ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ В ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ ПРИ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІН-ІНДУКОВАНОГО НЕКРОЗУ МІОКАРДА НА ТЛІ СВІТЛОВОГО ДЕСИНХРОНОЗУ

Автор(и)

  • H. O. Bezkorovayna
  • I. M. Klishch
  • M. R. Khara

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XIX.1.71.2020.2

Ключові слова:

некроз міокарда, перманентне освітлення, вегетативна регуляція серця, стать

Анотація

Мета роботи – установити статеві відмінності вегетативної регуляції серця
при розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення.
Матеріали і методи. В експерименті на статевозрілих лабораторних щурах
альбіносах досліджували статеві відмінності вегетативної регуляції серця при
розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення. Некроз міокарда
(НМ) викликали ін’єкцією адреналіну (0,5 мг/кг в/м). Вегетативну регуляцію
серця оцінювали за результатами аналізу варіабельності серцевого ритму. Такі
дослідження проводили через 1 та 24 год після введення адреналіну. Перманентне
освітлення (500 люкс) здійснювали упродовж 10 діб. Групою порівняння були
тварини, що перебували в умовах світлового балансу (цикл день тривав 12 год при
освітленні 500 люкс, цикл ніч тривав 12 год при освітленні 0,5-1 люкс).
Результати. По закінченні І год розвитку некрозу міокарда на тлі світлового
балансу відбувалося активування симпатичної ланки автономної нервової системи
(АНС) та обмеження впливу парасимпатичної. Суттєвішими такі зміни були в
самців. Зменшенню цих ефектів у самців через 24 год від початку моделювання
НМ сприяло збільшення активності парасимпатичної ланки АНС в регуляції ритму
серця, на відміну від самиць, у яких на вказаному етапі експерименту цього не
відбувалося. Розвиток НМ на тлі перманентного освітлення в самиць спричиняв
подібну за спрямуванням показників динаміку, проте більш виражену, а в самців –
протилежну за спрямуванням динаміку показників на кожному з етапів розвитку
НМ.
Висновок. Перманентне освітлення спричиняє у самиць суттєве посилення
парасимпатичних впливів на серцевий ритм і розвиток брадикардії, тоді як у
самців зумовлює збільшення ЧСС на тлі зменшення парасимпатичних впливів
на серце. Розвиток адреналін-індукованого некрозу міокарда на такому тлі в
самиць супроводжується аналогічною такій за умов світлового балансу реакцією
АНС з більше вираженою активністю парасимпатичної ланки та синергічним
зростанням симпатичної, а в самців є іншою, ніж за світлового балансу, і
демонструє меншу участь парасимпатичної ланки АНС у формуванні ритму серця
та домінування симпатичної.

Посилання

1. Nichols M, Townsend N, Scarborough, P, Rayner M.

Cardiovascular disease in Europe 2014: epidemiological update.

Eur Heart J. 2014;35(42):2950-9. doi: 10.1093/eurheartj/ehu299

2. Roth GA, Forouzanfar MH, Moran AE, Barber R, Nguyen

G, Feigin VL, et al. Demographic and Epidemiologic

Drivers of Global Cardiovascular Mortality. N Engl J Med.

2015;372(14):1333-41. doi: 10.1056/NEJMoa1406656

3. Regitz-Zagrosek V, Oertelt-Prigione S, Prescott E, Franconi

F, Gerdts E, Foryst-Ludwig A, et al. Gender in cardiovascular

diseases: impact on clinical manifestations, management, and

outcomes. Eur Heart J. 2016;37(1):24-34. doi: 10.1093/eurheartj/

ehv598

4. Škrlec I, Milic J, Heffer M, Peterlin B, Wagner J. Genetic

Variations in Circadian Rhythm Genes and Susceptibility for

Myocardial Infarction. Genet Mol Biol. 2018;41(2):403-9.

doi: 10.1590/1678-4685-GMB-2017-0147

5. Reitz CJ, Martino TA. Disruption of Circadian Rhythms and

Sleep on Critical Illness and the Impact on Cardiovascular

Events. Curr Pharm Des. 2015;21(24):3505-11.

doi: 10.2174/1381612821666150706105926

6. Bobok MN, Pavlova LA, Kozin SV. Vlijanie svetovogo

desinhronoza na prodolzhitel'nost' vynuzhdennogo plavanija

mishej [The Effect of light desynchronosis on the duration of

forced swimming in mice]. Biomedicine. 2017;1:28-31. (in

Russian)

7. Fullagar H, Skorski S, Duffield R, Meyer T. The Effect of an

Acute Sleep Hygiene Strategy Following a Late-Night Soccer

Match on Recovery of Players. Chronobiol Int. 2016;33(5):490-

505. doi: 10.3109/07420528.2016.1149190

8. Khara MR, Shkumbatyuk OV. Polovye otlichija reakcii

miokardial'nyh holinoreceptorov pri povrezhdenii serdca

adrenalinom na fone melatonina [Gender Difference of

Myocardial Cholinergic Receptors Sensitivity at Adrenalin Heart

Damage on the Ground of Melatonin]. Bulletin of Problems of in

Biology and Medicine. 2014;4(4):176-9. (in Russian)

9. Genade S, Genis A, Ytrehus K, Huisamen B, Lochner A. Melatonin

receptor-mediated protection against myocardial ischaemia/

reperfusion injury: role of its anti-adrenergic actions. J Pineal

Res. 2008;45(4):449-58. doi: 10.1111/j.1600-079X.2008.00615.x

10. Green EA, Black BK, Biaggioni I, Paranjape SY, Bagai K, Shibao

C, et al. Melatonin reduces tachycardia in postural tachycardia

syndrome: a randomized, crossover trial. Cardiovasc Ther.

2014;32(3):105-12. doi: 10.1111/1755-5922.12067

11. Glen Pyle W, Martino T.A. Circadian rhythms influence

cardiovascular disease differently in males and females: role of

sex and gender. Current Opinion in Physiology. 2018;5:30-7. doi:

10.1016/j.cophys.2018.05.003

12. Bayevsky RN, Ivanov GG. Variabel'nost' serdechnogo ritma:

teoreticheskie aspekty i vozmozhnosti klinicheskogo primenenija

[Cardiac Rhythm Variability: the Theoretical Aspects and the

Opportunities of Clinical Application (Lecture)]. Ul'trazvukovaja

i funkcional'naja diagnostika. 2001;3:108-27. (in Russian)

13. Malyarenko YE, Malyarenko TN, Matyukhov AB, Govsha UA.

Vegetativnoe obespechenie hronotropnoj funkcii serdca [The

autonomic provision of heart chronotropic function]. Russian

Universities Reports. Mathematics. 2001;6(2):230-40. (in

Russian)

14. Giniatullin RA, Magazanik LG. Desensitisation of postsynaptic

membrane in the neuro-muscular junction due to an increase

in spontaneous quantal release of a mediator. Rossijskij

fiziologicheskij zhurnal im. IM. Sechenova. 1997;83(3):67-72.

15. Dax viviD, Bentley GE. Seasonal Reproduction in Vertebrates:

Melatonin Synthesis, Binding, and Functionality Using

Tinbergen’s Four Questions. Molecules [Internet]. 2018[cited

2020 Mar 12];23(3):652. Available from: https://www.ncbi.nlm.

nih.gov/pmc/articles/PMC6017951/pdf/molecules-23-00652.pdf

doi: 10.3390/molecules23030652

16. Anishhenko TG, Bril' GE, Romanova TP, Igosheva IB. Polovye

razlichija adrenokortikal'noj chuvstvitel'nosti i ustojchivosti k

cerebrovaskuljarnym povrezhdenijam u krys pri sil'nom stresse

[Sexual differences in adrenocortical sensitivity and resistance

to cerebrovascular damage in rats under severe stress]. Bulletin

of Experimental Biology and Medicine. 1992;114(10):353-5. (in

Russian)

17. Gostyukhina AA, Zamoshchina TA, Zaitsev KV, Gutor SS,

Zhukova OB, Svetlik MV, et al. Adaptivnye reakcii krys posle

svetovyh desinhronozov i fizicheskogo pereutomlenija [Adaptive

reactions of rats after light desynchronosis and physical

overwork]. Bulletin of Siberian Medicine. 2018;17(3):22–34. doi:

https://doi.org/10.20538/1682-0363-2018-3-22-34 . (in Russian)

18. Klishch IM, Bezkorovayna HO, Khara MR. Aktyvnist'

perekysnoho okysnennia lipidiv ta antyoksydantnoho zakhystu

miokarda tvaryn riznoi stati pry poshkodzhenni adrenalinom na tli

svitlovoho desynkhonozu [The activity of lipid peroxidation and

antioxidant protection of the myocardium of different sex animals

at adrenaline damage on the background of light desynchronosis].

Clinical & experimental pathology. 2019;18(4):30-5. doi: https://

doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.4.70.2019.5 (in Ukrainian)

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-04

Номер

Розділ

Статті