ЗВ’ЯЗОК ОБ’ЄКТИВНИХ КРИТЕРІЇВ ТЯЖКОСТІ ТРАВМИ З ПОКАЗНИКАМИ ОКСИДАТИВНОГО ПОШКОДЖЕННЯ БІЛКІВ ТА ЛІПІДІВ У ПАЦІЄНТІВ З ПОЄДНАНОЮ ТОРАКАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ

Автор(и)

  • M. A. Stupnytsky Харківський національний медичний університет
  • V. I. Zhukov Харківський національний медичний університет
  • T. V. Gorbach Харківський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.24061/1727-4338.XV.1.55.2016.33

Ключові слова:

тяжка поєднана торакальна травма, оксидативний стрес, малоновий диальдегід, карбонільні групи білків, об’єктивна оцінка тяжкості травми

Анотація

Метою роботи є дослідження взаємозв’язку між маркерами оксидативного стресу та об’єктивними системами оцінки тяжкості травматичних пошкоджень у пацієнтів з тяжкою поєднаною торакальною травмою під час раннього посттравматичного періоду. Обстежено 73 пацієнти чоловічої статі віком від 20-ти до 68-ти років з тяжкою поєднаною травмою грудної клітки. На основі кореляційного аналізу встановлено, що патофізіологічні процеси, які запускаються під час травматичних пошкоджень у пацієнтів з тяжкою поєднаною торакальною травмою в ранньому періоді впливають на подальший перебіг травматичної хвороби і запускають механізми, які продовжують діяти до 5-6-ї доби посттравматичного періоду, а також викликають розвиток оксидативного стресу, в основному за рахунок процесів ліпопероксидації. Зниження концентрації маркерів оксидативного стресу в плазмі крові пацієнтів на 1-2-гу добу після травми відбувається за рахунок гемодилюції внаслідок застосування значних об’ємів протишокової інфузійно-трансфузійної терапії. На 3-4-ту добу після травми відбувається зрив регуляторних механізмів, що пов’язують оксидативні процеси та патогенетичні ланки, задіяні в механізмах реагування на екстремальні травматичні чинники, за рахунок виснаження механізмів негайної адаптації.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-09-22

Номер

Розділ

Статті