ВАРІАБЕЛЬНІСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ В ЩУРІВ РІЗНОЇ СТАТІ ПРИ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІН-ІНДУКОВАНОГО НЕКРОЗУ МІОКАРДА НА ТЛІ СВІТЛОВОГО ДЕСИНХРОНОЗУ
DOI:
https://doi.org/10.24061/1727-4338.XIX.1.71.2020.2Ключові слова:
некроз міокарда, перманентне освітлення, вегетативна регуляція серця, статьАнотація
Мета роботи – установити статеві відмінності вегетативної регуляції серцяпри розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення.
Матеріали і методи. В експерименті на статевозрілих лабораторних щурах
альбіносах досліджували статеві відмінності вегетативної регуляції серця при
розвитку некрозу міокарда на тлі перманентного освітлення. Некроз міокарда
(НМ) викликали ін’єкцією адреналіну (0,5 мг/кг в/м). Вегетативну регуляцію
серця оцінювали за результатами аналізу варіабельності серцевого ритму. Такі
дослідження проводили через 1 та 24 год після введення адреналіну. Перманентне
освітлення (500 люкс) здійснювали упродовж 10 діб. Групою порівняння були
тварини, що перебували в умовах світлового балансу (цикл день тривав 12 год при
освітленні 500 люкс, цикл ніч тривав 12 год при освітленні 0,5-1 люкс).
Результати. По закінченні І год розвитку некрозу міокарда на тлі світлового
балансу відбувалося активування симпатичної ланки автономної нервової системи
(АНС) та обмеження впливу парасимпатичної. Суттєвішими такі зміни були в
самців. Зменшенню цих ефектів у самців через 24 год від початку моделювання
НМ сприяло збільшення активності парасимпатичної ланки АНС в регуляції ритму
серця, на відміну від самиць, у яких на вказаному етапі експерименту цього не
відбувалося. Розвиток НМ на тлі перманентного освітлення в самиць спричиняв
подібну за спрямуванням показників динаміку, проте більш виражену, а в самців –
протилежну за спрямуванням динаміку показників на кожному з етапів розвитку
НМ.
Висновок. Перманентне освітлення спричиняє у самиць суттєве посилення
парасимпатичних впливів на серцевий ритм і розвиток брадикардії, тоді як у
самців зумовлює збільшення ЧСС на тлі зменшення парасимпатичних впливів
на серце. Розвиток адреналін-індукованого некрозу міокарда на такому тлі в
самиць супроводжується аналогічною такій за умов світлового балансу реакцією
АНС з більше вираженою активністю парасимпатичної ланки та синергічним
зростанням симпатичної, а в самців є іншою, ніж за світлового балансу, і
демонструє меншу участь парасимпатичної ланки АНС у формуванні ритму серця
та домінування симпатичної.
Посилання
1. Nichols M, Townsend N, Scarborough, P, Rayner M.
Cardiovascular disease in Europe 2014: epidemiological update.
Eur Heart J. 2014;35(42):2950-9. doi: 10.1093/eurheartj/ehu299
2. Roth GA, Forouzanfar MH, Moran AE, Barber R, Nguyen
G, Feigin VL, et al. Demographic and Epidemiologic
Drivers of Global Cardiovascular Mortality. N Engl J Med.
2015;372(14):1333-41. doi: 10.1056/NEJMoa1406656
3. Regitz-Zagrosek V, Oertelt-Prigione S, Prescott E, Franconi
F, Gerdts E, Foryst-Ludwig A, et al. Gender in cardiovascular
diseases: impact on clinical manifestations, management, and
outcomes. Eur Heart J. 2016;37(1):24-34. doi: 10.1093/eurheartj/
ehv598
4. Škrlec I, Milic J, Heffer M, Peterlin B, Wagner J. Genetic
Variations in Circadian Rhythm Genes and Susceptibility for
Myocardial Infarction. Genet Mol Biol. 2018;41(2):403-9.
doi: 10.1590/1678-4685-GMB-2017-0147
5. Reitz CJ, Martino TA. Disruption of Circadian Rhythms and
Sleep on Critical Illness and the Impact on Cardiovascular
Events. Curr Pharm Des. 2015;21(24):3505-11.
doi: 10.2174/1381612821666150706105926
6. Bobok MN, Pavlova LA, Kozin SV. Vlijanie svetovogo
desinhronoza na prodolzhitel'nost' vynuzhdennogo plavanija
mishej [The Effect of light desynchronosis on the duration of
forced swimming in mice]. Biomedicine. 2017;1:28-31. (in
Russian)
7. Fullagar H, Skorski S, Duffield R, Meyer T. The Effect of an
Acute Sleep Hygiene Strategy Following a Late-Night Soccer
Match on Recovery of Players. Chronobiol Int. 2016;33(5):490-
505. doi: 10.3109/07420528.2016.1149190
8. Khara MR, Shkumbatyuk OV. Polovye otlichija reakcii
miokardial'nyh holinoreceptorov pri povrezhdenii serdca
adrenalinom na fone melatonina [Gender Difference of
Myocardial Cholinergic Receptors Sensitivity at Adrenalin Heart
Damage on the Ground of Melatonin]. Bulletin of Problems of in
Biology and Medicine. 2014;4(4):176-9. (in Russian)
9. Genade S, Genis A, Ytrehus K, Huisamen B, Lochner A. Melatonin
receptor-mediated protection against myocardial ischaemia/
reperfusion injury: role of its anti-adrenergic actions. J Pineal
Res. 2008;45(4):449-58. doi: 10.1111/j.1600-079X.2008.00615.x
10. Green EA, Black BK, Biaggioni I, Paranjape SY, Bagai K, Shibao
C, et al. Melatonin reduces tachycardia in postural tachycardia
syndrome: a randomized, crossover trial. Cardiovasc Ther.
2014;32(3):105-12. doi: 10.1111/1755-5922.12067
11. Glen Pyle W, Martino T.A. Circadian rhythms influence
cardiovascular disease differently in males and females: role of
sex and gender. Current Opinion in Physiology. 2018;5:30-7. doi:
10.1016/j.cophys.2018.05.003
12. Bayevsky RN, Ivanov GG. Variabel'nost' serdechnogo ritma:
teoreticheskie aspekty i vozmozhnosti klinicheskogo primenenija
[Cardiac Rhythm Variability: the Theoretical Aspects and the
Opportunities of Clinical Application (Lecture)]. Ul'trazvukovaja
i funkcional'naja diagnostika. 2001;3:108-27. (in Russian)
13. Malyarenko YE, Malyarenko TN, Matyukhov AB, Govsha UA.
Vegetativnoe obespechenie hronotropnoj funkcii serdca [The
autonomic provision of heart chronotropic function]. Russian
Universities Reports. Mathematics. 2001;6(2):230-40. (in
Russian)
14. Giniatullin RA, Magazanik LG. Desensitisation of postsynaptic
membrane in the neuro-muscular junction due to an increase
in spontaneous quantal release of a mediator. Rossijskij
fiziologicheskij zhurnal im. IM. Sechenova. 1997;83(3):67-72.
15. Dax viviD, Bentley GE. Seasonal Reproduction in Vertebrates:
Melatonin Synthesis, Binding, and Functionality Using
Tinbergen’s Four Questions. Molecules [Internet]. 2018[cited
2020 Mar 12];23(3):652. Available from: https://www.ncbi.nlm.
nih.gov/pmc/articles/PMC6017951/pdf/molecules-23-00652.pdf
doi: 10.3390/molecules23030652
16. Anishhenko TG, Bril' GE, Romanova TP, Igosheva IB. Polovye
razlichija adrenokortikal'noj chuvstvitel'nosti i ustojchivosti k
cerebrovaskuljarnym povrezhdenijam u krys pri sil'nom stresse
[Sexual differences in adrenocortical sensitivity and resistance
to cerebrovascular damage in rats under severe stress]. Bulletin
of Experimental Biology and Medicine. 1992;114(10):353-5. (in
Russian)
17. Gostyukhina AA, Zamoshchina TA, Zaitsev KV, Gutor SS,
Zhukova OB, Svetlik MV, et al. Adaptivnye reakcii krys posle
svetovyh desinhronozov i fizicheskogo pereutomlenija [Adaptive
reactions of rats after light desynchronosis and physical
overwork]. Bulletin of Siberian Medicine. 2018;17(3):22–34. doi:
https://doi.org/10.20538/1682-0363-2018-3-22-34 . (in Russian)
18. Klishch IM, Bezkorovayna HO, Khara MR. Aktyvnist'
perekysnoho okysnennia lipidiv ta antyoksydantnoho zakhystu
miokarda tvaryn riznoi stati pry poshkodzhenni adrenalinom na tli
svitlovoho desynkhonozu [The activity of lipid peroxidation and
antioxidant protection of the myocardium of different sex animals
at adrenaline damage on the background of light desynchronosis].
Clinical & experimental pathology. 2019;18(4):30-5. doi: https://
doi.org/10.24061/1727-4338.XVIII.4.70.2019.5 (in Ukrainian)
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 H. O. Bezkorovayna, I. M. Klishch, M. R. Khara
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Часопис користується «Типовим шаблоном положення про авторські права».
