ВИЯВЛЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ЗА УЧАСТІ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ

Анотація

Артеріальна гіпертензія (АГ) – найбільш поширена недуга з-поміж усіх серцевосудинних захворювань (ССЗ), на яку страждає близько 31% усіх людей на планеті.
Результати епідеміологічних досліджень засвідчують, що поширеність такого
захворювання переважно зумовлене рівнем модифікованих і немодифікованих
факторів ризику (ФР).
В умовах реформування системи охорони здоров’я України важливим є
запровадження якісно нових заходів щодо профілактики АГ та діяльності з
формування здорового способу життя. Управління складною поведінкою способу
життя хворих на АГ вимагає досвіду різних медичних працівників. Зокрема,
професійна компетентність медичних сестер дозволяє активно залучати і їх до
реалізації сучасних технологій профілактики захворювання та зміцнення здоров’я.
Своєчасне виявлення ФР, усунення їх дії, організація та проведення занять із
пацієнтами є важливими завданнями медичних сестер.
Мета роботи – дослідити вплив модифікованих факторів ризику на розвиток
артеріальної гіпертензії та визначити роль медичної сестри в їх управлінні на
рівні первинної ланки охорони здоров’я.
Матеріал та методи. В опитуванні (шляхом анкетування) взяли участь 120 хворих
на АГ, з них: чоловіків – 43,3%, жінок – 56,7% віком від 23 до 79 (48,33±12,93) років.
Вимірювали офісний артеріальний тиск (АТ) і виявляли фактори ризику (ФР).
Результати. За тривалістю перебігу АГ коливалась у широких межах, однак
чимало пацієнтів (82%) хворіли понад 10 років. Більшість хворих 73 (60,83%)
мали АГ першого ступеня, дещо менше - другого 29 (24,17%), 18 (15%) - третього
ступенів. Серед обстежених переважали хворі (81,67%) з надлишковою масою тіла
та ожирінням І-ІІ ступеня. Так, у 60 (50%) пацієнтів спостерігався андроїдний
(абдомінальний) тип розподілу жирової тканини, що вказує на метаболічні
порушення в організмі. В усіх хворих діагностовано загальний середній і високий
рівні психосоціального стресу, що пояснюється, ймовірно, напруженим ритмом
життя. Для більшості характерним є низький (62,5%), середній (34,12%) і
лише 3,33% достатній рівень фізичної активності. Анкетування засвідчило, що
42 особи (35%) із опитаних курять і мають змішаний тип курильної поведінки,
середній (40%) та слабкий (31%) ступені нікотинової залежності. Раціон
багатьох пацієнтів містить надмірне споживання солі, жирів та холестерину;
спостерігається порушення режиму харчування, недостатнє споживання овочів
і фруктів.
Висновки. У пацієнтів на АГ з віком зростає кількість модифікованих ФР
розвитку ССЗ. Тому виявлення ФР, навчання пацієнтів щодо їх усунення є важливим
складником професійної роботи медичної сестри, що сприятиме покращенню
якості життя, профілактиці, оптимізації комплексного лікування та стабілізації
АГ.