological significance of circadian rhythm-related gene expression levels in patients with epithelial ovarian cancer. Acta Obstet Gynecol Scand. 2008;87(10):1060-70. doi: 10.1080/00016340802348286

Chen ST, Choo KB, Hou MF, Yeh KT, Kuo SJ, Chang JG. Deregulated expression of the PER1, PER2 and PER3 genes in breast cancer. Carcinogenesis. 2005;26(7):1241-6. doi: 10.1093/carcin/bgi075

Hastings M.N. Central clocking. Trends Neurosci. 1997;20(10):459-64. doi: 10.1016/S0166-2236(97)01087-4

La Peňa SS, Chibisov SM, Kirichek AA, Kharlitskaya EV, Frolov VA. Hormone secreted by the pineal gland-melatonin feedsideward involment in cancer growth. Vestnik Rossiyskogo universiteta druzhby narodov. Seriya: Meditsina. 2011;4:7-15.

Hardeland R, Cardinali DP, Srinivasan V, Spence DW, Brown GM, Pandi-Perumal SR. Melatonin – a pleiotropic orchestrating regulator molecule. Prog Neurobiol. 2011;93(3):350-84. doi: 10.1016/j.pneurobio.2010.12.004

Tan DX, Manchester LC, Liu X, Rosales-Corral SA, Acuna-Castroviejo D, Reiter RJ. Mitochondria and chloroplasts as the original sites of melatonin synthesis: a hypothesis related to melatonin’s primary function and evolution in eukaryotes. J Pineal Res. 2013;54(2):127-38. doi: 10.1111/jpi.12026.

Edgar RS, Green EW, Zhao Y, van Ooijen G, Olmedo M, Qin X, et al. Peroxiredoxins are conserved markers of circadian rhythmus. Nature. 2012;485(7399):459-64. doi: 10.1038/nature11088.

King DP, Zhao Y, Sangoram AM, Wilsbacher LD, Tanaka M, Antoch MP, et al. Positional cloning of the monse circadian clock gene. Cell. 1997;89(4):641-53. doi: 10.1016/S0092-8674(00)80245-7

Reinberg A. Clinical chronopharmacology, аll experimental basis for chronotherapy. Arzneimittelforschung. 1978;28(10а):1861-7.

Tan DX, Hardeland R, Manchester LC, Paredes SD, Korkmaz A, Sainz RM, et al. The changing biological role of melatonin during evolution: from antioxidant to signals of darkness sexual selection and fitness. Biol Rev Camb Philos Soc. 2010;85(3):607-23. doi: 10.1111/j.1469-185X.2009.00118.x.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Агаджанян, Н.А., Губин Д.Г. Десинхроноз: механизмы развития от молекулярно-генетического до организменного уровня // Н.А Агаджанян, Д.Г. Губин// Усп. физиол. наук. – 2004. – Т.35,  №2. – С.57-72.

2. Арушанян Э.Б. Хронобиология депрессии: роль СХЯ и временных генов /Э.Б. Арушанян// Ж. неврол. и психиатрии. – 2011. –№5. – С. 96-103.

3. Дмитренко С.В. Запалення – десинхронох і його хронотерапія /С.В. Дмитренко, С.М. Дроговоз// Клін. Фармація. – 2013. –Т.17, №2. – С. 40-43.

4. Заславськая Р.М. Хронодиагностика и хронотерапия заболеваний сердечно-сосудистой системы /Р.М. Заславская. –М.: Медицина, 1991. –320 с.

5. Курласов А.К. Экспериментальные основы использования искусственного фоторежима для лечения рака молочной железы в условиях Казахстана /А.К. Курласов//автореф. дисс… докт. мед. наук. –Москва,  ВОНЦ  АМН СССР. – 1990. – 40 с.

6. Метаболический синдром и ожирение /С.И. Рапопорт, А.Ю. Молчанов, В.А. Голиченков [и др.] // Клин. медицина. – 2013. –№11. –С. 8-11.

7. Суточный ритм функции коры надпочечников /В.А. Таболин, Ю.Е. Вельтищев, В.П. Лебедев [и др.] //Вопр. охраны материнства. – 1969. – №4. –С. 87-97.

8. Хронофармакология наглядно (хронофармакология в таблицах и рисунках): Справочник – учебное пособие /С.М. Дроговоз, С.И. Рапопорт, А.В. Кононенко [и др.]. – Харьков: Титул, 2014. – 128 с.

9. Abnormal expression of Period 1 (Per 1) in endometrinal carcinoma / K.T. Yeh, M. Y. Yang, T.C. Lin [et al.] // J. Pathol. – 2005. – Vol. 206. – P. 111-120.

10. Balsalobre A. Clock genes in mammalian peripheral tissues / A. Balsalobre // Cell. Tissue Res. – 2002. – V.309. – P. 193-199.

11. Bunney W.F. Molecular clock genes in man and lower animals possible implications for circadian abnormalities in depression / W.F. Bunney, B.G. Bunney // Neuropsychopharmacology – 2000. – Vol. 22. – P. 335-345.

12. Carcadian oscillation of BMAL1, a partner of a mammalian clock gene CLOCK, in rat suprachiasmatic nucleus /S. Homa, M. I Keda, H. Abe [et al.] //Bioch. Biophysiol. Res. Commun. – 1998. – Vol. 250. – P. 83-87.

13. Clinicopathological significance of circadian rhythm-related gene expression levels in patients with epithelial ovarian cancer / H. Tokunaga, Y. Takebayashi,    H. Utsonomiya [et al.] // Acta obstetz. Gynecvl. – 2008. – Vol. 87. – P. 1060-1070.

14. Deregulated expression of the PER 1, PER 2 and PER 3 genes in breast cancer / S.T. Chen, K. B. Choo, M. F. Hou [et al.] //Carcinvgenesis. – 2005. – Vol. 26. – P. 1241-1246.

15. HastingsM.N. Central clocking / M.N. Hastings // Trends Neurosci – 1997. – V. 20. – P. 459-404.

16. Hormone secreted by the pineal gland-melatonin feedsideward involment in cancer growth / SalvadorSánchez-de La Peňa, S.M. Chibisov, A.A. Kirichek [et al.] // Вестник РУДН, серия Медицина. – 2011. – №4. – C. 7-15.

17. Melatonin – a pleiotropic orchestrating regulator molecule / R. Haroleland, D.P. Cardinali, V. Srinivasan [et al.] // Int. j. Mol. Sor. – 2013. – V. 14. – P. 5817-5841.

18. Mitochondria and chloroplasts as the original sites of melatonin synthesis: a hypothesis related to melatonin’s primary function and evolution in eukaryotes / D. X. Tan, L.C. Manchester, X. Lin [et al.] // J. Pineal Res. – 2013. – V. 54. – P. 127-138.

19. Peroxiredoxins are conserved markers of circadian rhythmus / R.S. Edgar, E.W. Green, Y. Zhao [et al.] // Nature. – 2012. – V. 485. – P. 459-464.

20. Positional cloning of the monse circadian clock gene / D. P. King, Y. Zhao, A. M. Sagoran [et al.] // Cell. – 1997. – Vol. 80. – P. 641-653.

21. Reinberg A. Clinical chronopharmacology. All experimental basis for chronotherapy / A. Reinberg // Biol. Rhythus and med. cellulare. –London, 1983. – Vol. 4. – P. 211-264.

22. The changing biological role of melatonin during evolution: from antioxidant to signals of darkness sexual selection and fitness / D.X. Tan, R. Hardeland, L.C. Manchester [et al.] // Biol. Rev. Camb. Philos. Soc. – 2010. – V. 3. – P. 607-623.





© Clinical & Experimental Pathology, 2004-2020
When you copy an active link to the material is required
ISSN 2521-1153 (Online)
ISSN 1727-4338 (Print)
tel./fax +38(0372)553754